Обов’язок із сплати митних платежів виникає:
1) у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;
2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, – з моменту такого переміщення товарів;
3) у разі вивезення товарів з митної території України:
а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом фіскальної служби митної декларації;
б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України – з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, – з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган фіскальної служби самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.
Порядок справляння митних платежів регламентується главою 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.
