Хто такі самозайняті особи?
Визначення самозайнятої особи для цілей оподаткування міститься у пп. 14.1.226 ПКУ: самозайнята особа – це платник податку, який є фізособою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – участь фізособи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізособою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізосіб.
Оподаткування ПДФО та військовим збором
Оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, врегульоване ст. 178 ПКУ.
Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 ПКУ. Закон про держреєстрацію на таких осіб не поширюється і вони не є суб’єктами господарювання, тому вони реєструються безпосередньо в органах ДФСУ, без участі держреєстратора (п. 178.1 ПКУ).
Доходи самозайнятих осіб, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою ПДФО 18% (п. 178.2 ПКУ).
Для цілей оподаткування береться сукупний чистий дохід як різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. Якщо самозайнята особа починає вести незалежну професійну діяльність без реєстрації в ДФСУ та не отримає довідку про взяття на облік, то оподатковуються всі доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ПКУ).
Згідно з п. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, ПДФО у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізособою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та пп. 14.1.222 ПКУ.
Фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності (п. 178.6 ПКУ). Форма та порядок ведення Книги обліку доходів і витрат для самозайнятих осіб затверджено наказом Міндоходів і зборів України № 481. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Відповідно до п. 178.4 ПКУ фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно у строки, передбачені для платників ПДФО – тобто до 1 травня року, що настає за звітним (див. пп. 49.18.4 ПКУ). Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Далі, відповідно до п. 179.7 ПКУ фізособа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання з ПДФО, зазначену в поданій нею податковій декларації. Відповідно до п. 178.7 ПКУостаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації. У цій же декларації визначається і сума військового збору.
Щодо оподаткування фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність, також дивіться наказ ДПС № 1185.
Зокрема, до адвоката можуть бути віднесені:
- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;
- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- придбання канцелярського приладдя;
- сплата адвокатами ЄСВ, у тому числі з доходів найманих працівників;
- програмне забезпечення;
- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.
ЄСВ
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, є страхувальниками з метою справляння ЄСВ (див. п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Взяття на облік самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється органом ДФСУ шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (ч. 1 ст. 5 Закону про ЄСВ).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
У 2019 році мінімальний страховий внесок складає 22% від мінімальної зарплати – 4173 грн: 22% * 4173 грн = 918,06 грн.
З 1 серпня 2018 р. викладено в новій редакції Порядок №435. Відповідно до п. 13 Порядку №435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність та зареєстровані в органах ДФСУ, зобов’язані подавати самі за себе Звіт за формою додатка 5 до Порядку №435 незалежно від того, чи ведуть вони фактично таку професійну діяльність.
Приклад. Адвокат отримав у 2018 році такі доходи:
– у січні – 50000 грн;
– у березні – 180000 грн;
– у листопаді – 165000 грн.
Для отримання цього доходу він поніс витрати:
– у січні – 28400 грн;
– у березні – 54300 грн;
– у листопаді – 85000 грн.
Оподатковуваний дохід адвоката складає: (50000 + 180000 + 165000) – (28400 + 54300 + 85000) = 227300 грн.
- Сума ПДФО: 18% від 227300 грн = 40914 грн;
- Сума військового збору – 1,5% від 227300 грн = 3409,50 грн;
- Сума ЄСВ – 22% від 227300 грн = 50006 грн.
На замітку!
Національна асоціація адвокатів України у 2017 році видала в друк методичні рекомендації з оподаткування адвокатської діяльності. У методичних рекомендаціях проаналізовано основні проблеми оподаткування адвокатської діяльності. Автори окрему увагу приділили порядку оподаткування доходів, отриманих адвокатом — фізособою, що провадить незалежну професійну діяльність. Ознайомитися з цими методичними рекомендаціями можна тут. При цьому слід мати на увазі, що ці рекомендації актуальні станом на 2017 рік.
