Імпорт без ввезення: бухгалтерський і податковий облік

 Бухгалтерський облік

Операції з імпорту товарів без їх ввезення на митну територію України в бухобліку відображаються як звичайне постачання товарів між резидентом та нерезидентом.

У бухгалтерському обліку придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю згідно з п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку(далі − П(С)БО) 9.

Первісна вартість імпортних товарів у бухобліку формується з одночасним застосуванням П(С)БО 9 і П(С)БО 21.

Якщо товари придбані за плату, то їх первісна вартість є собівартістю, яка складається з таких фактичних витрат:

• сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

• транспортно-заготівельних витрат (затрат на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

• інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі визначення сум, сплачуваних за товар за договором постачальнику-нерезиденту, необхідно здійснити перерахунок валютної договірної вартості товарів у гривневий еквівалент. При цьому для проведення такого перерахунку для формування первісної вартості імпортних товарів має значення, яка подія була раніше: оприбуткування товарів чи оплата їх вартості.

Порядок формування первісної вартості товарів, придбаних за валюту, наведено в Таблиці.

Порядок формування первісної вартості товарів, придбаних за валюту

У нашому випадку імпортна поставка товару буде підтверджуватися не митною декларацією, а договором, актом передачі товару та товаросупровідним документом.

У ході підготовки договору особливу увагу необхідно приділити умовам поставки. Правила Інкотермс, окрім умов поставки, ризиків, страхування та інших умов, також визначають момент переходу права власності. Відтак, у договорі необхідно визначити термін, який беззаперечно підтверджує одержання товару поза митною територією України.

Якщо імпортна операція відбувається за фактом передоплати постачальнику, то оприбуткування товару треба здійснювати за тим самим курсом Національного банку України (далі − НБУ), що діяв на дату сплати авансу. Передоплата постачальнику-нерезиденту у фінобліку перерахунку не підлягає. Дата оприбуткування товару визначається за товаросупровідними документами, які надає резиденту перевізник чи постачальник.Така операція відображається проведенням Дт 281 Кт 632 на суму гривневого еквівалента передоплати за курсом НБУ на дату її здійснення.

Якщо першою подією є придбання товару, то за курсом НБУ на дату поставки таким самим проведенням відображається придбання товару. А от заборгованість перед постачальником-нерезидентом буде вже монетарною статтею, тобто на дату розрахунків або на дату балансу треба визначати курсові різниці з використанням валютного курсу на відповідну дату. Такі курсові різниці є різницями від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність та відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) на рахунку 714 (945, 84).

У разі імпорту товарів без ввезення витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Не визнаються витратами попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг (п. 9 П(С)БО 16).

Податковий облік

По материалам: DeVisu.ua