Гуманітарна допомога
Згідно зі ст. 1 Закону про гумдопомогу, гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізосіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону про благодійництво.
Звертаємо увагу, що йдеться саме про благодійництво, а не про благодійну допомогу.
Благодійна допомога
Закон про благодійництво не дає визначення терміна «благодійна допомога», але наводить загальне визначення благодійної діяльності.
Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені чи за дорученням бенефіціара (ст. 1 Закону про благодійництво).
Проте ст. 3 Закону про благодійництво чітко регламентує цілі та сфери благодійної діяльності, а ст. 5 цього Закону — види благодійної діяльності.
Відмінність
Водночас Закон про гумдопомогу містить чітку ознаку для відрізняння гуманітарної допомоги від благодійної: певні безоплатно надані товари, роботи або послуги можуть бути визнані як гуманітарна допомога лише за рішенням уповноваженого державного органу (центральним органом виконавчої влади в цій сфері є Мінсоцполітики) — згідно зі ст. 5 та 6 Закону про гумдопомогу.
А до спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, визначених ст. 4 Закону про гумдопомогу, належать:
— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;
— Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
— обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Акт приймання-передачі
Відповісти на запитання, чи вважати допомогу благодійною, чи гуманітарною, якщо в актах приймання-передачі зазначено «передано гуманітарну (благодійну) допомогу», можливо лише після ретельного вивчення конкретної інформації про неї та визначення того, чи визнавалася вона гуманітарною допомогою в офіційному порядку.
