Припустимо, що фізична особа, працівник оформлений не на вашому підприємстві, роботу по договору ЦПХ, укладений із вашим підприємством. При цьому на своєму основному місці роботи, він отримує офіційно зарплату із усіма нарахуваннями податку. Як бути із нарахуванням податків та зборів по договору ЦПХ в такому випадку? Розглянемо детально.
Законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися ЦПХ. Водночас договори ЦПХ не можуть укладатися на невизначений строк.
Ми вже писали про це тут
Виплати за цивільно-правовим договором обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплаті за трудовим договором.
Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Однак зазначена вимога не застосовується до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи. Законодавча норма щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи.
Основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).
Відповідно до ст. 21 КЗпП виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору так і, зокрема, на підставі договору ЦПХ.
Сторонами трудового договору є працівник і роботодавець. Працівника приймають на роботу (посаду) для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Договір ЦПХ (договір підряду, доручення тощо) — це будь-який інший договір (угода), що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Щодо договору підряду, то одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу).
Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
ДОВІДКОВО
ЄСВ нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за договором ЦПХ незалежно від суми такого доходу.
Тобто за договорами підряду чи доручення оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Крім того, частиною другою ст. 48 КЗпП передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. Записи про виконання робіт на підставі договору ЦПХ до трудової книжки не заносяться.
Отже, виконання робіт (надання послуг) за договором ЦПХ відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.
Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за договором ЦПХ, при цьому це не є основним місцем роботи фізичної особи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за договором ЦПХ, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються.
Тобто єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за договором ЦПХ незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Якщо працівник поряд зі своєю основною роботою виконує роботу (надає послуги) за договором ЦПХ, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за договором ЦПХ і тільки потім здійснюється порівняння із сумою МЗП за місяць. При цьому якщо загальна сума буде меншою, ніж розмір МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску все одно розраховується виходячи із МЗП, як добуток розміру МЗП та ставки єдиного внеску.
Хто в даному випадку є відповідальний за сплату ЄСВ?
Згідно із ст.4 Закону про ЄСВ Платниками єдиного внеску є:
1) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
2) фізичні особи — підприємці
які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців);
Ми навмисно процитували Закон ЄСВ, щоби не було і думки, про різночитання. Їх немає – відповідальні юрособи чи фізособи-підприємці, котрі у випадку укладання договору ЦПХ є податковими агентами.
ЄСВ сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати. Якщо акт виконаних робіт підписали, але не оплатили, то щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що йде за місяцем його нарахування. А нарахований ЄСВ податковий агент має показати у щомісячному звіті за формою Д4. Крім того, виплати за ЦПХ із підприємцями, які надавали вам послуги відповідно до зареєстрованих кодів КВЕД, показувати в Д4 не потрібно.
За неподання Д4, несвоєчасне подання або не за тією формою — штраф 170 гривень за кожне порушення. В разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.
За несплату ЄСВ:
Оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, регулюється ст. 164 ПКУ, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, (та доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 Кодексу).
Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов договору ЦПХ (контракту), включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу)
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за ЦПХ за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди.
Ставка податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу становить 18 % бази оподаткування, у тому числі на доходи за договором ЦПХ.
При цьому відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.
Податок сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування.
Крім того, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу передбачено оподаткування доходів фізичних осіб військовим збором.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме фізичні особи — резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов договору ЦПХ (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1.5%.
Податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку збору.
Отже, дохід у вигляді винагороди, отриманий платником податку — фізичною особою відповідно до умов договору ЦПХ, оподатковується податковим агентом військовим збором на загальних підставах.
Зауважимо, що у платіжному документі при сплаті до бюджету ПДФО із доходу (винагороди) платника податку за договором ЦПХ податковий агент відображає інший код бюджетної класифікації, ніж із доходу у вигляді заробітної плати.
Наказом № 11 затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:
Отже, при сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб із доходів (винагороди) платника податку за договором ЦПХ податковий агент відображає у платіжному документі код бюджетної класифікації 11010400.
Утримання ПДФО і військового збору слід показати в щоквартальному звіті 1ДФ. У формі № 1ДФ нарахований дохід (винагорода за договором ЦПХ) відображається за ознакою «102».
За неподання розрахунку 1ДФ, подання його з порушенням строків, не в повному обсязі або з недостовірними відомостями чи помилками, через які зменшилася або збільшилася сума ПДФО чи змінився платник податків, накладається штраф — 510 гривень. У разі повторного порушення протягом року — 1020 гривень.
За несплату ПДФО та військового збору :
Якщо не нарахували, не утримали або не сплатили до бюджету ПДФО під час виплати доходу за договором ЦПХ і це порушення виявлять контролюючі органи, штраф буде 25% суми ПДФО, який треба було нарахувати чи сплатити. А за повторне порушення протягом 1095 днів — 50% суми податку, втретє й більше протягом 1095 днів — 75% суми ПДФО (п. 127.1 ПКУ).
Якщо ви самостійно виявили недоплату або несвоєчасну сплату військового збору, доведеться сплатити пеню (п. 129.1 ПКУ). Нараховується вона після закінчення 90 днів, що настають за останнім днем ??граничного строку сплати зобов’язання. У нашому випадку це день виплати фізособі доходу, який обкладається ПДФО або військовим збором, а якщо дохід не виплатили — гранична дата сплати (ст. 168.1.2 ПКУ).
Довідково зауважимо
Адміністративні санкції (ст. 1634 КпАП), які застосовуються до підприємців або посадових осіб юрособи:
Підстави для перевірки держпраці (Постанова КМУ №295) :
На останок, про всяк випадок нагадаємо Штрафи за порушення трудового законодавства у 2018 році :
– 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн (якщо мінімальна зарплата 3723 грн) за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
– 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);
– 3 мінімальні зарплати, – це 11 169 грн (якщо мінімальна зарплата 3 723 грн) за такі види порушень: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.
Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.
Крім того, статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 128690 грн (111 690 грн + 17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…
У статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 14.09.2024 №12000 визначили…