І Бізнесу полегшає? – Перевірки, перевірки, перевірки….

Наприкінці травня троє народних депутатів запропонували врегулювати процедуру розгляду слідчим суддею клопотання про призначення позапланової податкової перевірки. Тим самим пропонується прибрати ту невизначеність, завдяки якій частина суддів приймає рішення на користь платників податків, послуговуючись аргументом «нема процедури в КПК – нема повноважень».

Автори цього законопроекту № 6482  пропонують визначити призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Окрім того, КПК хочуть доповнити окремою главою – 18-1 «Призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки». За проектом призначення такої позапланової ревізії чи перевірки має на меті дослідження, виявлення обставин кримінального провадження, які можуть свідчити про порядок додержання фінансового, бухгалтерського, податкового та іншого законодавства.

Призначення відповідної перевірки здійснюється на підставі рішення слідчого судді, а складені за результатами її проведення висновки / акт є документами у кримінальному провадженні. Також регламентовано особливості звернення з відповідним клопотанням про призначення перевірки та його розгляд слідчим суддею.

Теперішній механізм здійснення перевірок на підставі судових рішень такий:

1. Документальна позапланова перевірка здійснюється в разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного ним відповідно до закону (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України).
2. ПК України містить імперативний припис щодо обов’язку контролюючого органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання ухвали слідчого судді у рамках кримінального провадження. При цьому виконання такого обов’язку не передбачає дослідження контролюючим органом підстав призначення відповідної перевірки слідчим суддею, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки тощо. У разі отримання відповідного судового рішення про призначення перевірки суб’єкта господарювання, яке набрало законної сили, керівник контролюючого органу видає відповідний наказ, а підрозділ аудиту вживає вичерпних заходів щодо проведення такої перевірки.
3. Однак, в Кримінальному процесуальному кодексі України немає норм стосовно розгляду слідчими суддями відповідних клопотань. Але фіскали клопотання подають. А от судді, судячи з тих рішень, які вони приймають, певна неврегульованість все ж є. Адже у низці випадків судді погоджуються з аргументацією платника, вказуючи на відсутність в КПК норм, які б передбачали як право звернення з клопотанням про призначення відповідної податкової перевірки, так і розгляд таких клопотань безпосередньо суддями. Крім того, таку позицію вже було підтримано і на рівні апеляції, зокрема, до такого висновку дійшов Апеляційний суд м. Києва.

Народний депутат ВРУ, Андрій Журжій, зауважує, що законопроект, про який мова йшла вище, є спробою узаконити інструмент тиску на бізнес. А тому він з колегами готує законопроект, який дозволить виключити із законодавства згадки про проведення податкових перевірок на підставі судових рішень. Про реєстрацію такого законопроекту наразі невідомо, нажаль.

Проте вбачаються серьозні недоліки запровпонованого законопроекту, а саме: не має чітко прописаної процедури доказування (обгрунтованності)клопотання до слідчого судді про проведення позапланової перевірки. Зазначається лише “надання письмового обґрунтування підстав проведення такої ревізії, перевірки”. А от, що конкретно має бути обгрунтуванням не зауважують.

Деякі судді, за проханням інтернет видання TaxLink вже мали змогу прокоментувати поданий законопроект. Всі вони в коментарях дуже обережні, але справедливо зауважують, що не має, наразі, єдиної судової практики з даного питання, через законодавчу неврегульованість. Наприклад, В. Гребенюк з Подільського районного суду міста Києва, зазначив у коментарі, що все ж таки потрібно рахуватися із платником податку та надати право на участь у процесі розгляду такого клопотання іншій стороні.

 «Мені не подобається, що тут (законопроект № 6482) немає сторони. Варто хоча б прописати ту норму, що є в КПК в частині участі особи у розгляді клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів»

До речі про надання доступу до речей і документів і обгрунтування клопотань.

Як нашому виданню повідомив адвокат, котрий захотів залишитись інкогніто, існує практика “липових” рапортів. Яким чином це робиться. Співробітники Податкової поліції, оперуповноважені, пишуть рапорти на ім’я начальства, що буцім-то вони були на місці, де зберігаються документи чи речі, котрі їх цікавлять та бачили чи чули, як їх намагаються знищити, або вивезти з метою перезаховання і т.п. Все це має назву – оперативна інформація. Так як мова іде саме про кримінальні провадження – процес збору доказів не суттєвий для обвинувачення. Важливим є факт наявності останніх для передачі справи до суду.

У всякому разі, судді і адвокати, погоджуються з тим, що подібна законодавча ініціатива потрібна, проте вона має бути погоджена не просто з профільним комітетом, а продумана та віверена до дрібниць.