Крім всіх довгострокових і структурних проблем, що дісталися нам у спадок (військовий конфлікт, де-популяція, де-капіталізація, де-індустріалізація і т.д.), з двох років роботи моно-коаліції Слуг народу півтора року припали на пандемію Covid -19 , яка триває і сьогодні, і світова криза 2020 р став найбільшим за останні 80 років (з часів Великої Депресії).
В ході цієї кризи українська економіка не звалилася в круте піке, як пророкувала опозиція і армія мамкін експертів в соцмережах. Темпи падіння виявилися порівнянними з загальносвітовими і нижче, ніж в середньому по ЄС (наприклад, якщо в 2009 р наша економіка стиснулася на 14,8%, а Україна стала світовим аутсайдером за темпами падіння, які майже на порядок перевищували загальносвітові, в 2020 м ВВП в країнах ЄС-27 впав на 6,4%, в Україні на 4%), наша національна валюта лавиноподібно не зменшилася, банківська система працювала стабільно, держборг, хоч і вийшов трохи за поріг боргової безпеки, в цілому залишився під контролем , реальні доходи населення (зарплати і пенсії) виросли. Таким чином, Україна в такий страшний світова криза уникла глибокої і системної спаду, а добробут українських сімей не постраждало. Криза не відкинув нас на багато років, якщо не на десятиліття, тому, як в 90-е, в 2008-2009, 2014-2016 рр. А за результатами першого півріччя ми бачимо нехай і не великий приріст ВВП, який до кінця року за всіма прогнозами збільшиться, що дозволить вже в 2022 році вийти на докризовий рівень 2019 року і продовжити зростання.
І все це «чудо» – не щасливий збіг обставин, як це намагаються подати “зрадофіли” в соцмережах. Це результат нехай і не завжди безпомилкової, але в цілому грамотної політики, що складається в забезпеченні макроекономічної стабільності (гнучкий курс, інфляційне таргетування, банківський нагляд) і прийнятті своєчасних рішень щодо детінізації та припинення основних корупційних схем в оподаткуванні, проведення контр-циклової фіскальної політики ( розширення дефіциту бюджету в рамках антикризових заходів) і пом’якшення монетарної політики (зниження процентних ставок, видачі рефінансування банкам і т.д.), що значно послабило наслідки кризи.
Це заслуга не тільки провладної команди. Ми дуже вдячні конструктивної частини опозиції, які не дивлячись ні на що, а іноді і всупереч власним політичним амбіціям разом з нами розробляла необхідні для країни рішення в режимі 24/7. Однак, справедливості заради зазначу, що до таких колегам відносяться далеко не всі …
Нинішня криза в силу своєї природи став випробуванням на міцність для системи охорони здоров’я і системи громадського здоров’я. Після 5-річки такий же «патріотичної», як і «професійної» владної команди нам дісталися руїни системи санепіднагляду, а також проведена менше ніж наполовину реформа Супрун по переходу на нову модель фінансування охорони здоров’я, другий етап якої припав якраз на початок епідемії. У цих умовах, а також беручи до уваги вкрай обмежені можливості бюджету найбіднішої країни Європи, то, що вдалося зробити уряду, вийшовши іноді на кращі результати протидії пандемії, ніж результати країн з високоефективними медичними системами, – це безперечне досягнення останніх двох років.
Карантин і локдауни, як би їх не критикували і не саботували, також мали свій ефект. Летальність від Covid -19 – а це поряд з відсотком важких хворих один з показників ефективності і своєчасності лікування – за станом на сьогодні в Україні нижче, ніж у всіх сусідніх багатших країнах: 2,4%. У РФ, для порівняння, – 2,5%, Польщі – 2,6%, Словаччини і Румунії – 3,2%, Угорщини – 3,7%.
Ми відновили вертикаль санепіднагляду, виправивши по суті злочинне рішення минулої влади. Ми збільшили фінансування медицини і виділили анти-ковідний фонд. В цілому фінансування медицини по зведеному бюджету підняли з 3,2% до 4,2% ВВП (це максимум за останні 10 років), почали виплачувати по 300% надбавки лікарям, відносно швидко розгорнули мережу медзакладів.
Тепер трохи цифр.
Залишимо за дужками наскільки це можливо Велику будівництво, деолігархізацію та інші символи. Вони важливі, але про них говорять досить. Залишимо також ті рішення, які прийняті нашою командою (інвестнянні, антіофшорний закон, фіскалізація і т.д.), однак не мають поки реальних цифрових виразів. Розглянемо результати нашої роботи в контексті напрямків, найважливіших на мою думку в умовах кризи, але які при цьому можна порахувати, уникнувши маніпуляцій.
Соціальні стандарти
1. Зростання реальних доходів населення
За даними Держслужби статистики, реальні доходи населення за 2019 – 2020 рр. виросли на 11,8% (в т.ч. в 2019 г. – на 9%, в 2021 г. – на 2,6%). Для порівняння реальні доходи населення за 5-річку «життя по новому» (2014 року – 2018 рр.) Впали на 11,6%.
Зростання реальних доходів населення триває і в 2021 р. (+ 1% в першому кварталі 2021 р до аналогічного періоду 2020 р.) Для любителів цифр: в першому кварталі 2021 року проти першого кварталу 2019 р реальні доходи населення зросли на 7,7%. Для порівняння в 2008-2009 рр. вони сумарно впали на 3,2%, в 2014-2015 рр. – обвалилися майже на 30%.
За підсумками 2020 року Україна практично ліквідувала відставання в реальних доходах від 2013 (98,8% від рівня 2013), що виникло на тлі війни і економічної кризи.
2. У країні зросла середня і мінімальна зарплата в реальному вираженні
Середня зарплата
За перше півріччя 2021 р середня зарплата склала 13310 грн. / Міс, в т.ч. в червні – 14313 грн.
За даними Національного банку і Держслужби статистики, реальна середня зарплата за 2019 – 2020 рр. виросла на 17,9% (в т.ч. в 2019 року на 9,8%, в 2020 р – на 7,4%). Для порівняння реальна середня зарплата за 2014 – 2018 рр. виросла сумарно всього на 9%.
У 2021 р спостерігається двозначне зростання реальної середньої зарплати, яка в першій половині 2021 р до аналогічного періоду минулого року зросла на 12,4% (для порівняння в минулі 2 епізоду кризи реальна зарплата впала на 3,5% в 2008 – 2019 рр. і на 25,3% в 2014 – 2015 років.).
У доларовому еквіваленті середня зарплата на кінець 2020 р становила 429,9 дол. / Міс (більше на 31,9% або на 104 дол., Ніж на кінець 2018 г.). За 5-річку Петра Олексійовича (2014 року – 2018) зарплати в доларовому еквіваленті просіли 20% або на 83 дол. (В порівнянні з 2013 р). У 2020 року Україна вперше за роки військового конфлікту обійшла 2013 р рівню середньої річної зарплати в доларовому еквіваленті.
Зростання середньої зарплати в доларовому еквіваленті триває в 2021 р при чому двозначними темпами. У першій половині 2021 р середня зарплата за 6 місяців склала 479,1 дол. / Міс проти 420,6 дол. в першій половині 2020 року (+ 13,9%) і 372,3 дол. в першій половині 2019 г. (+ 28,7%).
У червні 2021 р середня зарплата за місяць вперше в історії перевищила планку 500 дол – 525,4 дол. За червневого показника середньої ЗП ми вже підбираємося до РБ – 570,5 дол.
Мінімальна зарплата (МЗП)
МЗП номінально зросла на 43,8% (з 4173 грн., Встановлених на 2019 р до 6000 грн., Що діють з 1 січня до 30 листопада 2021 г.), в доларовому еквіваленті на 33,8% з 166,8 дол. на 1 серпня 2019 р до 223,1 дол. на 1 серпня 2021 р грудні 2021р. мінімальна зарплата зросте до 6500 грн.
У серпні 2021 р МЗП в Україні була вищою, ніж в сусідній РБ (159,2 дол. Або 400 білоруських рублів, за поточним курсом на 29.03.2021), Молдові (165,3 дол. Або 2935 молдавських леїв), РФ (173 дол. або 12792 рубля на федеральному рівні).
3. Зростання середньої пенсії в реальному вираженні.
На початок другої половини 2021 р середня пенсія становила 3778,8 грн. (3 006. На 1.07. 2019 г.). У реальному вираженні (з урахуванням інфляції) середня пенсія за два роки (червень 2021 / червень 2019) виросла на 12,1%. Для порівняння за попередню 5 (2014-2018) середня пенсія в реальному вираженні знизилася на 31%.
У доларовому еквіваленті на 1.07.2021 середня пенсія становила 138,8 дол. проти 114,8 дол. на аналогічну дату в 2019 г. (+ 20,9% або +24 дол. за два роки).
Зазначу, що звичайно (не дивлячись на те, що пенсії ми підвищували в кризу) нам не чим пишатися говорячи про українські пенсії. На сьогодні середня пенсія в доларовому еквіваленті становить все ще 73% від рівня кінця 2013 року і цей злочин попередньої влади перед нашими старими, виправити за один рік не реально. Однак, підвищення пенсій – наш безумовний пріоритет і сьогодні, і завтра.
Фінансова стабільність
4. Збереження стійкості банківського сектора під час кризи Сьогодні ні в кого немає сумніву в тому, що в банківська система країни є стабільною і викликає довіру. За останні два роки (з червня 2019 г.), незважаючи на економічну кризу, що припав на більшу частину цього періоду, неплатоспроможними визнано всього три невеликі банки (для порівняння в 2014 р неплатоспроможними визнали 33 банки, в 2015 р – 29 банків, а за 2014-2016 рр. банківська система втратила половину своїх активів).
За два роки:
Депозити в гривні виросли на 57,3% або на 326,7 млрд. Грн., Депозити у валюті – на 26,8% або майже на 3,97 млрд. Дол., І це при тому, що депозитні ставки впали до історичних мінімумів, що говорить про довіру, як до банківської системи, так і до національної грошової одиниці.
Банки отримали рекордний прибуток в 2019 – першій половині 2021 р .: 58,4 млрд. Грн. в 2019 р 39,7 млрд. грн. – в 2020 р, 30,1 млрд. Грн. – за першу половину 2021 г. Це кращі результати в історії України. Сумарний прибуток за 2,5 року – 128,2 млрд. Грн. Норматив адекватності регулятивного капіталу (мінімум -10%) зріс з 17,65% на 1.06. 2019 р до 21,72% на 1.08. 2021 р
Частка поганих кредитів знизилася більш ніж на 14 п.п. з 51,3% на 1.06.2019 до 37,2% на 1.07. 2021 г. (в цьому велика заслуга нового голови НБУ К. Шевченко). В абсолютному вираженні обсяг непрацюючих кредитів знизився за цей час на 183,4 млрд. Грн. (Вкл. Міжбанківські кредити).
У 2021 р спостерігається відновлення банківського кредитування (навіть на тлі активного списання NPL). Зокрема, з початку року (за перші 6 місяців) кредитний портфель в гривні виріс на 11,4% або на 68,3 млрд. Грн., Що майже в 3 рази перевищує обсяги скорочення валютних кредитів (-872 млн. Дол. З початку року), які продовжують розформовуватися і списуватися як непрацюючі. І так, звичайно, окремий внесок в активізацію кредитування внесла програма «5-7-9», в рамках якої на початок серпня 2021 р видано 56,7 млрд. Грн. кредитів.
Всі ці позитивні тенденції свідчать про те, що банківський сектор впевнено пройшов цю кризу, маючи достатній запас капіталу, ліквідності, демонструючи високу прибутковість і поступово відновлюючи кредитування економіки.
5. Зростання золотовалютних резервів в кризу і утримання їх на безпечному рівні.
Станом на 1 серпня 2021 р ЗВР становили 28,951 млрд. Дол. (Проти 19,402 млрд. Дол. На 1 червня 2019 г.). За 2 з невеликим роки (1 червня 2019 – 1 серпня 2021 г.) ЗВР зросли на 49,2% або на 9,549 млрд. Дол. При цьому на початок 2021 р ЗВР досягли 29,133 млрд. Дол., Що є максимумом за останні 8 років (з вересня 2012 р). З урахуванням розподілу СПЗ в серпні очікуваний рівень ЗВР на 1 вересня 2021 р перевищить 31,5 млрд. Дол.
За час світової кризи Україна не тільки не витратила, а й наростила ЗВР, які на сьогодні складають 4,2 місяців майбутнього імпорту (при критерії достатності не менше 3-х місяців).
6. Збереження відносної курсової стабільності.
У 2019 г. середньорічний курс гривні по відношенню до долара зміцнився на 5,2%, в 2020 р – ослаб на 4,1%, в 2021 г. (при очікуваному значенні курсу 27,9 грн.) – знизиться ще на 3,5%.
Очікувана девальвація за 3 роки складе 2,6%, девальвація за середнім курсом за першу половину 2019 року в порівнянні з першою половиною 2021 р становить 3,1%.
Коливання в таких невеликих межах говорять про те, що в Україні зберігається курсова стійкість з тенденцією до невеликої девальвації, що з одного боку, підтримує цінову конкурентоспроможність експорту, з іншого – не створює надлишкового тиску на ціни через перекладання імпортної інфляції.
Курсова стабільність і зростання ЗВР – відображення багатьох чинників, проте в концентрованому вигляді їх можна звести до профіцитним платіжному балансу за ці два роки (+6 млрд. Дол. В 2019, + 2 млрд. Дол. В 2020 р., + 0,3 млрд. дол. в першій половині 2021 г.), (нагадаю, негативне сальдо платіжного балансу в 2014 р склало 13,3 млрд. дол.).
7. Рекордно низькі процентні ставки
Облікова ставка
За 2 з невеликим роки (червень 2019 – серпень 2021 г.) процентна ставка НБУ знизилася з 17,5% до 8%, в т.ч. перебуваючи на історичному мінімумі 6% з 12.06.2020 по 5.03.2021 рр. Середньорічна процентна ставка знизилася з 17% в 2019 р до 7,9% в 2020 р і до 6,9% за перші 7 місяців 2021 р За підсумками 2021 р середньорічна процентна ставка повинна залишитися на рівні минулого року.
Для стримування інфляції НБУ з березня 2021 р почав цикл підвищення процентної ставки (всього три підвищення з 6 до 8%). У той же час, збільшення процентних ставок банками для боротьби з інфляцією, наростаючою під впливом зростання світових цін на сировину та інших внутрішніх факторів, можна бачити в багатьох країнах з відкритою економікою, в т.ч. в нашому регіоні. Ставки ЦБ в ряді країн вище, ніж в Україні. Наприклад, в 2021 р ЦБ Чехії вже двічі підвищував облікову ставку, ЦБ РБ – також двічі (зараз ставка 9,25%), ЦБ Грузії – тричі (зараз облікова ставка в Грузії 10% – найвищий рівень в 2008 р), в РФ – чотири рази.
Кредитні ставки
За два роки (червень 2019 – червень 2021) ставка по гривневих кредитах для бізнесу (без овердрафту) знизилася з 18,4% до 8,9%, перебуваючи в 2021 року на історичних мінімумах (8,1% – в лютому) . Середньорічна процентна ставка по кредитах в гривні (без овердрафту) знизилася з 17% в 2019 р до 7,9% в 2020 р і до 6,9% за перші 7 місяців 2021 р Зниження ставок сприяло відновленню банківського кредитування, що спостерігається в 2021 р
8. Низька інфляція
В силу багатьох факторів (найгірший урожай в 2020-2021 МГ, рекордний за останні 10-12 років зростання цін на продовольство в світі, зростання світових і внутрішніх цін на енергоносії, насамперед, вуглеводні, зростання витрат на оплату праці, значне зростання цін на основні статті українського непродовольчого сировинного експорту) інфляція в 2021 р знаходиться на підйомі. Така ж ситуація із зростанням цін спостерігається по більшості країн в регіоні. НБУ вже двічі погіршував прогноз інфляції на поточний рік (з 5% до 9,6%). З великою ймовірністю з урахуванням гірших цінових тенденцій, ніж очікувалося, підсумкова інфляція в 2021 р перевищить 10%. Проте, інфляційні показники досить помірні для кризи і інфляція під контролем.
9. І звичайно до очевидних досягнень нашої команди, які не можуть не визнавати навіть наші опоненти ми відносимо детінізацію. Підвищення показників податкової ефективності і адміністрування, перш за все, з ПДВ з вироблених в Україні товарів та послуг, б’є всі рекорди.
Надходження за 2 роки збільшилися більш ніж в 2 рази (35 млрд. Грн. В першій половині 2019 року проти 72,5 млрд. Грн. В першій половині 2 021 г). Незважаючи на падіння економіки, криза і без масових скарг про порушення прав бізнесу. Це свідчить про підвищення ефективності роботи ДПС, команду якої вдалося сформувати Першому віце-прем’єру А. Любченко, і детінізації частини податкових платежів. Позитивні зміни ми бачимо і в митниці, де починаючи з грудня 2020р. відбувається щомісячне перевиконання плану платежів, а також перевищення торішніх показників. також, хочу відзначити перші результати в боротьбі з нелегальним ринком підакцизних товарів. Доходи бюджету за лікеро-горілчаної продукції в липні + 15,8% рік до року, по паливу + 38,9% рік до року (по тютюну, на жаль, поки пишатися нічим). Звичайно, ці результати скоріше не завдяки, а всупереч. Однак, точно процес йде в правильному напрямку і ми не зійдемо зі шляху протидії тіні до повної перемоги.
Велика спокуса завершити цей опус констатацією, хоча б в загальних красивих фразах вирішального впливу наших 2-х років перебування при владі на затвердження Незалежності країни, послатися на якусь маніпулятивну статистику а-ля в 2021р. переженемо в ВВП на душу населення в доларі 2013й. Однак, наші 2 роки при владі – це всього лише 6,7% від тимчасового відрізка під назвою пост-радянська незалежна Україна, і будь-яких тектонічних зрушень за такий період часу не відбулося і не могло відбутися. Історії успішних трансформацій країн і товариств з бідних в багаті, з країн, що розвиваються в розвинені – це мінімум про один поколінні. Ми розуміємо, що такого відрізка часу немає у нас і безнадійне відставання від далеких і ближніх сусідів нам треба компенсувати завзятістю, і інтенсивною працею. Тому перші 2 роки турборежима ми використовували на деконструкцію старої олігархічної системи влади в усіх її проявах, заклавши основи розвитку країни і суспільства на принципі «закон один для всіх». І якщо нам вдасться зберегти цей темп, ми зможемо ще в цьому поколінні забезпечити реальну економічну незалежність нашої країни – успішної, що динамічно розвивається, в яку повертаються люди і якою пишаємося ми і моторошно заздрять сусіди.
