Головна » Які нюанси слід ураховувати, приймаючи на роботу (звільняючи з роботи) вагітних жінок і жінок з дітьми?

Як ми можемо допомогти?

Які нюанси слід ураховувати, приймаючи на роботу (звільняючи з роботи) вагітних жінок і жінок з дітьми?

Created On
You are here:
< Назад
Print Friendly, PDF & Email

Пільги та гарантії. Прийняття на роботу / звільнення з роботи

№ Пільга/гарантія Підстава
Прийняття на роботу
1 Заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з причин, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю Ст. 184 КЗпП
Відмова у прийнятті на роботу зазначених категорій жінок можлива, тільки якщо вона є обґрунтованою. У такому разі роботодавець зобов’язаний повідомити їм у письмовій формі причину відмови. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена жінкою в судовому порядку.
2 Заборонено встановлювати випробувальний строк при прийнятті на роботу вагітним жінкам, а також одиноким матерям, що мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю Ч. 3 ст. 26 КЗпП
Крім того, вважаємо, що роботодавець не має права встановлювати випробувальний строк жінкам, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною).
Річ у тому, що цих працівниць не можна звільняти за ініціативою роботодавця (див. п. 3 цієї таблиці). У свою чергу, звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі протягом строку випробування (п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП) є звільненням за ініціативою роботодавця.
Звільнення
3 Заборонено звільняти вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю за ініціативою роботодавця (крім випадків повної ліквідації установи (організації), коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням) Ч. 3 ст. 184 КЗпП
Не заборонено звільняти вищезгадані категорії жінок за ініціативою самої працівниці або за згодою сторін.
4 У разі звільнення після закінчення строкового трудового договору вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років, якщо дитина згідно з медичним висновком потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, роботодавець зобов’язаний їх працевлаштувати. На період працевлаштування за жінками зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору Ч. 3 ст. 184 КЗпП
Tags: