Відділ з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління праці Головного управління Держпраці у Київській області нагадує, що право на право на оплачувану щорічну відпустку передбачено ст. 45 Конституції України. Умови, тривалість і порядок надання відпусток визначено КЗпП, Законом про відпустки і іншими законодавчими актами.
Право на відпустку мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності та галузевої приналежності, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у фізособи (ч.1 ст.2 Закону про відпустки).
Щорічні (основна та додаткові) відпустки надаються працівникам зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і зарплати (ст.74 КЗпП).
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ст.115 КЗпП). Проте, в листі від 05.01.2012 р. №7/13/133-12 Мінсоцполітики зазначає: за необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі строки (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо) у заяві працівник може висловити своє бажання про отримання відпускних у строки, визначені між працівником і роботодавцем.
Нагадаймо, що у громадян, які виконують роботи на підприємстві на підставі укладеного цивільно-правового договору, права на відпустку немає.
До речі, працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, для супроводу дитини до місця розташування навчального закладу й назад (ч.8 ст.10 Закону про відпустки) мають право на щорічну відпустку або її частину, але не менш ніж 12 календарних днів. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводу кожної дитини.
