Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект Закону України №3236-1 “Про внесення змін у статтю до декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, проект якого вже зареєстрований у ВР.
Автором законопроекту став голова Комітету Данило Гетманцев. Суть його в тому, щоб істотно збільшити розміри ставок державного мита на деякі нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Так, мито за оформлення заповітів зросте:
- в 300 разів – з 0,05 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; (стало 255грн)
- на доручення на право користування і розпорядження майном, крім транспортних засобів, – 150 – 300 разів (з 0,03 до 10 мінімумів); (стало 170 грн)
- на право розпорядження транспортними засобами – у 50-100 разів (з 0,1 до 10 мінімумів); (стало 170грн)
- на верифікацію копій документів і виписок з них – у 100 разів (з 0,01 до 1 мінімумів за кожну сторінку); (стало 17 грн за сторінку)
- на справжність підпису на документах – в 500 разів (з 0,02 до 10 мінімумів за кожний документ). (стало 170 грн за кожний документ)
Крім того, за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій іншим громадянам, підприємствам і організаціям держмито збільшується в 17 разів – з 0,03 до 0,5 мінімумів (стало 8,50 грн), а за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів – у 167 разів (з 0,03 до 5 неоподатковуваних мінімумів)(стало 85 грн).
Необхідність цих змін автори законопроекту пояснюють тим, що розмір ставок був встановлений декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ще в 1993 році і деякі його положення вже застаріли, а тому потребують коригування. Перш за все автори хочуть запобігти зменшення доходів місцевих бюджетів, куди надходить державне мито.
Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлений пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України для застосування при посиланнях на НМДГ у законах чи інших нормативно-правових актах, дійсно, становить всього 17 гривень. Однак остаточні суми, залежно від обсягів та кількості документів, після змін можуть бути зовсім не дрібними.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже зазначало, що при такому підході “збільшення ставок державного мита певним чином створить для окремих (малозабезпечених) осіб перешкоди до реалізації законних, в тому числі, конституційних прав”.Також експерти вважають сумнівним акцент на фіскальної (бюджетоутворюючих) функції державного мита, незважаючи на його правову природу, як плату за послугу, яка повинна забезпечувати компенсацію витрат на її надання. Ще одну цікаву річ виявили в розділі II законопроекту, де вказано, що “цей закон набирає чинності з 1 липня 2020 року”.
Це не узгоджується з вимогами пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України, за змістом якого податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. У профільному комітеті обіцяють доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи. Про що саме йдеться, поки не відомо.
