Кампанія з декларування доходів громадян за 2015 рік у повному розпалі. Податківці обіцяють, що пройде вона максимально комфортно, адже вони готові платників і бланками декларації безоплатно забезпечити, і будь-які консультації щодо її заповнення дати. Тож залишається тільки вибрати вільну хвилинку, вписати потрібні цифри у звітну форму і передати її контролерам. І все, справу зроблено. Але найголовніше, що піклуватися про це потрібно не всім абсолютно громадянам, які отримали торік доходи. З того, хто потрапляє до категорії «винятківців», а кому цього обов’язку не уникнути ні за які пряники, ми й почнемо вивчення декларативних тонкощів. Приєднуйтеся!
Білова Наталя, податковий експерт
З 1 січня 2016 року декларувати свої доходи фізособам стало набагато простіше і зрозуміліше, ніж, наприклад, минулого року. А річ у тім, що Мінфін розробив і затвердив наказом № 859 нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація про доходи). Тепер вона включає інформацію не тільки щодо податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), а й щодо військового збору (далі — ВЗ). Крім того, її обсяг віднині становить не 2 аркуші, як раніше, а всього 1 двосторонній, а кількість додатків — не 7, а 4.
Що ж, давайте розбиратися, хто та за яких обставин зобов’язаний подавати декларацію, хто це може зробити добровільно, а кому й зовсім можна жити й вусом не вести.
Одразу порадуємо: якщо ви отримували протягом 2015 року доходи тільки з одного джерела, яким є податковий агент*, турбуватися немає про що — подавати декларацію про доходи від вас ніхто не вимагає.
* Тобто юрособа або самозайнята особа, яка при виплаті доходу платнику податків зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО до бюджету від імені і за рахунок такого платника податку, вести податковий облік, подавати контролерам податкову звітність і нести відповідальність за порушення норм ПКУ (п.п. 14.1.180 ПКУ).
А якщо ні? Тоді можливі варіанти ☺.
Щоб зрозуміти, поспішати вам до податківців з інформацією про свої минулорічні доходи чи ні, зазирніть до таблиці нижче.
|
№ з/п |
Види доходів, отримання яких зобов’язує подати декларацію про доходи |
НормаПКУ |
|
1 |
Дохід від підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування* | |
| * Якщо протягом року підприємець перейшов на сплату єдиного податку, то він усе одно повинен задекларувати підприємницький дохід, отриманий на загальній системі оподаткування. | ||
|
2 |
Дохід від провадження незалежної професійної діяльності | |
|
3 |
Доходи, отримані одночасно від двох або більше податкових агентів у вигляді зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород за трудовим або цивільно-правовим договором (далі — ЦПД), загальна річна сума яких у 2015 році перевищила 146160 грн. | |
| Зверніть увагу: фізособі не потрібно подавати декларацію про доходи, якщо вона протягом року просто змінила роботу, тобто перейшла від одного податкового агента (роботодавця) до іншого. У п.п. «є» п. 176.1 ПКУ йдеться про двох і більше податкових агентів, які виплачують доходи фізособі одночасно, тобто коли вона працює одночасно на двох і більше роботодавців (суміщає декілька робіт). | ||
|
4 |
Іноземні доходи |
Пп. 168.2.1, 170.11.1 |
| Це доходи, отримані з джерел за межами України, тобто будь-які доходи, отримані резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України. Сюди входять ( п.п. 14.1.55 ПКУ):
— проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів; — спадщина; — подарунки; — виграші; — призи; — доходи від виконання робіт (надання послуг) за ЦПД і трудовими договорами; — доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України; — доходи від продажу майна, розташованого за межами України; — дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; — інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних митним органам |
||
|
5 |
Доходи, отримані не від податкових агентів (тобто від нерезидентів або фізосіб, які не зареєстровані в податкових органах як самозайняті особи): |
П.п. 168.2.1 |
|
5.1 |
— дохід у вигляді вартості успадкованого майна (грошові кошти, майно, майнові або немайнові права), що оподатковується за ставкою, відмінною від нульової | |
| Такий дохід підлягає декларуванню, якщо за ним не було сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ПКУ. | ||
|
5.2 |
— дохід у вигляді дарунка (у тому числі в результаті укладення договору дарування), що оподатковується за ставкою, відмінною від нульової | |
| Наприклад, за підсумками 2015 року декларуванню підлягають отримані не від членів сім’ї першого ступеня споріднення:
— негрошові дарунки, вартість яких з розрахунку на місяць перевищила 609 грн.; — дарунки у вигляді грошових коштів у будь-якій сумі. |
||
|
5.3 |
— дохід від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар — звичайна фізособа | |
|
5.4 |
— дохід від надання в оренду (суборенду) рухомого майна, якщо орендар — звичайна фізособа | |
|
5.5 |
— доходи від продажу об’єктів рухомого майна без участі податкових агентів, крім випадків, коли операція посвідчувалася нотаріально і ПДФО + ВЗ були сплачені напередодні |
П.п. 168.2.1 |
| Дохід від продажу не частіше одного разу на рік рухомого майна у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) іншій фізособі не обкладається ПДФО. Проте податківці відносять отримання такого неоподатковуваного доходу до випадків обов’язкового декларування (див. консультацію в підкатегорії 103.24 БЗ). | ||
|
5.6 |
— доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції і власної продукції тваринництва в обсягах, оподатковуваних ПДФО | |
|
6 |
Доходи (прибуток), що не підлягають обкладенню ПДФО при нарахуванні або виплаті, але включаються до оподатковуваного доходу платника податку: | |
|
6.1 |
— прибуток від операцій з інвестиційними активами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 ПКУ | |
|
6.2 |
— цільова благодійна допомога у вигляді грошових коштів, що не була використана отримувачем протягом 12 календарних місяців, що настають за місяцем її отримання, і не повернена благодійнику до закінчення цього строку, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту | |
|
6.3 |
— благодійна допомога, отримана волонтерами відповідно до п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПКУ, але використана не за цільовим призначенням | |
|
6.4 |
— благодійна допомога, отримана особами, переліченими в п.п. 165.1.54 ПКУ, на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, визначенимпостановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653, якщо її сума перевищила сукупно протягом 2015 року 1218000 грн. (1218 грн. х 1000) | |
|
6.5 |
— частина нецільової благодійної допомоги, що перевищує неоподатковувану межу (у 2015 році — 1710 грн.) | |
|
6.6 |
— сума заборгованості за укладеним ЦПД, що перевищила у 2015 році 609 грн., за якою минув строк позовної давності | |
| У загальному випадку строк позовної давності становить 3 роки ( ст. 257 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV). | ||
|
6.7 |
— сума заборгованості, прощеної (анульованої) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищила у 2015 році 609 грн. | |
| Дохід підлягає декларуванню, якщо кредитор повідомив фізособі-боржнику відповідним способом про анулювання (прощення) боргу і включив таку суму до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому борг анульовано (прощено). | ||
|
6.8 |
— дохід від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника і перехід права власності на таке майно | |
| Такий дохід обкладається ПДФО за правилами, встановленими ст. 172 ПКУ для оподаткування доходу від продажу нерухомого майна.
До речі, податківці вважають, що до випадків обов’язкового декларування належить отримання неоподатковуваного доходу від продажу не частіше одного разу протягом звітного року нерухомого майна, визначеного у п. 172.1 ПКУ, що перебувало у власності платника податків більше 3 років (див. консультацію в підкатегорії 103.04 БЗ). |
||
|
6.9 |
— дохід від відчуження об’єкта рухомого майна за рішенням суду, третейського суду про зміну власника і перехід права власності на рухоме майно | |
| Такий дохід обкладається ПДФО за правилами, установленими ст. 173 ПКУ для оподаткування доходу від продажу нерухомого майна. | ||
Крім того, подати декларацію доведеться також:
а) фізособі-резиденту, якщо вона виїжджає за кордон на постійне місце проживання (п. 179.3 ПКУ);
б) іноземцю, який набув статус резидента України (п.п. 170.10.4 ПКУ).
А ще потрібно надати декларацію, якщо у вас є недоплата з ПДФО (ВЗ) (пп. 169.2.4, 169.4.4, 170.9.1 ПКУ):
— через неправомірне застосування податкової соціальної пільги;
— за підсумками перерахунку при звільненні;
— у зв’язку з недостатністю суми доходу, нарахованої при звільненні, для утримання ПДФО (ВЗ) з несвоєчасно повернених грошових коштів, отриманих на відрядження або під звіт.
Право не подавати декларацію про доходи п. 179.4 ПКУ надає тільки двом категоріям громадян.Перша категорія. До неї належать такі платники податків:
— неповнолітні або недієздатні особи, які перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець 2015 року. При отриманні цими особами доходу, що підлягає декларуванню, за них заповнити та подати декларацію про доходи, а також сплатити ПДФО і ВЗ повинні батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ);
— особи, які перебувають під арештом або є затриманими та засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
— особи, які перебували в розшуку станом на кінець 2015 року;
— особи, які перебували на строковій військовій службі станом на кінець 2015 року.
А ось спеціальної норми, що звільняє від подання декларації мобілізованих фізосіб і тих, хто проходить службу за контрактом, немає. Хоча, на наш погляд, у цьому випадку такі платники мають право розраховувати на продовження граничного строку подання декларації на підставі п.п. 102.6.4 ПКУ, оскільки мали обмежену свободу пересування у зв’язку з обставинами непереборної сили. Для цього платнику варто звернутися до свого податкового органу з письмовим запитом про таке продовження. Податківці, ймовірно, повинні легко піти назустріч платнику. В усякому разі, торік вони з цього приводу зовсім не вередували. Підтверджуючим документом може бути письмова відповідь Міноборони України на запит органу ДФСУ.
Друга категорія. Вона об’єднує в собі платників, чий обов’язок з подання декларації про доходи згідно з п. 179.2 ПКУ вважається виконаним. Це фізособи, які отримали протягом звітного 2015 року доходи:
— що не підлягають оподаткуванню від податкових агентів;
— виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ (див. вище перелік доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню);
— у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, за трудовим договором або ЦПД від двох і більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума таких доходів не перевищила у 2015 році 146160 грн.;
— від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими було сплачено ПДФО і ВЗ;
— у вигляді об’єктів спадкування, що обкладаються ПДФО за нульовою ставкою податку (зокрема, від родичів першого ступеня споріднення) та/або за якими було сплачено податок до нотаріального посвідчення (наприклад, нерезиденти);
— зазначені в пп. 167.2 — 167.5 ПКУ, крім випадків, коли декларування таких доходів пряме передбачено розд. IV ПКУ (див. вище перелік доходів, що підлягають обов’язковому декларуванню). Зауважимо, що в пп. 167.2 — 167.5 ПКУ перелічено доходи, що оподатковуються за ставками іншими, ніж 15 % і 20 %. Таким чином, платник податків, який отримав такі доходи, зобов’язаний подати за ними декларацію про доходи тільки в разі, якщо вони отримані не від податкових агентів та/або з таких доходів не було сплачено ПДФО.
Навіть якщо ви входите до кола «щасливців», звільнених від подання річної декларації про доходи, ніхто не забороняє вам зробити це добровільно. Хочете знати, в яких саме випадках варто витрачати на це час? Якщо ви маєте намір:
1) скористатися правом на податкову знижку. Про те, що за «фрукт» податкова знижка, і з чим його «їдять», читайте на с. 39;
2) повернути надміру сплачені протягом звітного року ПДФО і ВЗ. Через що могла виникнути така переплата? Наприклад, через те, що ви, збираючись продати фізособі (обміняти) об’єкт нерухомості, самостійно сплатили ПДФО і ВЗ до бюджету до нотаріального посвідчення договору, як того вимагає п. 172.5 ПКУ, але нотаріальні дії не було здійснено (правочин не відбувся). Так от, тепер ви маєте право повернути такі надміру сплачені суми на підставі поданої декларації про доходи і за наявності документів, що підтверджують сплату (п. 172.6 ПКУ).
Ну ось, з тим, хто зобов’язаний декларувати свої доходи за 2015 рік, а хто може зробити це добровільно, розібралися. Тепер давайте з’ясуємо, у які строки потрібно подати декларацію про доходи, які документи взяти з собою і що «світить» тим, хто свій декларативний обов’язок проігнорує.
Джерело матеріалу: Бухгалтер911
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…