Форма 1 ДФ: неоподатковані доходи

Доходи самозайнятих осіб

У індивідуальних податкових консультаціях податківці нагадують, що згідно з пп. 14.1.226 ПКУ самозайнята особа – це платник податку, який є, зокрема, фізособою – підприємцем за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.8 ПКУ під час нарахування/виплати ФОП на загальній системі оподаткування доходу від здійснення підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує/виплачує такий дохід, не утримує ПДФО, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Такими документами є витяг або виписка з ЄДР.

Крім цього, на офіційному веб-сайті розпорядника ЄДР Міністерства юстиції України можна здійснити онлайн-пошук відомостей у ЄДР, який дає змогу отримати базову інформацію про фізичних осіб – підприємців. Таким чином, перевірити актуальність наданих фізособою документів можна на цьому сайті (адже, ці документи є дійсними до внесення змін у ЄДР).

Для ФОП-“єдинників” документом, що підтверджує факт перебування  на спрощеній системі оподаткування,  і можливість не сплачувати із підприємницького доходу ПДФО за пп. 165.1.36 ПКУ, є ще витяг з Реєстру платників єдиного податку.

На сьогодні форми запиту про отримання витягу та витягу з Реєстру платників єдиного податку не встановлені, та у поточному році для підтвердження статусу платника єдиного податку надаються довідки довільної форми. Як роз’яснюють податківці, для отримання довідки необхідно подати заяву до контролюючого органу за місцем податкового обліку. Перевірити подані підприємцем документи можна за даними самого Реєстру на сторінці ДФСУ.

Нагадаємо: згідно з пп. 38.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ під час нарахування (виплати) фізсобам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. 

Самостійно сплачують за себе ПДФО і фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (і вони теж належать до самозайнятих осіб). Тому для них в ПКУ передбачена аналогічна норма.

За п. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, ПДФО не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Тому, за певних умов, ПДФО та військовий збір можна з доходів самозайнятих осіб не утримувати.

А відображати такі неоподатковані доходи в формі № 1ДФ?

ДФСУ наполягає, що так. У листі від 19.03.2015 р. №625/2/99-99-17-02-02-10 зазначено: в разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність), із ознакою доходу «157».

Але це стосується розділу І форми № 1ДФ. Стосовно ж розділу ІІ у податківців  думка інша. Так, у листі  ДФС у м. Києві від 10.11.2016 р. №7431/П/26-15-13-02-15 наголошується, що у рядку «Військовий збір» зазначаються лише ті доходи, з яких утримувався військовий збір!

І ще цікаве роз’яснення наведено ДФС у Харківській області в листі від 12.07.2017 р. №1142/ІПК/20-40-13-11-11. В ньому розглядалася ситуація, коли ФОП надає послуги відрядженому працівнику. Податківці доходять до висновку: оскільки роботодавець тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати у формі №1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізособою – підприємцем послуги така юридична особа не зобов’язана! Втім, цей лист є індивідуальною податковою консультацією, і, відповідно до ст. 53 ПКУ, користуватися ним без ризику застосування штрафних санкцій може лише та особа, якій таку консультацію видано. 

Якщо ми вже згадали про відрядження, варто згадати й інший вид неоподаткованих доходів.

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ встановлено перелік витрат, понесених у зв’язку із відрядженням, які не включаються до оподатковуваного ПДФО доходу .

Податківці роз’яснюють:  тільки нарахована (виплачена) із порушенням вимог пп. 170.9.1 ПКУ, частина витрат на відрядження,  включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника та відображається в формі №1ДФ під ознакою «118». Прикладом такого доходу можуть бути понаднормові добові. 

ЄСВ, нарахований на доходи працівників

За пп. 165.1.6 ПКУ не належить до оподаткованого доходу фізособи суми ЄСВ, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.

Тобто це неоподаткований дохід. Але для нього встановлено окрему ознаку доходу «133».

Чи треба відображати такий дохід у формі №1ДФ? ДФС у Харківській області у листі від 12.07.2017 р. №1142/ІПК/20-40-13-11-11, вважає, що ні, і пояснює, чому:

“Відповідно до п. 21.1 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати ЄСВ, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, органів доходів і зборів, роботодавців, фізичних осіб, органів реєстрації актів громадянського стану, державної служби зайнятості, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, компанії з управління активами, зберігача та інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.

Разом з тим прикінцевими положеннями Закону №1058 встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Враховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок працедавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у податковому розрахунку ф. №1ДФ за ознакою “133” сума ЄСВ не відображається.”

Доходи нерезидентів, неоподатковані за нормами міжнародного договору або ПКУ

Нерезиденти-фізособи повинні сплачувати ПДФО та військовий збір з доходів, отриманих із джерелом походження в Україні, на загальних підставах. Але для них, на відміну від резидентів, працюють додаткові  виключення.

Іноді особливі правила оподаткування таких доходів передбачені міжнародними договорами, ратифікованими Україною. А  відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до положень п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПКУ).

Іноді пільги для оподаткування доходів нерезидентів-фізосіб встановлює сам ПКУ. Ось у листі від 17.07.2017 р. №1229/6/99-99-13-02-03-15/ІПК ДФСУ розглядає саме таку ситуацію:

“Відповідно до п. 9 підрозділу 1 розділу XX та пп. 1.8 п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ встановлено, що тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту “Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації”, затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Проект), не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов’язана з реалізацією Проекту.

Тому ДФСУ погоджується: доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) громадянам Японії (не залежно від їхнього резидентського статусу) в рамках реалізації Проекту оператором за Договором, звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором.”

Але чи треба неоподаткований дохід нерезидента відображати в формі № 1ДФ?

Податківці вважають, що так. З цього ж листа зрозуміло:  податковий агент подає податковий розрахунок ф. №1ДФ та відображає доходи, у вигляді заробітної плати та /або винагороди за цивільно-правовими договорами, що нараховуються (виплачуються, надаються) нерезидентам, незалежно від того оподатковуються такі доходи чи ні.