Зі стартом функціонування Фонду майбутніх поколінь держава почне щорічно передавати фонду по дві мінімальні зарплати на кожного українця, народженого після 1 січня 2019 року. Аби гроші не знецінювалися, фонд їх інвестуватиме.
Після досягнення кожним українцем, на якого передавалися кошти, 18-річного віку фонд здійснюватиме їм виплати, акумульовані з 36 мінімальних зарплат і прибутку від їх інвестування.
Кошти можна буде витратити на навчання в Україні, придбання житла, лікування тяжких хвороб або переказати на індивідуальний пенсійний рахунок.
Для використання коштів на лікування не потрібно буде чекати 18-річчя, можна буде забрати їх, коли виникне необхідність.
13 стаття Конституції: усім по сім?
У запропонованого концепту одразу знайшлася армія критиків, які закидають проєкту порушення 13 статті Конституції. Мовляв, надра належать усьому народу, а не тільки народженим з 2019 року. На це питання в мене є дві відповіді. Одна формальна, інша світоглядна.
Відповідь формальна. Переказу підлягатиме не вся отримана державою рентна плата, а 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення і 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, газу та газового конденсату.
При цьому рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони не буде переказуватися до фонду. Вона і надалі зараховуватиметься до спецфонду держбюджету в повному обсязі, тобто буде використовуватися на благо всіх громадян.
Відповідь світоглядна. 99% юнацтва, яке отримає виплату, є членами сімей. В абсолютній більшості випадків за навчання таких українців, придбання або оренду ними житла платили б їх батьки.
Тобто виплата 18-річному громадянину коштів для оплати навчання або придбання житла знімає з батьків цю частину витрат. Отже, батьки – такі самі бенефіціари виплати (зібраної державою рентної плати).
Крім того, на момент початку виплат у 2037 році в народжених у 2018 році можуть бути свої діти, і такі діти будуть учасниками програми майбутніх виплат.
Отже, ці українці отримають вигоду від зібраної державою рентної плати через своїх дітей, тому що держава допоможе їх вивчити або позбавить необхідності витрачатися на оренду. Тобто бенефіціаром виплат насправді є майже всі українські громадяни працездатного віку.
Нехай ті, хто розповідають про відверту дискримінацію, подивляться на соціологічні опитування: запровадження економічного паспорта підтримують 53% населення, а з тих, хто добре поінформований про ініціативу, 62%.
Опозиція буде відхрещуватися, але те, що всі фракції парламенту, крім “Голосу”, подали альтернативні проєкти, означає одне: ідею вкласти кошти від надр в молодого українця поділяють дві третини парламенту.
Якщо в майбутньому вийде залучити до фонду більше коштів (для цього я пропонуватиму до другого читання розширити напрямки інвестування), можна буде розглянути можливість здійснити виплату особам інших років народження.
Однак спочатку потрібно забезпечити базовий обсяг зобов’язань держави. Чи вистачить коштів – питання, яке заслуговує окремої розмови.
Фінансово-економічне обґрунтування: купити кота Шредінгера в мішку?
Є такий термін “суперпозиція”, у нього багато значень у різних галузях знань.
Оскільки ми збираємося обговорювати питання фінансового обґрунтування проєкту, я під ним розумію накладання один на одного в певній точці часу множини різних впливів на один об’єкт. Чому я згадала про суперпозицію? Тому що виплата 2037 року – якраз об’єкт у суперпозиції.
Критики проєкту вчепилися в озвучений очікуваний розмір виплати, понад 600 тис грн, і вимагають від розробників проєкту хірургічної точності в частині цифр.
Серед наполегливих питань – скільки у 2037 році українці отримають в перерахунку на долари, який тоді буде обсяг внутрішньодержавного боргу, якими будуть мінімальна зарплата і надходження бюджету від рентної плати.
У мене до таких людей є конструктивна пропозиція: будьмо реалістами. Зараз важко прогнозувати будь-що, зважаючи на геополітичну ситуацію в регіоні.
З 2019 року ми плануємо бюджет на три роки вперед, тому якими б не були курс і мінімальна зарплата, упродовж наступних 15 років Верховна Рада за пропозицію уряду планомірно вноситиме зміни в законодавство, аби, зважаючи на обставини конкретного бюджетного року, кошти в розмірі двох мінімальних зарплат гарантовано були переказані для кожного учасника фонду.
Вийде за 15 років 600 тис грн чи більше – покаже час. Головне, що така фінансова підтримка гарантовано буде переказуватися. Отже, в українських родин з’явиться впевненість, що народжену дитину буде за що ставити на ноги. Це єдиний доступний нам зараз вихід з кризи народжуваності.
Антагоністи заявляють, що кошти щорічних внесків “виймаються” з бюджету, а вони йому, зважаючи на дефіцит, потрібні. Це не відповідає дійсності.
Хочу нагадати загальну концепцію: кошти не просто переказуються з держбюджету і лежать на рахунку. Вони повертаються в економіку у вигляді інвестицій через механізм внутрішньої державної позики, а після другого читання, я впевнена, – і через інші механізми, наприклад, купівлю акцій компаній з високою маржинальністю бізнесу, що вийдуть на IPO.
Враховуючи, що комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вирішив здешевити вартість запропонованої системи, є ймовірність, що інвестувати кошти фонду буде Агентство з управління держборгом.
Це державний орган, який готуватиме прогноз основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на середньостроковий період і здійснюватиме державні внутрішні та зовнішні запозичення з урахуванням середньострокової стратегії управління державним боргом.
Отже, кошти не лише не будуть втрачені для бюджету, вони будуть направлені в економіку, у ті галузі, де матимуть найбільший ефект.
