З ким може бути укладений
Перелік таких посад і робіт затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24 (чинного на території України згідно з постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545-XII) (надалі — Перелік).
Посади, які входять у Перелік:
- Завідувачі кас; комор цінностей; камер схову; складів та їхні заступники.
- Старші контролери-касири та контролери-касири; старші контролери та контролери; старші касири та касири; а також інші працівники, які виконують обов’язки касирів.
- Завідувачі (директора за відсутності завідувачів відділів та секцій) магазинів та їхні заступники; завідувачі скупних пунктів; завідувачі товарних секцій (відділів), відділів замовлень магазинів та їхні заступники; начальники цехів і ділянок підприємств торгівлі та їхні заступники.
- Начальники товарних і товарно-перевальних ділянок; старші товарознавці і товарознавці, які безпосередньо обслуговують матеріальні цінності.
- Завідувачі підприємств громадського харчування та їхні заступники; завідувачі виробництв, начальники цехів (ділянок) та їхні заступники, старші адміністратори і адміністратори залів (метрдотелі) підприємств громадського харчування.
- Завідувачі заготівельних пунктів; завідувачі сепараторних відділень.
- Завідувачі аптечних установ та їхні заступники; завідувачі відділів аптечних закладів та їхні заступники; завідувачі аптечних пунктів першої групи; провізори-технологи (рецептарі-контролери), фармацевти (ручнисти); старші медичні сестри структурних підрозділів установ охорони здоров’я.
- Завідувачі господарств і коменданти будинків, які здійснюють зберігання матеріальних цінностей.
- Агенти з постачання; експедитор з перевезення вантажів; інкасатори.
Роботи, що входять у Перелік:
- Роботи з приймання від населення всіх видів платежів та виплаті грошей через касу.
- Роботи з обслуговування торговельних і грошових автоматів.
- Роботи: з приймання на зберігання, обробки, зберігання, видавання матеріальних цінностей на складах, базах (нафтобазах), автозаправних станціях, холодильниках, харчоблоках, сховищах, заготівельних приймальних пунктах, товарних і товарно-перевальних ділянках, камерах схову, коморах і гардеробах;
- Роботи з видавання (приймання) матеріальних цінностей особам, які перебувають у лікувально-профілактичних і санаторно-курортних закладах, пансіонатах, кемпінгах, будинках відпочинку, готелях, гуртожитках, кімнатах відпочинку, на транспорті, в дитячих установах, спортивно-оздоровчих і туристських організаціях, піонерських таборах, а також пасажирам всіх видів транспорту; з екіпіровки пасажирських суден, вагонів і літаків.
- Роботи з приймання від населення предметів культурно-побутового призначення та інших матеріальних цінностей на зберігання, ремонт і для виконання інших операцій, пов’язаних з виготовленням, відновленням або поліпшенням якості цих предметів
- Роботи з продажу (видавання) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форм торгівлі і профілю підприємства (організації).
- Роботи з приймання та обробки для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставки (супроводу), видаванні (здаванні).
В яких випадках укладається
Всупереч поширеній думці, наявність посади або роботи, виконуваної працівником в Переліку, ще не є достатньою умовою для укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність.
Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися лише за наявності одночасно двох умов:
- наявність посади, яку він обіймає, або роботи, яку він виконує, у Переліку;
- безпосередній зв’язок посадових обов’язків працівника із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва доручених працівникам цінностей.
«Тому лише наявність посади або роботи в Переліку не є підставою для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника, відображеної в посадовій інструкції, відсутні перераховані обов’язки», — попереджає адвокат і партнер юридичної компанії «Закон Перемоги» Марина Саєнко. Така позиція викладена, зокрема, в листі Міністерства праці та соціальної політики України № 146/06/186-88 від 27.05.2008 р., № 312/13/116-10 від 12.10.2010 р.
Водночас бажання роботодавця покласти на працівника додаткову відповідальність нерідко призводить до того, що договір про повну матеріальну відповідальність укладається з особою, чиї посаду або робота не зазначені у Переліку. «З цього питання Пленум Верховного Суду України в постанові № 14 від 29.12.1992 р. роз’яснив наступне: у разі встановлення судом, що відповідач не належить до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП укладається договір про повну матеріальну відповідальність, на такого працівника може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність (крім винятків, передбачених у ст. 134 КЗпП)», — пояснює пані Саєнко.
Слід наголосити, що в деяких випадках на працівника може бути покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, завдану через його провину підприємству і за відсутності укладеного з ним договору про повну матеріальну відповідальність (ст. 134 КЗпП):
- майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;
- шкоди завдано діями працівника, які містять ознаки кримінальної відповідальності;
- шкоди завдано працівником, який був напідпитку;
- збитки завдані недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема за їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівнику в користування;
- відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству, установі, організації під час виконання трудових обов’язків;
- шкоди завдано не під час виконання трудових обов’язків;
- посадова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;
- керівник підприємства винний у невчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Форма і зміст договору
Згідно зі ст. 135-1 КЗпП договір про повну матеріальну відповідальність обов’язково укладається письмово і лише з особами, які досягли 18-річного віку. Договір укладається в двох примірниках, перший з яких зберігається в адміністрації, а другий — у працівника. При цьому він має відповідати типовому договору, затвердженому згаданою вище постановою від 28 грудня 1977 р. № 447/24.
«Істотних умов для такого виду договору законодавством не встановлено, тому слід зважати на загальні норми. У договорі обов’язково повинні бути зазначені: назва підприємства, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, що укладає договір від імені підприємства, прізвище, ім’я, по батькові, посада працівника, що укладає договір, роботи, виконувані цим співробітником, що дають право на укладення такого договору, перелік обов’язків сторін, строк дії договору та порядок відшкодування завданої працівником шкоди», — наголошує Марина Саєнко.
Нижче подаємо текст Типового договору, затвердженого Постановою № 447/24:
Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність
Згідно зі ст. 11 Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, завдану підприємству, установі, організації, затвердженого Указом Президії Верховної Ради СРСР 13 липня 1976 р. (Відомості Верховної Ради СРСР, 1976 р., N 29, ст. 427), письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (які досягли 18-льотного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (видаванням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, якщо посади, обіймані працівниками або виконувані ними роботи передбачені в спеціальному переліку, затвердженому в установленому порядку.
З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать
__________________________________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації)
керівник або заступник керівника підприємства ____________
__________________________________________________________________
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
організації, іменованій надалі «адміністрація», виступаючи від
імені підприємства, установи, організації, з одного боку, і
працівник _________________________________________________________
(цеху, відділу, дільниці, секції, складу тощо)
__________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові),
іменований надалі «працівник», з іншого боку, уклали
цей договір про таке:
1. Працівник, який обіймає посаду (найменування посади) або виконує роботу (найменування роботи), безпосередньо пов’язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, і у зв’язку з цим зобов’язується:
а) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання збитку;
б) вчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей;
в) вести облік, складати та подавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей;
г) брати участь в інвентаризації матеріальних цінностей, довірених йому.
2. Адміністрація зобов’язується:
а) створювати працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження довірених йому матеріальних цінностей;
б) ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, завдану підприємству, установі, організації, а також з наявними інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (видавання), перевезення або застосування під час виробництва переданих йому матеріальних цінностей;
в) проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.
У разі незабезпечення через провину працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, завданої підприємству, установі, організації та її відшкодування відбувається відповідно до чинного законодавства.
4. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збиток завдано не з його провини.
5. Дія цього договору поширюється на весь час роботи з майном та іншими довіреними працівнику матеріальними цінностями підприємства, установи, організації.
6. Цей договір складено у двох примірниках, з яких перший зберігається у адміністрації, а другий — у працівника.
Адреси сторін договору ___________________________________________
Підписи сторін договору __________________________________________
адміністрації ____________________________________________________
працівника ________________________________________________________
Дата укладення договору
Місце печатки
