Електронний реєстр призовників та військовозобов’язаних має з’явитися найближчими тижнями. Відомо, що він готовий майже на 90%, й у жовтні очікуються фінальні кроки щодо його запуску. Розповідає РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: законопроєкт №10062, заяви міністра оборони Рустема Умєрова, дані пресслужби Міністерства оборони України та інтерв’ю заступниці голови комітету Верховної ради з питань нацбезпеки та оборони Мар’яни Безуглої для “BBC Україна”.
Про запуск реєстру на початку вересня говорив новий міністр оборони Рустем Умєров. За його словами, сенс – у повній цифровізації процесів, щоб перевести всю інформацію до digital: від електронного квитка до документів військово-лікарських комісій.
Він також додав, що реєстр призовників та військовозобов’язаних унеможливить будь-які корупційні ризики.
Сам собою реєстр не є чимось новим. Закон про єдиний електронний реєстр було прийнято ще у 2017 році, формально його запустили у березні 2022 року, але без повної бази щодо військовозобов’язаних.
Українські ЗМІ писали, що станом на вересень реєстр під назвою “Оберіг” майже готовий і більшість військовозобов’язаних українців до нього вже внесли. У тому числі після того, як минулого року уряд схвалив цифровізацію процесів на основі “Дії”.
Також у вересні група депутатів подала законопроєкт №10062 з деякими уточненнями щодо реєстру. Є всі шанси, що його ухвалять найближчими тижнями, тому далі особливості реєстру будуть зазначені, в тому числі, з урахуванням цих ініціатив.
Єдиний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це електронна інформаційна система для збору, збору, зберігання, обробки та використання даних, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Його завдання:
- ведення військового обліку
- планування та реалізація заходів щодо мобілізації, призову на строкову службу та прийому на контракт
- інформаційне забезпечення військових пенсіонерів та членів сімей загиблих відомостями про військовий облік
Адміністраторами реєстру визначено обласні ТЦК та оперативні командування. Наповнюють його районні та міські центри комплектування.
Завдяки цьому вдасться швидше ідентифікувати українців, які не стоять на військовому обліку, прискорити процедуру надання статусу учасника бойових дій, пільг для родичів загиблих та тих, хто отримав інвалідність на війні.
Які дані заносяться до Реєстру?
Реєстр міститиме інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 17 до 60 років.
Відповідний закон передбачає збір таких даних:
- П.І.Б., дата та місце народження, стать, громадянство,
- місце проживання та перебування,
- сімейний стан (наявність дітей),
- освіта, професія, місце роботи,
- стан здоров’я,
- військово-облікова спеціальність.
Також до реєстру вноситимуться відомості про батьків, реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ обличчя, дані про виїзд за кордон, судимість тощо.
Законопроєкт №10062 пропонує доповнити перелік номерами телефону та адресами електронної пошти, відомостями про володіння іноземними мовами, про право на володіння зброєю, водійські права та низкою інших даних.
Як збирають дані?
Дані для цього Реєстру збираються з різних державних реєстрів.
Зокрема, як пояснили у Міністерстві оборони, на першому етапі йде взаємодія з базами даних таких органів, як Міністерство фінансів, МВС, Міністерство освіти і науки та Державна судова адміністрація. Нині вони визначають механізм інформаційного обміну.
На наступних етапах буде налагоджено обмін інформацією з реєстрами Пенсійного фонду, МОЗ, Міністерства соціальної політики та інших відомств.
Мета – максимально уникнути бюрократії у питаннях отримання довідок чи дозволів, які треба подавати до територіальних центрів комплектування.
Таким чином, очікується, що до середини осені військкомати отримають доступ до персональних даних українців, які є у різних реєстрах аж до бази ЦВК та Державної прикордонної служби.
Керівництво Міноборони каже, що після цього у кожного громадянина буде менше приводів “тинятися коридорами ТЦК”. Приходити до військкоматів треба буде лише в тих випадках, які потребують особистої присутності.
Важлива деталь. Згода військовозобов’язаних на обробку персональних даних для Реєстру не потрібна. При цьому українців зобов’яжуть подавати виключно достовірну інформацію про себе.
Які зміни чекають на військовозобов’язаних з жовтня?
Поки що сказати складно, але якщо закон проголосують і він набуде чинності, а Реєстр остаточно запустять, то теоретично можна буде дистанційно оновлювати свої дані в ТЦК. Вся інформація надходитиме автоматично.
Також з’являться передумови для запуску електронних військових квитків та електронного журналу обліку. Хоча конкретних заяв від влади щодо цього ще не надходило. Як і щодо відображення даних військовозобов’язаного в електронному кабінеті на порталі державних послуг “Дія”.
Після запуску Реєстру будуть онлайн-повістки?
Як заявила заступниця голови парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Маріанна Безугла, на сьогодні немає механізму, як за допомогою Реєстру розсилати повістки в електронному вигляді.
“Рішення ще немає. Це чутливе питання. Повістку через смс чи в “Дії”? Ні, повістку в “Дії” ми точно не робитимемо в такому форматі”, – зазначила вона.
Зазначимо, сама собою ідея повісток через месенджери чи “Дію” непопулярна в українському суспільстві. Віцепрем’єр, міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров неодноразово запевняв, що жодних повісток через “Дію” не буде. А також не можна буде дистанційно стати на військовий облік.
Безугла також додала, що Реєстр дозволить вирішити деякі проблеми з мобілізацією. Зокрема, щоб повістки не надходили тим, хто вже служить, і щоб вся інформація про військовозобов’язаних була актуальною. Основне завдання – створити таку електронну базу, щоб усі рухи від мобілізації до звільнення з армії проходили максимально швидко та зручно.
