Алла Кононова
Товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів виходячи із визначення, наведеного у п.п. 14.1.13 ПКУ, вважаються безоплатно наданими.
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ).
Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 ЦКУ, ст. 605 якого передбачено припинення зобов’язань внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Статтею 257 ЦКУ встановлено загальну позовну давність тривалістю три роки (1095 днів).
З дати запровадження СЕА ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015 р., реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п. 2001.3 ПКУ та п. 9 Порядку № 569 (далі — реєстраційна сума).
Виходячи з положень зазначених документів реєстраційна сума, у тому числі сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑НаклОтр), обраховується на підставі документів (податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015 р. Водночас коригування платником податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки на розмір реєстраційної суми не впливає.
Пунктом 198.5 ПКУ встановлено обов’язок платника податку нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ).
Отже, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не оплачені протягом 1095 днів, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, йому необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів/послуг. Зменшення податкового кредиту у такому випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.
Якщо ж платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, але оплата за такі товари/послуги не здійснюватиметься, тобто вони фактично отримані покупцем на безоплатній основі, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами п. 198.5 ПКУ.
Використані матеріали
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.