Валюта для власних потреб підприємця
Відповідно до ст. 2 Закону про валюту ФОПи мають право відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями СГ-резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 5 квітня 2022 року, становлять 90 календарних днів (п. 14-2 Положення НБУ №68). До зазначеної дати граничний строк був 365 календарних днів (п. 21 Положення НБУ №5).
Дохід в іноземній валюті перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Датою отримання доходу ФОПа — платника ЄП є дата надходження коштів у грошовій формі (п. 292.5 ПКУ).
Отже, ФОП — платник ЄП ІІІ групи зможе та матиме право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності.
Банк не має повноважень перевіряти сплату податків ФОПами й обмежувати зняття коштів з рахунків.
Розрахунок курсової різниці та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку не передбачено законодавством.
Також наголосимо, що:
1) при роботі з валютою ФОПу заборонено переказувати кошти з підприємницького валютного рахунку на свій особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення №5);
2) згідно з п. 109 Положення №5 за поточними рахунками в інвалюті СГ-резидентів (юросіб та ФОПів) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, включно з операціями з виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення №5).
Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива й обережна.
За сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОПа не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку в будь-якій сумі з будь-якою метою.
За обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти лише на відрядження — див. пп. 16 п. 109 Положення №5. (Позаяк відрядження — це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОПа поняття «відрядження» є досить умовним.) Тож у цьому разі постає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП — платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально.
Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у час, визначений банком для таких операцій, та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді розпоряджатися цими коштами.
Наслідки недотримання вимог
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону про валюту. Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу:
— письмове застереження;
— обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
— штрафні санкції. До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КУпАП, — до 3000 н. м. д. г. (до 51000 грн).
