У ст. 24 КЗпП закріплено, що під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Виходячи з наведеного положення, надати відповідний військово-обліковий документ — обов’язок особи, що влаштовується на роботу.
Натомість відповідно до п. 34 Порядку № 1487 під час прийняття на роботу роботодавець зобов’язаний перевіряти в громадян України, чи є в них військово-обліковий документ, тобто посвідчення про приписку до призовної дільниці, або військовий квиток, або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного (може бути в мобільному застосунку «Дія»).
Отже, прийняття на роботу працівника без військово-облікових документів вважається порушенням.