Допомога армії
У зв’язку з воєнним станом неприбуткова організація надає допомогу армії та лікарням (передаємо продукти харчування, речі, перераховуємо кошти). Чи не буде це вважатися нецільовим використанням доходів? Чи не виключать за це з Реєстру НПО?
Ні, за таку допомогу з Реєстру НПО не виключать. Оскільки
під час воєнного стану неприбуткові організації можуть надавати допомогу для забезпечення оборони країни без обмежень
і, зокрема, фінансувати витрати, не пов’язані зі статутними цілями та напрямами діяльності, визначеними статутними документами. Тобто навіть якщо цього не передбачає статут.
Така можливість передбачена п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Ним установлено, що на період воєнного стану НПО може використовувати доходи і передавати майно, надавати послуги:
— армії (ЗСУ), Нацгвардії, СБУ, Державній прикордонній службі, військовим формуванням та з’єднанням, військовим частинам, добровільним формуванням територіальних громад та іншим одержувачам, переліченим у п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, а також
— закладам охорони здоров’я державної/комунальної власності або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних/міських держадміністрацій, а також
— перераховувати грошові кошти на спецрахунки для збору коштів, відкриті НБУ.
Тож така допомога не вважатиметься порушенням п. 133.4 ПКУ. Про те саме говорять і податківці (див. консультацію БЗ 102.04).
До того ж знайте, що операції з надання благодійної допомоги благодійними та громадськими організаціями у 2022 році в підрахунку 1-мільйонного порога для цілей ПДВ-реєстрації не враховуються (п.п. 69.12 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для цілей ПДВ операції з надання військової допомоги взагалі не вважаються постачанням (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Перерахування коштів для ЗСУ
Чи може НПО (громадська організація) продати товар (безоплатно отриманий від підприємця-єдиноподатника групи 2) і перерахувати виручені кошти на допомогу ЗСУ?
Завдяки п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ така операція можлива і не вважатиметься порушенням неприбуткових умов з п. 133.4 ПКУ. Щоправда, для цього статутом громадської організації мають бути визначені джерела надходжень (доходів) НПО і, зокрема, можливість безоплатного отримання майна та доходів від його продажу.
Також зауважимо, що здійснювати безоплатні передачі (зокрема, безоплатно передавати товари НПО) підприємцям-єдиноподатникам групи 2 не заборонено. Тим паче, що на доході єдиноподатника такі операції жодним чином не позначаться і жодного єдиноподаткового доходу (в грошовій/матеріальній/нематеріальній формі) не виникне (БЗ 108.01.02).
У свою чергу, продавати отримане майно громадської організації не забороняється. Оскільки за загальним правилом НПО має право здійснювати підприємницьку діяльність, якщо профільним законом для неї не встановлена відповідна заборона. А можливість здійснення підприємницької діяльності громадськими організаціями прямо допускає п.п. 2 п. 2 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (ср. USER_SHOW_ID).
З тим, що норми ПКУ не обмежують можливість здійснення громадськими організаціями підприємницької діяльності, згодні й податківці (листи ДПСУ від 24.09.2021 № 3564/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 05.05.2021 № 1856/ІПК/99-00-21-02-02-06). Щоправда, в мирний час отримані кошти НПО могла витрачати виключно на цілі, закріплені в її статутних документах. Проте в умовах воєнного стану п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ дозволяє направляти їх на допомогу армії, незалежно від статутних цілей.
Допомога переселенцям
Чи може НПО допомагати переселенцям. Чи не позбавлять через це неприбуткового статусу?
У зв’язку з воєнним станом неприбуткові організації можуть допомагати не лише армії, але й переселенцям, не хвилюючись про те, чи передбачає це їх статут.
Надавати допомогу переселенцям дозволяє п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (підкоригований Законом України від 01.04.2022 № 2173-IX). Ним передбачено, що НПО можуть надавати благочинну допомогу фізичним особам (що не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами), які проживають (проживали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, або вимушеним переселенцям, яким довелося залишити місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (і зокрема, що стали на облік як внутрішньо переміщені особи).
Тому надання допомоги фізособам з територій бойових дій або переселенцям не вважається порушенням НПО-умов з п. 133.4 ПКУ і не може призвести до втрати неприбуткового статусу.
Не подали неприбутковий Звіт
Через військові дії не встигли здати неприбутковий Звіт за 2021 рік. Чи буде штраф?
Нагадаємо, що подати Звіт за 2021 рік неприбуткові організації повинні були протягом 60 календарних днів, наступних за звітним роком (пп. 133.4.7, 49.18.3 ПКУ, БЗ 102.04 БЗ), тобто не пізніше 1 березня 2022 року.
За неподання / несвоєчасне подання неприбуткового Звіту передбачений штраф у розмірі 340 грн, а при повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі 1020 грн (п. 120.1 ПКУ). Проте поки фінансова відповідальність не застосовується, оскільки на карантині, як і раніше, продовжує діяти штрафний карантинний мораторій, що звільняє від штрафів (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, через військові дії введено пом’якшувальні правила. Так, платники, які у зв’язку з воєнним станом не можуть виконати своїх податкових обов’язків (у тому числі з подання податкової звітності), звільняються від відповідальності, передбаченої за це ПКУ. Але за умови (!) належного виконання своїх обов’язків протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому
штраф не застосують, навіть якщо відзвітувати пізніше і подати неприбутковий Звіт протягом півроку після припинення воєнного стану
Причому це звільнення повинно стосуватися всіх платників, навіть з територій, де не ведуться бойові дії (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2022, № 26).
А ось від адмінвідповідальності звільнень немає. Податківці в такому разі зазвичай застосовують адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КУпАП у розмірі від 85 до 170 грн. Утім, враховуючи, що п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ зупинив перебіг усіх строків, визначених ПКУ, виходить, що під час дії воєнного стану порушити строки подання звітності просто не вийде. А тому і застосувати адмінвідповідальність за неподання / несвоєчасне подання звітності податківці не зможуть.
Залучення волонтерів
НПО надає допомогу армії (речами, медикаментами, продуктами) із залученням волонтерів. Чи треба з ними якось оформити відносини?
Волонтери — це фізичні особи, що добровільно здійснюють соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерську діяльність регулює Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 № 3236-VI (далі — Закон № 3236). Він дозволяє неприбутковим організаціям залучати волонтерів до своєї діяльності (ч. 1 ст. 5 Закону № 3236).
Організації, що залучають волонтерів, зокрема, мають право:
— здійснювати діяльність з волонтерами з укладенням договору про здійснення волонтерської діяльності або без нього, якщо це не суперечить вимогам Закону № 3236 (ч. 2 ст. 7 Закону № 3236);
— видавати волонтерам посвідчення, що посвідчує їх особу та вид волонтерської діяльності. Примірний зразок посвідчення волонтера затверджено наказом Мінсоцполітики від 29.12.2014 № 1100;
— відшкодовувати витрати волонтерів, пов’язані зі здійсненням волонтерської діяльності (зокрема, на проїзд, харчування, послуги зв’язку та ін.), перелічені в ст. 11 Закону № 3236. Цікавий момент: ч. 2 ст. 11 Закону № 3236 визначено, що відшкодування таких витрат не є доходом волонтера і базою для оподаткування ПДФО та ЄСВ. Але пріоритет у питаннях оподаткування має все ж ПКУ. Тому витрати, що відшкодовуються волонтерові, доведеться оподатковувати ПДФО і ВЗ на загальних підставах, на що вказують і податківці (лист ДПСУ від 04.12.2019 № 1708/6/99-00-04-07-03-15/ІПК). А ось ЄСВ дійсно не буде. Адже витрати, що відшкодовуються, не є ні зарплатою, ні винагородою за виконані роботи, надані послуги за цивільно-правовим договором.
Важливо! Волонтер не є працівником неприбуткової організації. Тому, щоб виключити всякі спроби розцінити відносини НПО з волонтером як трудові, спокійніше все ж укласти договір про провадження волонтерської діяльності.
Такий договір укладають у письмовій формі. За договором про провадження волонтерської діяльності одна сторона (волонтер) зобов’язується за завданням іншої сторони (організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів) особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її одержувачам протягом установленого в договорі строку, а організація, у свою чергу, зобов’язується забезпечити волонтерові можливості для здійснення волонтерської діяльності. А також у договорі може бути визначений порядок відшкодування волонтерові витрат, пов’язаних з виконанням такого договору (ст. 9 Закону № 3236).
Установлення доплати
Чи може НПО (громадська організація) встановити доплату керівникові за виконання обов’язків тимчасово відсутнього бухгалтера (бухгалтер у зв’язку з воєнним станом виїхав за кордон), якщо посадовою інструкцією виконання таких обов’язків не передбачене?
Так, установити доплату можна, вона не призведе до втрати неприбуткового статусу.
Нагадаємо: п.п. 133.4.1 ПКУ обумовлено низку умов, яким повинна відповідати неприбуткова організація. Одна з них — заборона на розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, а також працівників (окрім оплати їх праці, нарахування ЄСВ). Таким чином,
витрати на оплату праці працівників дозволені для НПО і не вважаються розподілом отриманих доходів
У свою чергу, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є складовою ФОП — належить до фонду додаткової зарплати (згідно з п.п. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тобто така виплата є зарплатною. А отже, НПО-умови не порушуються.
Із цим згодні й податківці. Фіскали визнають: установлення неприбутковою організацією відповідно до положень законодавства про оплату праці премій, надбавок, доплат працівникам не призводить до порушення вимог п.п. 133.4.1 ПКУ про заборону розподілу отриманих доходів та умов перебування неприбуткової організації в Реєстрі НПО (лист ДПСУ від 17.04.2020 № 1587/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).
Допомога членам НПО
Чи може творча спілка виплатити матдопомогу своїм членам, що витратили власні кошти на облаштування приміщення для евакуації?
Так, членам творчої спілки може бути надана матдопомога. Ця можливість закріплена профільним законодавством — Законом України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07.10.97 № 554/97-ВР.
Як передбачено ст. 6 цього Закону, професійним творчим працівникам — членам творчих спілок гарантується додатковий соцзахист. Вони можуть отримувати фінансову та іншу матеріальну допомогу, доплату до пенсій, а також користуватися закладами охорони здоров’я творчих спілок, будинками творчості, будинками-інтернатами (пансіонатами) для людей похилого віку та осіб з інвалідністю згідно зі статутними положеннями, матеріальними і фінансовими можливостями творчої спілки.
При цьому важливо, щоб надання матдопомоги було передбачено статутом. Це слугуватиме підтвердженням того, що виплата матдопомоги здійснюється в межах статутної діяльності, вписується в дозволені (статутні) витрати і не є розподілом доходів НПО, тобто що НПО-умови з п.п. 133.4.2 ПКУ не порушуються. Нагадаємо, що у 2022-му сума неоподатковуваної ПДФО і ВЗ нецільової благодійної матдопомоги становить 3470 грн (п.п. 170.7.3 ПКУ).
Зауважимо, що така нецільова благодійна допомога надається на підставі заяви члена творчої спілки. Увага! До заяви НЕ треба додавати документи, які підтверджують суму понесених витрат. Пам’ятайте: ви видаєте допомогу, а не компенсуєте витрати.
І до речі, з тим, що
не вважається розподілом доходів виплата матдопомоги НПО в межах статутної діяльності,
згодні й податківці. Тому якщо, наприклад, профспілка виплачує матдопомогу членам профспілки, здійснюючи такі виплати в межах статутної діяльності, то фіскали порушення в цьому не вбачають (лист ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 № 5204/ІПК/26-15-12-03-11).
