1 січня 2015 року набрав чинності Закон № 71, яким внесено зміни, зокрема, у порядок проведення електронних перевірок платників податків. Нині значно розширилось коло платників податків, на яких розповсюджуються право обрати електронну перевірку Так, саме право, адже на відміну від інших перевірок контролюючих органів електронні перевірки проводяться за добровільним рішенням платника податку
Що таке електронна перевірка
Визначення електронної перевірки наведено у абз. 6 пп. 75.1.2 ПКУ
Електронна перевірка – документальна невиїзна позапланова електронна перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПКУ. до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
(абз. 6 пп. 75.1.2 ПКУ)
Отже, електронна перевірка належить до документальної невиїзної позапланової перевірки, однак відмінність її від інших позапланових перевірок полягає в тому, що платник податків добровільно замовляє таку перевірку
Нагадаємо, що до 1 січня 2015 року п. 17 підр. 10 р. XX ПО було встановлено, що електронні перевірки проводяться щодо платників податків:
- які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності – з 1 січня 2014 року;
- суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу – з 1 січня 2015 року;
- інших платників податків – з 1 січня 2016 року
З 1 січня 2015 року з ПКУ вилученоп. 17 підр. 10 р. XX, відповідно це обмеження було знято. Тепер електронні перевірки стосуються всіх платників податків з незначним ступенем ризику, визначеним п. 77.2 ПКУ.
Отже, розберемося, які ж платники мають право на електронну перевірку.
Критерії відбору
У п. 77.2 ПКУ зазначено, що перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
На сьогодні критерії поділу на групи із незначним, середнім та високим ступенем ризику передбачені в Мето дрекомен даціях № 553.
Так, критерії відбору суб’єктів господарювання – юридичних осіб з незначним ступенем ризику такі ( пп. 3.2.3 п. 3.2 гл. 3
Методрекомендацій № 553):
- сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 % суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;
- збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно з сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн. грн. або більше ніж у 2 рази, та задекларована сума усього податкового кредиту становить 1 млн. грн. і більше;
- збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 % суми статутного фонду для новоутвореного платника ПДВ;
- повторна реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ за ініціативою податкового органу
Критерії відбору суб’єктів господарювання – фізичних осіб з незначним ступенем ризику наступні ( пп. 3.4.1.3 п. 3.4 пт. 3 Методрекомендаттій № 553):
- несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;
- займаються зовнішньоекономічною діяльністю.
Як замовити електронну перевірку
Згідно з оновленим абз. 6 пп. 75.1.2 ПКУ заява на проведення електронної перевірки подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення ДФСУ про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків:
- які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності;
- суб’єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва;
- інших платників податків.
Порядок подання платником податків заяви про проведення електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим орпаном про проведення такої перевірки затверджено Порядком № 143.
Так, заява платника податків про проведення електронної перевірки подається за формою, передбаченою додатком 1 до Порядку № 143. до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку
Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводились документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), та у разі надання до фіскального органу відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору) (п. 2.4 р. П Порядку № 14 ).
Обов’язковою умовою для проведення електронної перевірки є надання разом з заявою до контролюючого органу документів в електронній формі згідно з Порядком № 898. Для перевірки надаються документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Зокрема, потрібно подати електронну форму таких документів, як: журнал господарських операцій, довідник видів первинних документів, довідник класифікатора елементів аналітичного обліку, книгу обліку доходів/витрат.
Крім того, підзвітні особи платника податку повинні мати зареєстрований електронний підпис.
Заяву та документи для електронної перевірки платник податку може подати до податкового органу так (п. 2.3 р. ІІ Порядку № 143):
- листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;
- безпосередньо платником до територіального податкового органу;
- в електронному вигляді
Рішення про проведення перевірки
На підставі заяви та доданих до неї документів фіскальний орган приймає рішення про проведення/непроведення такої перевірки.
Таке рішення приймає керівник територіального фіскального органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви від платника податків.
Підстави для відмови проведення перевірки визначені у п. 3.3 р. ІІІ Порядку № 143. Зокрема це такі підстави, як:
- подання заяви з порушенням встановленої форми, у т. ч. не заповнено (неправильно заповнено) необхідні дані, не підписано або не скріплено печаткою платника податків (за наявності);
- встановлення того факту, що платник належить до платників середнього або високого ступеня ризику;
- період, який підлягає перевірці згідно із заявою, вже охоплено документальною плановою або позаплановою перевіркою тощо.
Оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення про проведення/непроведення електронної перевірки нормами законодавства не передбачено.
При цьому після отримання рішення про відмову у перевірці платник податків може повторно подати заяву про проведення електронної перевірки до податкового органу.
Результати електронної перевірки
За результатами електронної перевірки складається довідка (п. 86.11 ПКУ).
Довідка електронної перевірки після її реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих днів з дня вручення.
У разі незгоди з висновками електронної перевірки платник податків зобов’язаний підписати таку довідку та має право подати свої заперечення, які є невід’ємною частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.
Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання, платнику податків надсилається відповідь.
»
*
Платник податку або його представник має право брати участь у розгляді заперечень. Про своє бажання брати участь у розгляді заперечень необхідно зазначити у поданих запереченнях.
Платник податків за результатами електронної перевірки, так само як і при самостійному виявленні помилки, зобов’язаний вчинити одну з дій, передбачену п. 50.1 ПКУ:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
При цьому якщо платник податків не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
За результатами такої позапланової перевірки складається податкове повідомлення-рішення із донарахованими податковими зобов’язаннями та застосуванням штрафних санкцій.
Людмила Гайдукевич , експерт ЛІГАЗАКОН
