Що означає призупинення Закону про індексацію у 2023 році?
Призупинено дію Закону про індексацію поки що лише на 2023 рік. Про це зазначено у п. 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2023. Але ми зараз говоритимемо виключно про зарплатну індексацію.
Норми законодавства про індексацію зарплати врегульовано двома нормативними актами:
- Закон про індексацію;
- Порядок № 1078.
Але у 2023 році ці документи тимчасово не діятимуть. Тож у 2023 році обов’язку індексувати зарплату немає! Проте це не стосується попередніх періодів. Востаннє поточну індексацію мали заплатити разом зі зарплатою за грудень.
Приклад 1. Оклад працівнику було підвищено у січні 2022 року, становив 7000,00 грн. Протягом 2022 року оклади не підвищували. У грудні 2022 року з урахуванням базового місяця індексація становила 542.17. Тож за грудень 2022 року працівник отримав всього зарплати та індексації у розмірі 7542,17 грн.
З січня 2023 року оклад не підвищується, тож за січень 2023 року працівник отримає 7000 грн, оскільки індексацію у 2023 не проводимо. Та слід врахувати, що коли повернеться дія Закону про індексацію і якщо він не зміниться, базовий місяць для проведення індексації буде січень 2022 року (якщо протягом 2023 року не підвищуватимуть оклади).
Не індексували зарплату за попередні місяці: чи виплачувати у 2023 році?
Таких запитань зараз дуже багато. Комусь здається, що можна взагалі забути про всю заборговану індексацію. Але ще раз наголошуємо: обов’язок сплатити індексацію, який виник до 2023 року, не скасовано!
Так, поточної індексації не буде виникати весь 2023 рік, починаючи з січня.
А от заборгованість з індексації за попередні періоди, включно по грудень 2022 року, потрібно закрити.
Врахуйте також норми абзацу 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП: за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці накладається штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. А індексація і була однією з державних мінімальних гарантій в оплаті праці!
Також не забувайте перевіряти інформацію про проведення індексації за попередні періоди (до грудня 2022 включно) у працівників, які звільнятимуться у 2023 році. Оскільки за приписами ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
А у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, стаття 117 КЗпП застерігає, що роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.
Також передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб відповідно до ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 51 до 1700 грн) за ненарахування індексації зарплати
Зверніть увагу! Нарахування фонду оплати праці за попередній період у зв’язку з виявленням помилок відображають у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп. 1.6.2 Інструкції № 5).
«Фіксована» індексація – нараховувати чи ні?
Насамперед нагадаємо, що не існує такого поняття у нормах законодавства, як «фіксована індексація». Це формулювання запозичили з уже нечинних норм законодавства щодо індексації. Тому що термін скасували, а сам процес нарахування різниці між збільшенням зарплати та сумою індексації, яка мала б бути нарахована в місяці збільшення (якщо індексація більша), діяв.
Тепер, принаймні на рік, дія Закону про індексацію призупиняється і можна зробити висновок, що й «фіксовану» можна не платити. Проте пропонуємо все ж зачекати роз’яснень від Мінекономіки та Держпраці. Адже ця індексація виникла тоді, коли ще Закон про індексацію не було призупинено у результаті того, що оклад було підвищено на менший розмір ніж сума індексація, яка виникала у 2022 році. Тому хтозна, можливо, від роботодавця вимагатимуть цю різницю все ж таки платити (хоча обов’язку індексувати зарплати у 2023 році вже немає).
Приклад 2. У січні 2022 року за різними посадами підвищили оклад і він становив по 7000,00 грн (за посадою А і за посадою Б). У вересні 2022 року з урахуванням базового місяця індексація для посади А і посади Б становить 416 грн. Роботодавець має бажання змінити базовий місяць і підвищити оклад. Водночас, щоби уникнути поточної індексації:
Варіант 1. Роботодавець підвищив оклад за посадою А у жовтні на 416 грн (на суму індексації). У результаті працівник з жовтня отримує 7416 грн. Базовий місяць змінено, поточної індексації також немає до кінця 2022 року. З січня 2023 року оклад не змінився, тож працівник і у 2023 році отримає 7416 грн без індексації.
Варіант 2. Роботодавець підвищив оклад за посадою Б у жовтні на 200 грн (на суму меншу ніж поточна індексація). У результаті працівник з жовтня отримує 7200 грн + 216 грн різниці (так звану «фіксовану» індексацію). Базовий місяць змінено, поточної індексації також немає до кінця 2022 року, але є різниця, яку роботодавець виплачував й надалі.
Що ж у 2023 році? Якщо керуватися припиненням нарахування індексації у 2023 році, то працівник за посадою Б з січня 2023 отримуватиме 7200, тобто менше ніж колега, який працює за посадою А, хоча вихідні дані були однаковими.
Звісно, органи, які мають захищати права працівників, можуть вирішити, що це правильно і несправедливо.
Тож не поспішаємо з однозначними висновками щодо припинення виплати різниці між підвищенням окладу та індексації, яка виникала у 2022 році. Про те, чи може роботодавець нараховувати індексацію зарплати добровільно, ми поговоримо нижче.
Чи видавати наказ про призупинення індексації на 2023 рік?
Відповідно до ст. 103 КЗпП про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше як до запровадження таких умов — в умовах воєнного стану. А частина третя ст. 32 КЗпП дозволяє зміну істотних умов праці (у тому числі й розміру оплати праці) у разі змін в організації виробництва та праці з обов’язковим попередженням працівника не пізніше як до запровадження таких умов — в умовах воєнного стану.
Відповідно до пп. 2.2.7 Інструкції № 5 суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, є складовою витрат на оплату праці.
Але проведення індексації гарантовано ст. 33 Закону про оплату праці. У ст. 33 Закону про оплату праці і у ст. 95 КЗпП зазначено, що заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Та на 2023 рік Закон, який врегульовує питання індексації, призупинено, тож призупинення нарахування індексації відбувається не у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці працівника, а через пряму норму закону. Таким чином, ця ситуація не стосується ні нових чи зміни чинних умов оплати праці в бік погіршення, ні зміни істотних умов праці. У зв’язку з цим у роботодавця немає підстав для видання окремого розпорядчого документа.
Та все ж непогано було би про це працівників попередити в будь-який зручний для сторін трудових відносин способом для уникнення непорозумінь.
Чи можна індексувати зарплату у 2023 році добровільно?
Бюджетним організаціям категорично не можна приймати таке рішення самостійно. Адже їх витрати обмежені і контролюються певним бюджетом. Навіть, якщо ви встигли затвердити і отримати фінансування, яке врахували з індексацією, ми не радимо виплачувати таку індексацію без узгодження з вищим керівним органом.
А от госпрозрахункові організації можуть сміливо вирішувати самі, скільки витрачати на оплату праці своїх працівників. Адже нормами статті 9-1 КЗпП визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно зі законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Але це рішення слід врегулювати розпорядчим документом або колективним/трудовим договором на підприємстві.
При цьому, якщо такий документ було складено раніше, із посиланням на Закон про індексацію та Порядок №1078, для добровільного нарахування індексації у 2023 році він не підходить. Треба оформляти новий наказ або ж вносити зміни (окремий пункт) до попереднього документа.
