Усі ми знаємо, що для помилок є свій строк давності. Тобто про деякі з них просто можна забути, якщо минула N-на кількість днів. Про те, як рахувати строк давності помилки і які винятки з правил існують і поговоримо сьогодні.
Якщо помилка закралася у декларації, з граничної дати подання якої минуло понад три роки, – донарахувати податкові зобов’язання за нею податківці уже не вправі.
Процитуємо:
«Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку».
Для помилок, пов’язаних із трансфертними цінами за ст. 39 ПКУ, – строк давності 2555 днів.
Зверніть увагу: якщо період уже виправлявся платником за допомогою уточнюючого розрахунку (декларації) — строк рахують від дати подання декларації з виправленнями (абз. 2 п. 102.1 ПКУ).
Підкреслимо: строк «давності» рахують від граничної дати подання декларації.
Скажімо, до помилок з податку на прибуток 2013 р. і раніших періодів (якщо уточнюючі декларації за цей період не подавалися) контролерам не дотягтись.
Та податківці можуть нарахувати податкове зобов’язання, незважаючи на строк давності, якщо (п. 102.2 ПКУ):
- не було подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;
- посадову особу платника податків (фізособу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного зобов’язання або в кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні (п. 102.3 ПКУ).
Ітак, якщо минуло 1095 днів (для трансфертного 2555 днів) від граничної дати подання податкової декларації у якій було занижено податкові зобов’язання – контролери уже не зможуть донарахувати суму за цим податком (звісно, якщо не подавалися пізніше уточнюючі декларації цього періоду, і якщо не діють згадані вище винятки із п. 102.2 та 102.3 ПКУ).
А для штрафів є строки давності?
Так, вони такі ж як і для донарахування.
«Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань» (п. 114.1 ПКУ).
А пеню можуть нарахувати навіть по спливу строку давності?
Однозначно уже ні. Адже щодо не нарахування пені при спливу «строку давності помилки» в п. 102.1 ПКУ були внесені зміни з 2017 р. Однак і до цього суди говорили, що пеня в таких випадках не нараховується (див. ухвалу ВАСУ від 11.05.2016 р. К/800/32211/14).
Висновок: якщо минуло три роки (1095 днів) з граничної дати подання декларації (і період не уточнювався), то ні донарахування податкових зобов’язань, ні штрафів, ні пені за цей період контролери не застосують. Для трансфертного ціноутворення – строк 2555 днів. Винятки, коли строк давності не діє (чи призупиняється) – в п. п. 102.2 та 102.3 ПКУ.
Відповідно при прийнятті рішення щодо виправлення помилки слід зважати на строк давності. Адже якщо податківці до неї вже «добратися» не зможуть, а помилка привела до заниження податкових зобов’язань, резону її виправляти, погодьтеся, немає.
Якщо ж помилка привела до завищення податкових зобов’язань і минув строк давності такої помилки – чи можна виправити?
Податківці говорять про відсутність змоги виправити таку помилку (лист ДПСУ від 23.05.2012 р. № 8803/6/15-1415). Хоч ПКУ прямої заборони не містить. В п. 50.1 ПКУ йде мова про обов’язок виправлення, якщо не минуло ще три роки, а ось право таким строком не обмежене.
Чи можна виправляти помилки за період, який перевіряється?
Під час документальної планової та позапланової перевірки не можна подавати уточнюючий розрахунок до поданих раніше декларацій з податку щодо якого проводиться перевірка (п. 50.2 ПКУ).
Чим загрожує виправлення помилки за період, який уже був перевірений раніше контролерами?
Виправлення періоду, що уже перевірявся контролерами дає їм право провести позапланову перевірку за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
Автор статьи: Галина Морозовская
