Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що настав час для скасування державних нотаріусів.
Так, за його словами, на них не вистачає бюджетного фінансування, а те, що для громадян вартість послуг державного нотаріуса нижча за приватний – міф. Про це він заявив в інтерв’ю ” Інтерфакс-Україна “.
«Стратегію викладено зараз у законопроекті, який перебуває у Верховній Раді. Стратегія полягатиме в тому, що ми реалізуватимемо давню мрію нотаріального співтовариства – це єдиний нотаріат: у нас колись не буде державних нотаріусів. Це буде процес дуже поступовий, він займе не один рік, але у довгостроковій перспективі це будуть лише приватні нотаріуси, які надаватимуться окремим категоріям громадян за окремими категоріями нотаріальних дій за зниженою ціною.
Таким чином, ми уникнемо витрат на утримання мережі державних нотаріусів, при цьому допомагаючи незахищеним категоріям, де дійсно потрібно підтримати.
Державних нотаріусів набагато менше, але ми не можемо забезпечити їх нормальною заробітною платою та нормальними умовами роботи: не вистачає бюджетного фінансування. І взагалі, ідея поділу на приватний та державний нотаріат мало зрозуміла»,
– заявив він.
Зазначимо, що одне із проблемних питань, яке може виникнути для громадян після ліквідації державних нотаріусів, це, зокрема, відновлення даних для отримання спадщини. Наприклад, у тих випадках, коли було пропущено час для прийняття спадщини внаслідок недієздатності особи, яка виступала спадкоємцем, але не прийняла спадщину, а після її смерті діти потім вирішили зайнятися пошуком та відновленням даних. Приватний нотаріус у будь-якому разі зажадатиме спадкову справу у державної нотаріальної контори та візьме за такі послуги чимало.
При цьому Малюська вважає, що насправді вартість послуг державних нотаріусів зовсім не дешевша.
Є чимало чуток про доплати різноманітних, про те, що туди потрапити складно, треба черги вистояти. Плюс проблема, що в окремих районах ми не маємо людей, які бажають стати державним нотаріусом. І простимулювати це дуже важко. Тобто це великий, великий комплекс проблем і він простіше вирішується іншим інструментом: наприклад, ми нещодавно збільшили розміри нотаріальних округів, таким чином, збільшивши можливість нотаріусів працювати на більшій території та зменшивши проблему відсутності нотаріусів в окремих округах»,
– заявив Малюська.
На питання про те, що зараз, із запуском ринку землі, клієнти скаржаться на високу вартість послуг нотаріуса, особливо там, де їх мало – 13-15 тис. грн. Міністр заявив, що «це проблема запуску ринку».
«Початкова редакція земельної реформи була досить ліберальною: на ринок могли мати доступ хто захоче – іноземні громадяни, іноземні юридичні особи.
Ця модель максимально вплинула б на економіку та сприяла максимальному збільшенню ВВП одразу.
Проте, враховуючи складності знаходження громадського консенсусу, Верховна Рада вийшла з моделлю, де є дуже багато різноманітних обмежень щодо того, хто може бути власником земельної ділянки і на яких умовах він її може придбати. І кожне з таких обмежень має перевірити нотаріус.
До того ж ці обмеження формулювалися, не враховуючи, які у нас є бази даних, що як швидко нотаріус реально може перевірити.
Реальність виявилася трохи іншою – складною, тому що необхідно вимоги закону синхронізувати з реальними даними реєстрів, із реальними витратами часу на перевірку. Вийшло, що це справді досить дорога процедура, бо нотаріус відповідає, зрештою, за цю угоду.
Ми розраховуємо, і так реформа побудована, що згодом частина обмежень зніматиметься. І, відповідно, чим ліберальнішим буде ринок, тим швидше буде оформлення угоди»,
– сказав міністр юстиції.
Також, за його словами, деякі нотаріуси вводять в оману клієнтів.
«Окремі нотаріуси намагаються утримувати на ринку свій 1%, вводячи в оману клієнтів нотаріальних послуг та стверджуючи, що це державне мито. Насправді це ніяке не державне мито, це вартість послуг, яка може бути спокійно змінена за домовленістю сторін. Ті, хто більш кваліфікований і знає законодавство, можуть спокійно законно обійтися меншою ціною, якщо, звичайно, йдеться про якийсь вартісний об’єкт. Якщо йдеться про, наприклад, невелику однокімнатну квартиру, то й 1% іноді недостатньо, щоб покрити вартість послуг. Тож я не бачу сенсу державі втручатися у це врегулювання»,
– наголосив він.
