ГРОШОВА ДОПОМОГА ПРАЦІВНИКУ: неоподатковувані і оподатковувані умови

Податкове і соціальне законодавства передбачило різні види допомоги, які мають різні цілі і свої особливості оподаткування ПДФО, ЄСВ і військовим збором. У цій статті розглянемо всі тонкощі та особливості трьох видів допомоги: матеріальної нецільової, благодійної цільової, допомоги на лікування та медичне обслуговування.

Матеріальна допомога

ЄСВ. Закон про ЄСВ (№ 2464) визначає два види матеріальної допомоги, яку можуть отримувати працівники:

– оподатковувану ЄСВ
– неоподатковувану ЄСВ

Відповідно, матеріальна допомога, яка надається не працівникам підприємства не є об’єктом для ЄСВ.

Як передбачає пункт 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, страхувальники нараховують ЄСВ на суму заробiтної плати за видами виплат, якi включають основну та додаткову заробiтну плату, iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, що визначаються вiдповiдно до Закону України “Про оплату працi”.

Звернувшись до пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики зарплати (№ 5), знаходимо матерiальну допомогу, що:

1) має систематичний характер,
2) надана всiм або бiльшостi працiвникiв (на оздоровлення, у зв’язку з екологiчним станом)

Така матеріальна допомога включається до фонду оплати праці, а значить є об’єктом для ЄСВ. Так само вважає і Пенсійний фонд, зазначивши це у своєму листі від 08.02.2012р. № 2929/03-30наступне: матерiальна допомога є базою для нарахування та утримання єдиного внеску, якщо вона одночасно задовольняє наступним умовам:

• має систематичний характер,
• надана всiм або більшості працiвникiв,
• визначена у колективному договорi пiдприємства,
• надається працiвникам як за умови подання заяви, так i без неї (на оздоровлення, у зв’язку з екологiчним станом), а отже і вiдноситься до заробiтної плати, як iншi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати.

Одночасно, у п. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що перелiк видiв виплат, на якi не нараховується єдиний внесок, затверджується КМУ – це Постанови № 1170, якою визначено у п. 14 розділу І, що не є об’єктом для ЄСВ матерiальна допомога:

1) разового характеру,

2) що надається окремим працiвникам

3) на визначені чотири цілі:

• у зв’язку iз сiмейними обставинами,
• на оплату лiкування,
• оздоровлення дiтей,
• поховання

Беручи до уваги згаданий вище лист, Пенсійний фонд продовжує роз’яснювати наступне: матеріальна допомога не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску, якщо вона:

– була надана у непередбачених (екстрених) випадках, коли необхiднiсть її отримання виникла раптово,
– за умови подання заяви,
– а її розмiр визначався адмiнiстрацiєю пiдприємства.

Отже, на думку Пенсійного фонду, неоподатковувана матерiальної допомоги пiдтверджується змiстом заяви особи або змiстом наказу, у яких зазначена пiдстава для надання цiєї матерiальної допомоги.

Підсумовуючи все вище зазначене, розуміємо, що для матеріальної допомоги, яка вже прописана в колективний договір, заява не має значення (як, власне, і цілі її надання) тому що така матеріальна допомога, як правило, надається всім працівникам, тому і є об’єктом для ЄСВ. Наприклад: на суму матеріальної допомоги, яка надається перед відпусткою кожному працівнику відповідно до умов колективного договору (до речі, і посилання на нього є в наказі, оскільки наявність заяви не впливає на її отримання!), ЄСВ нараховується і утримується в загальному порядку.

Що стосується матеріальної допомоги, яка надається окремому працівникові за сімейними обставинами, або на оплат лікування, або на оздоровлення дитини, або на поховання, де умовою її отримання є не норма колективного договору, а подана заява працівника (у разі раптового або екстреного випадків), то сума визначеної у заяві або у наказі матеріальної допомоги не обкладається ЄСВ у повному розмірі.

ПДФО і військовий збір. Податковий кодекс розділяє у п. 170.7 благодійну допомогу на два види:
– матеріальну нецільову
– благодійну цільову,
обмежуючі їх в оподатковуваних і неоподатковуваних розмірах.

Але кодекс не прив’язує матеріальну нецільову допомогу до заробітної плати. Проте згідно із роз’ясненням ДПАУ, наведеному у листі від 22.06.2011 р. № 11552/6/17-0715, якщо виплата матерiальної допомоги:
• має систематичний характер
• i така допомога надається всiм або бiльшостi працiвникiв, наприклад, допомога на оздоровлення,
• при цьому її виплати передбаченi положеннями про оплату працi найманих працiвникiв (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згiдно з нормами трудового законодавства,
тоді така матерiальна допомога з метою оподаткування ПДФО прирiвнюється до заробiтної плати i вся сума такої допомоги включається до загального мiсячного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується за ставками 15-20%.

Як бачимо, ДПАУ прив’язалась частково до Інструкції зі статистики (№ 5) і до роз’яснення Пенсійного фонду. Отже, матеріальна допомога буде оподатковуватися в повній сумі податком, якщо на її суму нараховується і ЄСВ, оскільки така допомога прирівнюється до заробітної плати.

Приклад 1. Працівник підприємства у червні 2015 року знаходився у щорічній відпустці. Відповідно до колективного договору йому нарахована матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 3000 грн. Заробітна плата за червень склала 2200 грн. Сума відпускних у червні становила 1800 грн. Облік подано у таблиці 1.

І тільки в тому разі, коли працедавець надає нецiльову благодiйну (матерiальну) допомогу:

• окремим працiвникам
• за їх заявами
• у зв’язку з особистими обставинами, наприклад на вирiшення соцiально-побутових потреб,
• яка носить разовий характер,
тоді її оподаткування регулюється пунктом 170.7 Податкового кодексу, і в певній сумі може не оподатковуватися ПДФО і військовим збором (і тут варто зазначити, що ДПАУ знову з таки прив’язалась частково до Інструкції № 5 і до роз’яснення Пенсійного фонду).

Так, вiдповiдно до абзацу першого пп. 170.7.3 кодексу¹, не включається до оподатковуваного доходу сума нецiльової благодiйної допомоги, у тому числi матерiальної, що надається:

1) резидентами – юридичними або фiзичними особами на користь платника податку
2) протягом звiтного податкового року
3) сукупно
4) у розмiрi, що не перевищує суми 1710 грн (для 2015 року).

Сума перевищення допомоги над вказаним розмiром включається до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку i пiдлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором.

Зверніть увагу, немає прив’язки до розміру зарплати отримувача матеріальної допомоги! Тому підприємство може виплатити як працівникам, так і не працівникам (будь-яким фізичним особам) на підставі наданої ним заяви грошову неоподатковувану нецільову матеріальну допомогу до 1710 грн. сукупно на рік, незалежно від того яка сума зарплати в них.

Приклад 2. У червні 2015 року до підприємства звернувся працівник з проханням виплатити йому нецільову матеріальну допомогу у зв’язку iз сiмейними обставинами у розмірі 500 грн. Його зарплата в червні становила 3000 грн. Підприємство виплатило допомогу в сумі 1500 грн., неоподатковуючи її ні ПДФО, ні військовим збором, ні ЄСВ. Облік подано у таблиці 2.

Потім у серпні 2015 року цей же працівник надав підприємству заяву з проханням виплатити йому ще 1000 грн. нецільової матеріальної допомоги у зв’язку iз сiмейними обставинами. Оскільки виплачена раніше сума 500 грн. сукупно із 1000 грн. не перевищує обмеження 1710 грн., остання виплата також не оподатковується ні ПДФО, ні військовим збором, ні ЄСВ.

Приклад 3. У серпні 2015 року до підприємства звернулася фізична особа (не працівник) із заявою про надання грошової нецільової матеріальної допомоги. Підприємство виплатило суму 1710 грн., неоподатковувану ні ПДФО, ні військовим збором, ні ЄСВ (внесок не нараховується, оскільки отримувач грошей не є працівником). Облік подано у таблиці 3.

Якщо ця фізична особа протягом 2015 року звернеться до будь-якого іншого підприємства із заявою про отримання грошової нецільової матеріальної допомоги, таке підприємство також має право здійснити виплату грошей в неоподатковуваному розмірі до 1710 грн. і потім включити виплачену суму до податкового розрахунку за формою № 1ДФ (про це читайте нижче).

Але такій фізичній особі потрібно буде подати до податкової служби за 2015 рік податкову декларацію і самостійно сплатити ПДФО із суми матеріальної допомоги, яка перевищує сукупно за рік обмеження 1710 грн. Якщо сума нецільової матеріальної допомоги за 2015 рік не перевищуватиме обмеження 1710 грн., тоді податкову декларацію фізичній особі подавати не потрібно.

У разі надання особі нецільової матеріальної допомоги, яка буде перевищувати 1710 грн. сукупно на рік, підприємству необхідно на суму перевищення розрахувати і сплатити ПДФО і військовий збір під час виплатити допомоги. При цьому на суму такого перевищення ЄСВ не буде нараховуватися та утримуватися, оскільки:

• для працівників – така допомога надається на підставі заяви у зв’язку iз сiмейними обставинами;
• для не працівників – вони не перебувають у трудових відносинах із підприємством, отже немає підстав для нарахування і утримання ЄСВ.

Що стосується заповнення податкового розрахунку за формою № 1-ДФ, то суми матеріальної допомоги будуть включати до декларації із наступними ознаками доходів:

• «101» – якщо матеріальна допомога прирівнюється до зарплати і оподатковується в повній сумі ПДФО, військовим зборов і ЄСВ (див. приклад 1);
• «169» – якщо матеріальна допомога не оподатковувалась ПДФО. А у разі оподаткування суми нецільової матеріальної допомоги, радимо проставляти таку суму в податковому розрахунку із ознакою доходу «126».

Благодійна цільова допомога

Попередній розділ описував грошові виплати фізичним особам у вигляді матеріальної допомоги. А в цьому розділі ми опишемо благодійну цільову допомогу, яка хоча і має грошовий вираз, але перераховується безготівковим розрахунком з розрахункового рахунку підприємства різним закладам, які перелічені у пп. 170.7.4 Податкового кодексу.

Так, відповідно до пп. «а» 170.7.4 кодексу, не оподатковується ПДФО і військовим збором цiльова благодiйна допомога, але за наступних умов:

• допомога надається резидентами – юридичними чи фiзичними особами
• у будь-якiй сумi (вартостi)
• перераховані (надані, сплачені) закладу охорони здоров’я
• для компенсацiї вартостi платних послуг з лiкування платника податку або члена його сiм’ї першого ступеня спорiднення, iнвалiда, дитини-iнвалiда або дитини, в якої хоча б один iз батькiв є iнвалiдом; дитини-сироти, напiвсироти; дитини з багатодiтної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавленi батькiвських прав, у тому числi для придбання лiкiв (донорських компонентiв, протезно-ортопедичних виробiв, виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування iнвалiдiв) у розмiрах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соцiального медичного страхування², крiм витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не пов’язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком зґвалтування), операцiї з перемiни статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi; придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не включенi до перелiку життєво необхiдних, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Інші випадки надання неоподатковуваної цільової благодійної допомоги перераховуються у пп. «б» – «ж» пп. 170.7.4 кодексу, серед яких отримувачами допомоги перелічені будинки малят (дитини), будинки – інтернати, дитячі будинки сiмейного типу, пенiтенцiарні заклади, будинки-iнтернати для громадян похилого вiку та інвалідів, аматорськi спортивнi органiзацiї, та багато інших закладів.

Про надання цільової благодійної допомоги у будь-якому розмірі підприємство зазначає про це в податковому розрахунку за формую № 1ДФ, використовуючи ознаку доходу «169».
Відповідно до пп. 170.7.5 Податкового кодексу, набувач цiльової благодiйної допомоги у виглядi коштiв має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не бiльше 12 календарних мiсяцiв, наступних за мiсяцем отримання такої допомоги.

Якщо цiльова благодiйна допомога у виглядi коштiв не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодiйнику до його закiнчення, то такий набувач зобов’язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального рiчного оподатковуваного доходу та сплатити вiдповiдний податок.

Зверніть увагу, що у пп. 170.7.7 Податкового кодексу забороняється надавати благодiйну допомогу органам державної влади та органам мiсцевого самоврядування або створеним ними неприбутковим органiзацiям або за їх дорученням – третiм особам, якщо надання такої благодiйної допомоги є попередньою або наступною умовою видачi платнику податку будь-якого дозволу, лiцензiї, узгодження, надання державної послуги чи прийняття iншого рiшення на його користь або прискорення такої видачi, надання, прийняття (спрощення процедури). Дiї посадових (службових) осiб органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з висування таких умов вважаються дiями з вимагання коштiв або майна у розмiрi благодiйної чи спонсорської допомоги.

Допомога на лікування та медичне обслуговування

Одним із способів отримати працівнику грошову або майнову допомогу є використання пп. 165.1.19 Податкового кодексу, який передбачає наступне.

Не оподатковуються ПДФО і військовим збором допомога на лікування та медичне обслуговування, надана:

• коштами або майном (послугою) у її вартості,
• працівнику підприємства (для інших осіб – це будуть вже оподатковувані суми)
• за рахунок коштiв його роботодавця (для звичайних фізичних осіб – за рахунок коштів благодійної організації), в тому числi в частинi витрат роботодавця на обов’язковий профiлактичний огляд працiвника згiдно iз Законом України “Про захист населення вiд iнфекцiйних хвороб” та на вакцинацiю працiвника, спрямовану на профiлактику захворювань в перiод загрози епiдемiй вiдповiдно до Закону України “Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення”
• за наявностi вiдповiдних пiдтвердних документів – вважаємо, що мається на увазі будь-які фінансові документи (чеки, платіжні доручення, виписки з банку про сплату з карткового рахунку), а також виписки з амбулаторних карток тощо³ .

Отже, якщо працівник підприємства звернувся із заявою про надання йому грошової допомоги на лікування (або на медичне обслуговування) і додав усі підтвердні документи про понесені витрати, підприємство має право за рахунок власних коштів надати (повернути сплачені ним кошти) йому допомогу, не оподатковуючи її ПДФО і військовим збором в повному обсязі.

Що стосується ЄСВ, то оскільки це буде допомога на лікування, то відповідно до п. 14 розділу І Постанови КМУ № 1170, вона не є об’єктом для ЄСВ.

У податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомога на лікування та медичне обслуговування зазначається із ознакою доходу «143».

Приклад 4. Головний бухгалтер підприємства звернулась із заявою про надання їй грошової допомоги у сумі 10 000 грн. на лікування та медичне обслуговування у стоматологічному кабінеті. До заяви вона додала виписку банку із карткового рахунку про списання (сплату) коштів з її картки до стоматологічного лікувального закладу, а також виписку із картки про проходження лікування. Підприємство виплачує допомогу наступного дня, за днем отримання заяви, не оподатковуючи суму допомоги ні ПДФО, ні військовим збором, ні ЄСВ. Облік подано у таблиці 4.

____________________________________________________

¹ Положення цього пiдпункту не поширюються на:
• профспiлковi виплати своїм членам, умови звiльнення яких вiд оподаткування передбаченi пп. 165.1.47 кодексу
• представництв нерезидентів, які здійснюють такі виплати своїм працівникам або не працівникам.

² У 2013 році такого фонду немає, тому вся сума допомоги є неоподатковуваною ПДФО

³ крiм витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соцiального медичного страхування – наразі цього фонду немає в Україні