Головна » Як оформити цінник на товар

Як ми можемо допомогти?

Як оформити цінник на товар

You are here:
< Назад

Цінник на товар має бути правильно оформлений, а якщо торгуєте без цінників, вас можуть оштрафувати. Ми описали, як вказувати ціну залежно від типу товару — поштучний він, фасований чи розливний, яку ще інформацію треба вказувати, особливості оформлення цінників у разі переоцінки та маркування товарів штрих-кодами. Ця стаття буде корисною всім, хто займається торгівлею, власникам кафе, барів, кав’ярень.

Навіщо потрібні цінники на товар

Без цінників, меню, прейскуранта або тарифу не можна продавати товари і надавати послуги. Ще до початку роботи точки треба перевірити їх наявність і правильність оформлення.

У роздрібній торгівлі, крім цінників, вартість товарів вказують на покажчиках цін, у кафе та інших закладах ресторанного господарства — у прейскуранті, меню.

Покупець має право вимагати від продавця документи, що підтверджують ціну товару (п. 16    Інструкції № 2). Це можуть бути рахунки-фактури, накладні, квитанції про прийняття товарів на комісію, забірні листи, калькуляційні картки, інші супровідні документи, книги надходження товарів, акти останньої інвентаризації, описи-акти уцінки або дооцінки.

Якщо цінника не виявиться або ціна на ньому і в чеку буде різною, покупець може поскаржитися на вас до служби захисту прав споживачів.

Що треба зазначати на ціннику

Ціну слід зазначати в гривнях за одиницю продукції, незалежно від форми розрахунку — готівкової чи безготівкової (п. 8 ст. 3    ЗУ «Про РРО»п. 6 ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Інформація на ціннику залежить від виду товару (п. 7 Інструкції № 2). На ціннику до харчових продуктів вказується назва товару, сорт і ціна:

  • за 1 кг або 100 г — на ваговий і фасований товар, для фасованого ще вказують вагу і ціну одиниці розфасовки;

  • за одиницю місткості або ваги — для товарів і напоїв на розлив;

  • за штуку, також вказується його вага або місткість.

Якщо продаєте непродовольчі товари (одяг, косметику, техніку, будівельні матеріали), вказуйте ціну за метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки. Якщо вартість залежить від сортності — ще й сорт. Для штучних товарів (ниток, біжутерії, рукавичок тощо) — назву, вагу або місткість, ціну за штуку або за упаковку.

У кафе, барах, ресторанах тощо повинно бути:

  • меню з назвами страв, кондитерських та ін. виробів, напоїв власного виробництва та тощо, вага на виході та ціна за одну порцію;

  • прейскурант із переліком алкоголю та безалкогольних напоїв, пива, кондитерських виробів, снеків (які купили у постачальника для перепродажу) та інших покупних товарів, із масою, обсягом і ціною за одиницю. А для алкогольних напоїв — додатково ємність пляшки, ціна за пляшку, 50 і 100 мл. Нагадуємо: єдинникам з алкоголю дозволено торгувати тільки пивом і столовим вином, причому для продажу пива потрібна ліцензія.

На меню і прейскуранті має бути підпис керівника, бухгалтера (калькулятора) і матеріально відповідальної особи (це може бути бармен, буфетник, заввиробництва тощо).

У рахунку, який надаєте відвідувачу, повинні бути вказані назви страв, кількість порцій, ціна за порцію і підсумкова сума до сплати.

Продавці книг та іншої друкованої продукції повинні клеїти цінники прямо на книги. Крім ціни, треба зазначати дату її нанесення. На періодиці — газетах, журналах тощо — ціну пишуть на примірнику видання.

Ліки і медвироби в аптеках продаються з ціною на упаковці.

Іноді виробники вказують роздрібну вартість товару на ярлику, етикетці, упаковці або на самому товарі, для них робити цінники не обов’язково, якщо продаєте товар за тією самою ціною (п. 8 Інструкції № 2).

Ціна вказується з усіма податками та обов’язковими платежами,    ПДВ окремим рядком писати не потрібно (лист Мінекономіки № 55).

Ще на ціннику, прейскуранті та ін. має стояти підпис підприємця або працівника, який відповідає за формування цін, дата підпису, якщо є — печатка. А якщо    ФОП працює без печатки — штамп на кожну торгову точку з його     ПІБ (п. 9 Інструкції № 2).

Ця вимога не стосується     СПД, які маркірують товари штрих-кодами і використовують касові апарати або комп’ютери, в пам’яті яких ці коди зберігаються. Але вони повинні в доступному для споживачів місці розмістити прейскурант цін із підписом відповідальної особи, печаткою та датою.

Інформацію про товар і ціну можна надрукувати, проставити штампом, етикетпістолетом або розбірливо написати від руки (заборонено писати ціну олівцем). Якщо користуєтеся етикетпістолетом або ярликами на клейкій стрічці, можна обійтися без підпису.

Ярлики, прейскуранти і покажчики цін на товари, яких вже немає в продажу, знищуються.

Маркірування штрих-кодами

У підприємців, які використовують    РРО, всі товари мають бути промаркіровані штрих-кодами, а найменування та ціна кожного товару внесені до пам’яті касового апарата.

Присвоєнням кодів в Україні займається Асоціація «ДжіЕс1 Україна». Більшість виробників самі реєструють коди і вказують їх на товарі чи упаковці, а деякі товари виробники повинні маркірувати штрихкодами в обов’язковому порядку: це алкогольні напої, тютюнові вироби, диски з музикою, фільмами та ін. аудіовізуальні твори і фонограми, лікарські препарати тощо (п. 5    Положення про штрихкоди).

Товар без коду СПД-продавець може закодувати самостійно, внутрішнім штрих-кодом, скориставшись ідентифікаційними номерами GS1 обмеженої сфери обігу, для України такі коди повинні починатися з цифр 020−029 (п. 7−8 Положення про штрихкоди).

Товари, які підприємець отримує в мішках, ящиках, великих коробках і потім розподіляє в менших обсягах або розфасовує, в процесі перефасування треба зважувати на електронних вагах із функцією друку етикеток із внутрішніми штрихкодами. Або на звичайних вагах — тоді етикетки з кодами до них друкуються окремо, але для цього потрібен спеціальний принтер.

Імпортні товари, маркіровані штриховими кодами GS1, перемаркіровувати не потрібно.

Як змінити ціну на ціннику

Якщо треба уцінити залежаний товар або влаштувати розпродаж, всюди, де вказана ціна, — на ціннику, товарному ярлику, етикетці виробника, упаковці та ін. — треба закреслити стару ціну і нанести нову, а поруч ФОП або відповідальна за ціни особа розписується. Якщо ціна проставлена ​​етикетпістолетом і для зазначення нової бракує місця, нова ціна клеїться прямо зверху старої (п. 11 Інструкції № 2).

На ціннику товару, який уцінюєте через часткову втрату якості, також ставиться буква «П» (перемаркірування ціни).

А в торговому залі має бути оголошення про нові ціни, допоки не скінчаться товари, що розпродаються.

Штрафи за відсутність або неправильне оформлення цінника

Якщо виявиться, що в призначеному місці немає цінника на товар, підприємця оштрафують на суму 30% вартості таких товарів, робіт, послуг, але не менше ніж на 85 гривень (п. 7 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів», у ньому йдеться про відсутність потрібної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар).

А оскільки вимогу про цінники прописано в правилах торгівлі (Порядку № 833 і Правилах торгівлі непродовольчими товарами), то за їх відсутність до підприємця також можуть застосувати адмінштраф в сумі 17−170 гривень, за повторне порушення протягом року — 85−459 гривень (ст. 155    КпАП).

І за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі — за ст. 1551 КпАП: 34−85 гривень, за повторне порушення протягом року — 85−170 гривень.

За надання недостовірної інформації про продукцію СПД можуть оштрафувати на підставі ст. 1561 КпАП на суму від 170 до 850 гривень, а за повторне порушення — на 850−3400 гривень.