ФСС: Роз’яснення щодо отримання застрахованими особами матеріального забезпечення

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім’ї за рахунок бюджету Фонду соціального страхування України, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105).

Право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Види матеріального забезпечення

За загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення.

1) Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).

Надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

– тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

– необхідності догляду за хворою дитиною (докладніше у роз’ясненні);

– необхідності догляду за хворим членом сім’ї;

– догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

– карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

– тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

– протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

– перебування на лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

2) Допомога по вагітності та пологах.

Надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу.

Детальніше

3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом (постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності «Про встановлення розміру допомоги на поховання» 08.02.2017 №17).

Окремо зазначимо, що у разі смерті потерпілих від нещасного випадку на виробництві, Фондом здійснюється виплата одноразової допомоги, а також відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого. Крім того, у разі смерті потерпілого, Фонд фінансує надання щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право. Докладніше

 Підстави для призначення матеріального забезпечення

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (видається на підставі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455), а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в пункті п’ятому частини першої статті 24 Закону № 1105, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради та оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання.

Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.

Порядок отримання матеріального забезпечення

Процедуру отримання матеріального забезпечення застрахованою особою можна поділити на декілька етапів:

1. Отриманий листок непрацездатності в закладі охорони здоров’я працівник передає до уповноваженої особи на підприємстві – кадровика, табельника або бухгалтера, для заповнення зворотної сторони листка непрацездатності (визначення страхового стажу застрахованої особи та кількості днів, за які буде надаватися матеріальне забезпечення).
2. Передача листка непрацездатності на розгляд до Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації (приймається рішення щодо надання матеріального забезпечення).
3. Розрахунок бухгалтерією страхувальника суми матеріального забезпечення та оформлення заяви-розрахунку для отримання фінансування від робочого органу Фонду.
4. Подача страхувальником заяви-розрахунку до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду та подальше фінансування такої заяви шляхом перерахування робочим органом Фонду заявлених коштів на спеціальний рахунок страхувальника (Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України затвердженопостановою правління Фонду від 19.07.2018 № 12).
5. Виплата страхувальником матеріального забезпечення застрахованим особам у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України (Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду від 19.07.2018 № 13. Це положення визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства. Зокрема, комісія:

– приймає рішення про призначення матеріального забезпечення;

– приймає рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;

– здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв’язку із зверненням застрахованих осіб;

– вживає заходів щодо своєчасного надання на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

– здійснює контроль за своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення;

– розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії із соціального страхування підприємства по наданню матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, здійснює заходи із розв’язання викладених у них питань;

– веде облік осіб, які часто та довго хворіють;

– має право перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності, тощо.

Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць.

Добровільно застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

У разі виявлення бажання брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах, членам особистого селянського господарства, необхідно звертатися з відповідною заявою до органів доходів і зборів за місцем проживання (стаття 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464).

З особою, яка подала таку заяву укладається договір про добровільну участь.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Для отримання матеріального забезпечення необхідно також сплачувати єдиний внесок, у встановленому розмірі.

Порядок сплати єдиного внеску зазначається у договорі про добровільну участь.

За умови виконання договірних зобов’язань такі особи матимуть право на всі види матеріального забезпечення, що надаються відповідно до Закону № 1105.

ФСС