Яка відповідальність передбачена за порушення валютного законодавства?

Крім пені за порушення строків розрахунків за ЗЕД договорами, існують й інші санкції, про які суб’єктам господарювання слід пам’ятати.

Порушення у сфері кредитування від нерезидентів

Відповідно до п. 1 Указу №734, договори позики чи кредитування, укладені між резидентом та нерезидентом, підлягають реєстрації НБУ. Якщо резидент отримує кредит чи позику від нерезидента без відповідної реєстрації, до такого позичальника застосовуються санкції у розмірі 1% розміру одержаного кредиту за курсом НБУ на дату отримання коштів.

При цьому з резидента не знімається обов’язок щодо реєстрації такого договору, з подальшим повідомленням про таку реєстрацію орган державної фіскальної служби. У разі якщо таке повідомлення не буде надіслано, до суб’єкта господарювання застосовуються спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Під зазначені вище санкції потрапляють і кошти у розмірі, що перевищує суму, зазначену у реєстраційному свідоцтві кредитного договору. Така сума вважається отриманою без відповідної реєстрації.

Порушення у сфері розрахунків з нерезидентами

Згідно з Декретом №15-93, у випадку здійснення розрахунків з нерезидентом у межах торговельного обороту не через уповноважені банки (як в ситуації з придбанням працівником ТМЦ за кордоном) до такого суб’єкта господарювання застосовується штраф у розмірі суми таких розрахунків за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій. Такі ж санкції застосовуються і у випадку, якщо резидент чи нерезидент здійснює операції з валютними цінностями, які потребують відповідної ліцензії, без її наявності.

Невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна або перекручення звітності про валютні операції

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль передбачено застосування штрафних санкцій за невиконання резидентами вимог щодо порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна.

Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

— порушення строків декларування — накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен звітний період (170 грн);

— порушення порядку декларування — накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн).

Порушенням порядку декларування вважається подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України.

Водночас неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Отже, застосування штрафних санкцій до резидентів за невиконання вимог щодо порядку і термінів декларування валютних цінностей та іншого майна не ставиться у залежність від виправлення резидентами помилок у вже поданих деклараціях (див. щодо цього лист НБУ від 17.09.2013 р. №28-309/13255).

Фактично лише ДПІ за місцем обліку суб’єкта господарювання — порушника вирішує, чи свідчать помилки, допущені при складанні декларації, про те, що такий резидент намагався приховати валютні цінності за кордоном, і, відповідно, чи треба застосовувати ці штрафні санкції, чи ні. Про це ми писали тут.