Як ми можемо допомогти?
Як оподатковується ПДФО та ВЗ зарплата та лікарняні?
На початку слід зазначити, що згідно з пп. 164.2.1 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ПКУ). В такому ж самому порядку оподатковується і сума нарахованих працівнику лікарняних — з метою оподаткування така виплата прирівнюється до зарплати і разом відображається в формі №1ДФ з ознакою доходу «101».
Однак оскільки Законом №909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються ПДФО за ставкою 18%.
А ще зарплата оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%, при цьому базою оподаткування є вся сума нарахованої зарплати (без зменшення на суму податкової соціальної пільги).
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2019 році
| Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) | |||
| Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн** |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 960,50 | 2690,00 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 960,50 х кількість дітей | одному з батьків 2690,00 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ):
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років
|
150% | 1440,75 х кількість дітей | 2690,00 х кількість дітей |
|
Для платника податку, який (пп. «в» — «е» пп. 169.1.3 ПКУ):
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;
ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ;
д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ
|
150% | 1440,75 | 2690,00 |
|
Для платника податку, який є (пп. «а» — «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ):
а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;
б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;
г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року
|
200% | 1921,00 | 2690,00 |
Порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін. З нашими прикладами щодо застосування ПСП у 2019 році можна ознайомитися в аналітиці.
Приклади оподаткування зарплати в 2019 році наводили і податківці, ось деякі з них.
Приклад 1. Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн — мінімальну зарплату. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2 690 грн).
1. Рахуємо ПДФО: 4 173 x 18% (ставка ПДФО) = 751,14 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 4 173 x 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.
Утримання з заробітної плати = 813,74 грн (751,14 грн + 62,60 грн).
До виплати працівникові — 3 359,26 грн (4 173 грн – 751,14 грн – 62,60 грн).
Єдиний внесок 22% — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 x 22% = 918,06 грн.
Приклад 2. Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила роботодавця в заяві про те, що має право на підвищену 150-відсоткову податкову соціальну пільгу згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у такому випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги, слід керуватись абзацом 2 п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для самотньої матері визначається як добуток суми 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 x 2), а податкова соціальна пільга становитиме 2 881,50 грн (1 440,75 x 2).
1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – 2881,50) x 18% (ставка ПДФО) = 232,47 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 4 173 x 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.
Утримання = 295,07 грн (232,47 грн + 62,60 грн).
До виплати працівникові — 3 877,93 грн (4 173 грн – 232,47 грн – 62,60 грн).
Єдиний внесок 22% — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 x 22% = 918,06 грн.
Приклад 3. Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких — особа з інвалідністю) нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100-відсоткову податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150-відсоткову податкову соціальну пільгу на дитину-інваліда, згідно з пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у цьому випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги, слід керуватись абзацом 2 пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких — особа з інвалідністю, розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 x 2), а податкова соціальна пільга становитиме 2 401,25 грн (960,50 грн + 1 440,75 грн), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.
1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – (960,50+1 440,75)) x 18% (ставка ПДФО) = 318,92 грн.
2. Рахуємо військовий збір: 4 173 x 1,5% (ставка військового збору) = 62,60 грн.
Утримання = 381,52 грн (318,92 грн + 62,60 грн).
До виплати працівникові — 3 791,48 грн (4 173 грн – 318,92 грн – 62,60 грн).
Єдиний внесок 22% — нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 x 22% = 918,06 грн.