Інструкція із загальних питань електробезпеки на будівельних майданчиках

ІНСТРУКЦІЯ № 

загальних питань електробезпеки на будівельних майданчиках

1. Зміст Сховати

   1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

   2 ОСНОВНІ ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

   3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція із загальних питань електробезпеки на будівельних майданчиках (далі — Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охорону праці, і є нормативним актом в межах підприємства. Особи, які порушили вимоги Інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну — в залежності від наслідків, спричинених порушенням.

1.2. Дія Інструкції поширюється на всі дільниці підприємства та встановлює вимоги електробезпеки під час експлуатації постійних або тимчасових електроустановок.

1.3. Експлуатація електроустановок відноситься до робіт, що виконуються в умовах підвищеної небезпеки. До установок і до персоналу, який обслуговує їх, встановлюються спеціальні вимоги, викладені в Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) (ДНАОП 0.00-1.21-98)) (далі – ПБЕЕС), Правилах будови електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97 (ДНАОП 1.1.10-1.01.97)) (далі -ПБЕ), Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПТЕЕС).

1.4. В кожній організації з числа інженерно-технічних працівників наказом керівника призначається особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства. Наказ або розпорядження про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство видається після атестації працівника з електробезпеки в обсягах IV або V групи, відповідно до наявних електроустановок напругою до 1000 В або понад 1000 В.

1.5. Керівнику підприємства забороняється покладати на особу, відповідальну за електрогосподарство, обов’язки, не властиві її основній діяльності.

1.6. На відповідального за електрогосподарство покладається організація та забезпечення безперебійного і безпечного електропостачання та експлуатація енергетичного обладнання, електроустановок і мереж, радіо та телефонного зв’язку будівельних об’єктів.

1.7. Особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, зобов’язана забезпечити: — нагляд за справним технічним станом та виконанням вимог безпеки, викладених в ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС, під час монтажу, експлуатації електрообладнання, а також регулярний технічний огляд їх для своєчасного направлення в ремонт; — складання схем та інструкцій з безпечної експлуатації, ремонту та обслуговування діючих електроустановок; — організацію навчання, інструктажу та періодичної перевірки знань персоналу, який обслуговує електроустановки; — всі дільниці підприємства черговим персоналом згідно із змінним графіком робіт; — технічне керівництво та контроль за роботою електротехнічного персоналу підприємства; — наявність та своєчасну перевірку електрозахисних засобів та протипожежного інвентаря; — організацію та своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробувань електрообладнання, апаратури, мереж, заземлень; — організацію встановленого порядку видачі електрифікованого інструменту та контроль за його безпечною експлуатацією; — виконання приписів Держгірпромнагляду та інших контролюючих органів; — регулярне (не рідше одного разу на місяць) обстеження стану електробезпеки підвідомчих їй об’єктів, підготовку заходів, направлених на усунення виявлених порушень, контроль за їх виконанням; — оформлення заявок на отримання електроматеріалів, обладнання, інвентарних пристроїв та захисних засобів.

1.8. Відповідальний за електрогосподарство має право: — давати керівникам виробничих дільниць вказівки та приписи з усіх питань утримання й експлуатації електрогосподарствата використання електроенергії; — представляти електротехнічний персонал за хорошу роботу до відзначення, а також подавати клопотання про накладення покарання на порушників інструкцій і правил безпечного ведення робіт.

1.9. Відповідальний за електрогосподарство зобов’язаний заборонити роботу механізмів, станків і електроустановок, технічно несправних або таких, що не відповідають вимогам ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС, до приведення їх технічного стану до вимог чинних нормативних документів, або заборонити некваліфіковану експлуатацію технічно справних електроустановок.

1.10. Організація та нагляд за справжнім станом і безпечним використанням електроустановок покладається на виконавців робіт (старших виконавців робіт).

1.11. До призначення на самостійну роботу працівників, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, а також у разі перерви в роботі більше шести місяців електротехнічний персонал зобов’язаний пройти виробниче навчання на робочому місці. Навчання повинно проводитись під керівництвом досвідченого працівника з числа електротехнічного персоналу підприємства під наглядом особи, відповідальної за електрогосподарство. Після закінчення навчання здійснюється перевірка знання ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС, інструкцій та схем електроустановок, що експлуатуються і присвоюється або підтверджується відповідна кваліфікаційна група з електробезпеки.

1.12. До робіт з обслуговування електроустановок допускаються особи, не молодше 18 років, які мають відповідну професійну підготовку, пройшли попередній і періодичний медичний огляди в порядку, встановленому Мінздравом України, а також вступний і первинний інструктажі на робочому місці.

1.13. Особам, що успішно здали іспити на знання ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС, присвоюється відповідна кваліфікаційна група з електробезпеки, видається посвідчення, що фіксується в спеціальному журналі. Перелік основних професій з зазначенням кваліфікаційної групи для роботи в електроустановках до 1000 В наведений в Додатку 1.

1.14. Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці.

1.15. Робітники та ІТП повинні бути навчені практичним навичкам звільнення від струму потерпілих осіб та подання їм першої (долікарської) допомоги.

1.16. Причини ураження електричним струмом: — виконання ремонтних робіт під напругою (заміна плавких вставок запобіжників, ремонт пускової апаратури та ін.); — постачання декількох користувачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на відключення найпотужнішого з них; — виконання робіт без електрозахисних засобів або використання електрозахисних засобів, які не пройшли своєчасного випробування; — невиконання періодичних випробувань (перевірок) величин опору ізоляції електромереж, струмоприймачів та опорів заземлюючих пристроїв; — використання електроустановок кустарного виробництва, виконаними з порушеннями вимог електробезпеки та ДБН; — прокладання електричних кабелів по землі без захисту їх від механічних пошкоджень; — відсутність замків на дверцях рубильників, щитів тощо; — підвішування електромереж тимчасового електрозабезпечення на висоті над рівнем підлоги, землі, настилу менше вимог електробезпеки; — використання для електропроводок тимчасового електрозабезпечення проводів і кабелів з пошкодженою ізоляцією; — несвоєчасна перевірка знань та присвоєння кваліфакаційних груп з безпеки персоналу, який обслуговує електроустановки та струмоприймачі; — некваліфікований інструктаж робітників, що користуються ручними машинами; — відсутність контролю з боку майстрів, виконробів за працівниками, які виконують свої обов’язки поблизу діючих електромереж, установок; — відсутність знаків безпеки, поперджувальних плакатів, сигналізації, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт, блокувань різного призначення; — недотримання вимог проекту виконання робіт під час організації електрозабезпечення і розміщення електроустановок на будівельному майданчику;

1.17. Безпека обслуговування електроустановок будівельних майданчиків повинна забезпечуватися такими заходами, як: — використання ізолюючих підставок, ковриків (ізоляція людей від ураження електричним струмом); — використання пристроїв, розрахованих на живлення від мережі напругою 36 В і нижче, а також мереж з підвищеною частотою струму; — блокування пристроїв пуску для запобігання помилковим операціям; — застосування захисних огороджень струмоведучих частин; — заземлення (корпусів обладнання та елементів електроустановок, які можуть опинитися під напругою); — дотримання необхідних правил маркування і написів, наявність і використання знаків безпеки і попереджуючих плакатів; — використання випробуваних електрозахисних засобів; — навчання і своєчасна перевірка знань ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС та інструкцій персоналу, який обслуговує електроустановки; — огородження струмопровідних частин електроустановок або розміщення їх в місцях, недоступних для сторонніх осіб; — використання плавких вставок, розрахованих на струм даного струмоприймача; — недопущення прокладання електромереж і кабелів без захисту їх від механічних пошкоджень і дотику людьми; — виконання роботи з монтажу, експлуатації та обслуговування електроустановок з дотриманням вимог ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС та інструкцій з безпечного ведення даних робіт.

1.18. За можливістю ураження людей електричним струмом приміщення поділяються на три групи: 1) Приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю однієї з наступних умов: — вологості (вологість перевищує 70%) або струмопровідного пилу; — струмопровідної підлоги (металеві, земляні, залізобетонні, цегляні); — високої температури (довгий час перевищує +300); — можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будинку, технологічних апаратів, механізмів, що мають з’єднання з землею, з однієї сторони і до металевих корпусів електрообладнання — з другої. 2) Особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: — особливої вологості (вологість близька до 100% — стеля, стіни, підлога і предмети, які знаходяться в приміщенні, покриті вологою); — хімічно активного середовища, де за умовами виробництва постійно утримуються пари, що спричиняють руйнування ізоляції електрообладнання; — наявність одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки. 3) Відсутність умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку ураження людей електричним струмом. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом будівельні об’єкти слід відносити до категорій, указаних в Додатку 2.

1.19. Визначення категорій ділянок будівельних майданчиків у відношенні можливості ураження людей електричним струмом повинні виконувати електрики, спільно з особою, відповідальною за електрогосподарство організації, виходячи з місцевих умову відповідності з ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕЕС.

1.20. В залежності від категорії приміщень або ділянок будівельних робіт ПУЕ встановлюють малу напругу, яка відповідає категоріям безпеки: — 42 В — для приміщень з підвищеною небезпекою; — 12 В — для приміщень особливо небезпечних.

1.21. Напруга, вище 42 В, є небезпечною для всіх категорій приміщень і ділянок будівельних майданчиків.

2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

2.1. Під час монтажу електричних мереж на будівельному майданчику необхідно передбачити можливість відключення всіх електроустановок в межах окремих об’єктів і ділянок робіт. Пристрої відключення повинні бути недоступними для сторонніх осіб.

2.2. Роботи, пов’язані з приєднанням (від’єднанням) проводів, ремонтом, наладкою, профілактикою та випробуванням електроустановок, повинні виконуватися електротехнічним персоналом, атестованим в обсязі III кваліфакаційної групи з електробезпеки.

2.3. Встановлення запобіжників та електричних ламп повинно виконуватися електромонтером з використанням засобів індивідуального захисту та, за можливості, при повному знятті напруги.

2.4. Монтажні та ремонтні роботи на електричних мережах і електроустановках повинні виконуватися після повного зняття з них напруги та з вжиттям заходів щодо забезпечення безпечного виконання цих робіт.

2.5. Під час зберігання, перевірки, видачі для роботи та експлуатації ручних електричних машин, понижуючих трансформаторів, петерворювачів частоти і переносних світильників повинні дотримуватися вимоги ПБЕЕС.

2.6. Під час виконання роботи поза приміщеннями в усіх випадках, а в приміщеннях в умовах підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом, необхідно використовувати ручні електричні машини II і III класів. — II клас — машини на номінальну напругу не вище 42 В, у яких всі деталі перебувають під напругою, з подвійною або посиленою ізоляцією, без пристроїв для заземлення; — III клас — машини на номінальну напругу не вище 42 В, у яких ні внутрішні, ні зовнішні ланцюги не перебувають під іншою напругою. Під час роботи з електричними машинами II класу необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.

2.7. У разі наявності особливо небезпечних умов ураження працюючих електричним струмом слід користуватися тільки електричними машинами класу III із застосуванням діелектричних рукавичок, калош, килимків.

2.8. Ручна електрична машина І класу на номінальну напругу вище 42 В з робочою ізоляцією всіх деталей, що перебувають під напругою, може використовуватися тільки за умови виконання робіт без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.Така машина повинна мати кабель з заземляючою жилою і штепсельною розеткою, що має заземлюючий контакт, які забезпечують випереджаюче замкнення заземляючого контакта під час вмикання і більш пізнє роз’єднання його під час вимкнення.

2.9. З метою забезпечення безпеки людей в разі порушення ізоляції струмоведучих частин електроустановок одним з головних захисних заходів є захисне заземлення і занулення. В електроустановках з ізольованою нейтраллю джерела живлення, повинно бути виконано заземлення. Використання в установках з глухо заземленою нейтраллю заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення забороняється.

2.10. Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що використовуються на будівельному майданчику або встановлені на виробничому обладнанні і машинах, повинні бути в захисному виконанні.

2.11. Струмопровідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені на опорах на висоті над рівнем землі, підлоги, настилу, не менше: — 2,5 — над робочими місцями; — 3,5 — над проходами; — 6,0 — над проїздами.

2.12. Монтаж та експлуатація електропроводок і електротехнічних виробів повинні виключати можливість теплових проявів електричного струму, які можуть призвести до загорання ізоляції, або виконуватися поруч з горючими матеріалами.

2.13. Захист електричних мереж та електроустановок будівельних майданчиків від струмів міжфазного короткого замикання і замикання на корпус повинен бути забезпечений за допомогою запобіжників з каліброваними вставками або автоматичних вимикачів.

2.14. Світильники штучного освітлення напругою 127 і 220 В необхідно встановлювати на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу; при висоті підвісу менше 2,5 м світильники слід приєднувати до мережі напругою не вище 42 В.

2.15. Електрозварювальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог пожежної безпеки під час виконання зварювальних та інших вогневих робіт, Правил пожежної безпеки України (НАПБА.01.001-2004).

2.16. Електрозварювальна установка повинна бути приєднана до елемента живлення через рубильник і запобіжний або автоматичний вимикач.

2.17. Ручне дугове електрозварювання повинно виконуватися з використанням двох проводів, один з яких слід приєднати до електродотримача, а другий (зворотний) — до деталі, що зварюється. При цьому зажим вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднаний зворотний провід, повинен бути заземлений (занулений).

2.18. В якості зворотнього проводу не дозволяється використовувати проводи мережі заземлення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід та ін.), металеві конструкції будинків, технологічне обладнання.

2.19. Протягом усього часу експлуатації електроустановок на будівельних майданчиках повинні встановлюватися знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76 «Знаки безопасности».

2.20. Будівельно-монтажні роботи в охоронній зоні діючих ПЛ слід виконувати під безпосереднім керівництвом ІТП, відповідального за безпечне виконання робіт, за наявності письмового дозволу організації-власника лінії і наряду-допуску, який визначає безпечні умови праці. Наряд-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт підвищеної небезпеки повинен бути затверджений головним інженером та виданий відповідальному керівнику робіт особою, відповідальною за стан електрогосподарства організації.

2.21. Охоронною зоною вздовж ПЛ є ділянка землі і простору між вертикальними площинами, що проходять через паралельні прямі від крайніх проводів на відстані, м: Для ліній напругою: – до 1 кВ — 2; – від 1 до 20 кВ включно — 10; – 35 кВ – 15; – ПО кВ- 20; – 150 кВ – 25.

2.22. Перед початком роботи будівельних машин в охоронній зоні ПЛ повинно забезпечуватися зняття напруги з ПЛ. В разі неможливості зняття напруги з ПЛ роботу будівельних машин в охоронній зоні ПЛ дозволяється виконувати за умови виконання вимог, передбачених п. 2.21 і п. 2.23 даної інструкції та оформлення наряду-допуску на виконання робіт поблизу ЛЕП, узгоджений з власником лінії. Відстань від підйомної або висувної частини будівельної машини за будь-якого її положення до вертикальної площини, утвореної проекцією на землю найближчого проводу, що перебуває під напругою повітряної ЛЕП, повинна бути не менша вказаної в Додатку 3.

2.23. Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами ПЛ, що перебувають під напругою ПО кВ та вище, за умови, що відстань від підйомної або висувної частини машини, що знаходиться в будь якому положенні, та вантажу, який вона переміщає, до найближчого проводу повинна бути не менше вказаної в таблиці для відповідної напруги: Машиніст вантажопідіймальної машини повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II. Корпуси вантажопідіймальних машин, за виключенням машин на гусеничному ходу, повинні бути заземлені за допомогою переносного заземлення.

2.24. Неізольовані струмопровідні частини електроустановок (провод, шини, зажими та клеми машин і апаратів та ін.) повинні бути захищені надійним огородженням. Забороняється залишати під напругою неізольовані кінці проводів або кабелів після демонтажу освітлювальної арматури, електродвигунів та інших струмоприймачів.

2.25. Усі пускові пристрої повинні знаходитись в положенні, що виключає можливість пуску машин і механізмів сторонніми людьми.

2.26. На електрошафах повинні бути нанесені написи: назва, номер шафи, напруга, «включено», «виключено», на внутрішній стороні дверцят нанесена схема підключення струмоприймача. На електро рубильниках нанесені написи: назва, номер рубильника, його призначення, «включено» і «виключено». На зборках і рубильниках, а також на корпусах іншого електрообладнання повинен бути нанесений знак безпеки «Обережно! Електрична напруга!».

2.27. До одного рубильника дозволяється підключати не більше одного струмокористувача.

2.28. У випадку припинення подачі струму рубильники необхідно вимкнути для уникнення самовимушеного пуску електродвигунів, що залишалися у ввімкненому положенні.

2.29. Дверцята електрошаф, рубильників та інших електроустановок повинні надійно замикатися.

2.30. Патрони для електроламп, що використовуються на будівельному майданчику, повинні бути виконані з фарфору або негорючої пластмаси.

2.31. Забороняється використовувати стаціонарні світильники в якості ручних переносних ламп. Переносні лампи за своєю конструкцією повинні бути тільки заводського виготовлення та виключати можливість дотику до струмопровідних частин. Для переносних світильників напруга повинна бути не вище 42 В. Ручний переносний світильник повинен мати металеву сітку для захисту лампи і шланговий провід з вилкою, що виключає можливість її включення в розетку, приєднану до електромережі, напругою вище 42 В.

2.32. Підключати струмокористувачі до електромережі шляхом скручування проводів (з’єднання кінців проводів) категорично забороняється.

2.33. Штепсельні розйоми, застосовані на напрузі до 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від звичайних штепсельних роз’єднань, призначених для напруги 127/220 В та виключати можливість помилкового їх включення.

2.34. Живлення світильників і струмокористувачів напругою 42 В і нижче повинно здійснюватися за допомогою переносних понижуючих трансформаторів (12—38 В). Категорично забороняється використовувати автотрансформатори, дросельні катушки і реостати для отримання зниженої напруги.

2.35. Забороняється користуватися ручними електричними машинами на відкритих місцях, під дощем, снігом, а також обробляти обмерзлі або мокрі деталі, оскільки це може призвести до ураження струмом.

2.36. Прожектори для освітлення робочих місць і складів матеріалів дозволяється встановлювати тільки на спеціально призначених для цієї мети вишках та пристроях.

2.37. Забороняється встановлювати прожектори на побутових приміщеннях. Кут нахилу світлової осі прожектора повинен виключати осліплюючу дію світлового потоку на працюючих.

2.38. Прожектори повинні мати ціле захисне скло, а корпуси їх повинні бути заземлені (занулені).

2.39. Необхідно використовувати захисні окуляри: — під час заміни запобіжників; — під час пайки, зварювання (на проводах, шинах, кабелях, варіння і розігрівання мастики та заливання нею кабельних муфт та ін.); — під час точіння і шліфування кілець колекторів; — під час заточування інструменту та інших робіт, пов’язаних з небезпекою пошкодження очей.

2.40. Випробування електрозахисних засобів слід проводити у відповідності з нормами та термінами, вказаними в Додатку 4.

2.41. Випробування ізоляції мереж та електрообладнання необхідно виконувати згідно з нормами та періодичністю, вказаними в Додатку 5.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

3.1. У разі появи дощу або снігу під час роботи з електроінструментом поза приміщенням необхідно припинити роботу електроінструмент забрати в приміщення.

3.2. У разі появи нехарактерного шуму в підшипниках та редукторах, появи запаху ізоляції, електричної напруги на корпусі необхідно відключити від електромережі електроінструменти, обладнання та механізми.

3.3. У разі зіткнення із струмоведучими частинами або внаслідок дії електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняється під напругою, доторкатися до них чи опускатися з них на землю або підніматися на них до зняття напруги забороняється.

3.4. В разі загоряння механізму або вантажопідіймальної машини, що перебуває під напругою, водій повинен зіскочити на землю, з’єднавши ноги і, не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань, не менше 8 м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одна від одної.

3.5. У разі ураження електричним струмом насамперед звільнити потерпілого від дії струму. Вимкнути рубильник або викрутити запобіжник. Якщо це неможливо, відтягнути провід сухою палицею або відтягнути потерпілого, використовуючи при цьому діелектричні рукавиці або підручні ізолюючі засоби.

3.6. У разі загоряння електропроводки чи електроустановок необхідно: — терміново вжити заходів для їх відключення від електромережі; — викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «01»; — повідомити керівника робіт та розпочати гасіння електроустаткування вуглекислотними та порошковими вогнегасниками; — організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби, надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.

3.7. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати швидку допомогу за телефоном «03» або вжити заходів щодо транспортування їх до найближчого медичного закладу.

________________________ ________________ _____________________

(посада керівника підрозділу (особистий підпис) (прізвище, ініціали)

/організації/ – розробника

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст)

служби охорони

праці підприємства ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Директор ______________ _______________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)