1 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №4439-д, яким відтермінувала на рік обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для деяких ФОПів.
Закон передбачає відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та ПРРО для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ – IV груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу та обсяг доходу яких протягом року не перевищує 220 МЗП (з 2021 року – 1320 000 грн), крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування (складної побутової техніки, реалізації медичних препаратів і медичних виробів, а також ювелірних виробів).
В той же час, ДПІ дещо нав’язливо та із неприхованою образою на депутатів, котрі все ж таки після протестних акції ФОПів прийняли поступки стосовно РРО, зауважують про високу ефективність запровадження з 01.01.2019 обов’язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу лікарських засобів в аптеках усіма без винятку суб’єктами господарювання.
Так, у зв’язку з введеними в дію змінами законодавства в період з 01.01.2019 по 01.07.2020 додатково зареєстровано 3,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій для використання при проведенні розрахунків в аптеках.
При порівнянні податкових зобов’язань по вищевказаним суб’єктам господарювання в ІІ півріччі 2018 року (до запровадження РРО) та І півріччі 2020 року спостерігається суттєве збільшення суми самостійно визначеного до сплати ПДВ на 49,7 млрд грн, або на 159,8 %.
Наводять інфографіку із позитивною динамікою підвищення зборів
Але ж повернемося до новоприйнятого Закону…
Він також скасовує штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО).
Ухвалений документ виключає норми щодо застосування механізму компенсації (кешбек) покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.
На це податківці також мають нагадування для тих, хто вже радіє, про те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані надавати покупцю, в обов’язковому порядку, розрахунковий документ встановленої форми та змісту, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє покупцю здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий таким покупцем абонентський номер або адресу електронної пошти) (п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Тобто якщо ви ФОП, котрий вже застосовує РРО чи ПРРО, ви зобовязані видати чек, покупець на вас може поскаржитись, але зиску матеріального, який би він міг отримати при процедурі, хоча довгій та муторній кешбеку, вже останній не матиме, лише моральне задоволення.
Законом визначаються граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації.
Так, для І групи обсяг доходу не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати (з 2021 року – 1 002 000 грн),
ІІ групи – 834 розмірів МЗП (з 2021 року – 5 004 000 грн)
для ІІІ групи – 1167 розмірів МЗП (з 2021 року – 7 002 000 грн)
