Акцизний податок за результатами інвентаризації нараховується у випадках, передбачених ПКУ. А саме, якщо під час інвентаризації виявиться, що підакцизний товар, продукція є зіпсованими, знищеними чи втраченими і це буде оформлено відповідним актом, його дата буде датою виникнення податкового зобов’язання з акцизного податку (пп. 216.2 ПКУ). Якщо буде доведено факт того, що певний підакцизний товар, продукція були втрачені внаслідок форс-мажорних обставин і це належним чином документально оформлено, податкові зобов’язання не виникатимуть (пп. 216.3 ПКУ). У разі псування, знищення та втрат підакцизних товарів чи продукції, що перевищують встановлені норми втрат згідно з пп. 214.6 ПКУ, базою оподаткування є вартість та обсяги таких недостач, що перевищують встановлені норми втрат (пп. 214.7 ПКУ). Якщо за підсумками інвентаризації виявиться факт понаднормативних втрат спирту етилового або якщо причиною таких втрат не є форс-мажорні події, платник має сплатити акцизний податок виходячи з розміру таких втрат та ставки акцизного податку, що діє на дату складення акта інвентаризації (пп. 230.14 ПКУ).
Як бачимо, головним фактором тут є фізична втрата підакцизного товару. З точки зору бухобліку це вимагає наявності факту списання товару внаслідок його втрати чи псування на дебет рахунка 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”. Якщо немає обставин, передбачених пп. 216.3 ПКУ, на вартість втраченого товару нараховується акцизний податок.
Щодо пересортиці: взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи – п. 5 розділу ІV Інструкції № 879. За розпорядженням керівництва зарахування може бути допущено стосовно однієї і тієї самої групи запасів, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (у разі відпуску їх без розпакування тари).
Якщо виконуються всі ці умови, то підприємство може не списувати нестачі як втрачений чи зіпсований товар, а зарахувати такі нестачі в рахунок надлишків товару такого ж найменування.
На нашу думку, якщо товар не списаний, а зарахований в результаті пересортиці, акцизний податок на різницю у вартості не виникає, оскільки немає факта псування, знищення чи втрати самого товару. Те, що різниця у вартості товарів була списана на рах. 947, ще не є підставою для нарахування акцизного податку.
Отже, головним моментом є те, чи правильно підприємство визначило факт пересортиці, чи ні. Головним чином це залежить від найменування запасів – які запаси вважати запасами одного найменування чи групи. Нажаль, немає достатньо чіткого визначення поняття «найменування запасів», а тому можливі суперечки з податківцями щодо цього.
Наприклад, під час інвентаризації було виявлено нестачу 20 пляшок бренді 5 років витримки і надлишок 20 пляшок бренді 3 років витримки. Або виявлено нестачу і надлишок бренді 5 років витримки, але різних виробників і торгових найменувань, наприклад, бренді «Старий млин» та бренді «Новий світ» . Проте не можна передбачити, чи погодяться податківці з тим, що це товари одного найменування – бренді, чи вони будуть наполягати на тому, що у цих товарів різні строки витримки або різні комерційні назви, а значить, це різні найменування. У першому випадку вони погодяться з тим, що нестачі товару не було, а значить, і немає підстави нараховувати акциз, а у другому випадку вони можуть наполягати на тому, щоб списати бренді, якого не вистачає, як втрачений товар і нарахувати на нього акциз, а бренді, який у надлишку, оприбуткувати як безоплатно отриманий товар.
