Кому і коли треба подавати фінзвітність за 2022 рік: пам’ятка для бухгалтера

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та банків, визначаються Кабміном, а саме – Порядком №419.

Відповідно до п. 2 Порядку №419, фінансова звітність подається:

• органам, до сфери управління яких належать підприємства,
• трудовим колективам на їх вимогу,
• власникам (засновникам) відповідно до установчих документів,
• іншим органам та користувачам згідно зі законодавством, зокрема, органам державної статистики. 

А ще п. 46.2 ПКУ встановлює обов’язок подання платниками податку на прибуток до органів ДПС фінансової звітності як додатка до декларації з цього податку. 

І якщо порядок та строки надання фінзвітності власникам та/або трудовому колективу встановлюються внутрішніми документами підприємства, в решті випадків треба уважно слазити за змінами в законодавстві. 

Коли подається фінансова звітність?

Перш за все слід зазначити, що фінансова звітність має два типи форм: великі і малі.

Великими або повними називаються типи форм, які затверджені НП(С)БО 1. Це тип фінзвітності, яку підприємства складають виключно про себе, і тип звітності, який має назву корпоративної, яку головні підприємства складають за наслідками своєї діяльності та діяльності підприємств, які вони контролюють.

Ці типи мають назву великої або повної фінансової звітності, оскільки вона містить у собі 4 звіти (Баланс, Звіт про фінансовий результат, Звіт про власний капітал та Звіт про рух грошових коштів, затверджені НП(С)БО 1) і примітки до них (типова форма яких затверджена наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. №302 у редакції наказу від 09.07.2021 р. №385).

Але існує ще і скорочений тип фінзвітності, форми якого затверджені П(С)БО 25 у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це форми Фінансового звіту малого підприємства та Фінансового звіту мікропідприємства. Назва форм містить підказку про те, які підприємства мають право їх складати замість «великих» форм. Докладніше про це ми розповімо в окремих статтях. А зараз зупинимось лише на періодичності та строках подання такої фінзвітності.

Щодо періодичності слід зазначити, що базовим звітним періодом для будь-якої фінзвітності є календарний рік – це прямо передбачено ст. 13 Закону про бухоблік. При цьому:

• перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше ніж 12 місяців, але не більше ніж 15 місяців;
• звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Але в деяких випадках підприємства складають фінзвітність і за коротший період. Вона має назву проміжної фінансової звітності. Іноді це відбувається за рішенням керівництва самого підприємства (наприклад, на вимогу його власників) або інших користувачів фінзвітності (наприклад, банків при видачі кредиту або за вимогою контрагента при укладанні іншої господарської угоди). Тією ж ст. 13 Закону про бухоблік передбачено, що відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди. Отже, за рішенням підприємства проміжна фінзвітність може складатись постійно (згідно з наказом про облікову політику) і періодично, в разі потреби.

Про те, хто у 2022 році мав складати проміжну фінзвітність, ми розповідали тут. Тоді ж ми наголошували, що проміжну квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ  (за  формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25):

• мікропідприємства;
• юрособи – платники єдиного податку;
• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Проте у 2023 році це правило зміниться, про що ми докладно розповіли тут. 

Зверніть увагу!  П. 5 Порядку №419 встановлено строки подання фінансової звітності. Для зручності наведемо їх у таблиці. 

Увага! Звітність до органу статистики треба буде подати у 2023 році в електронному вигляді!

З 1 січня 2023 року набирає чинності Закон України «Про офіційну статистику». 

Статтею 10 цього Закону передбачено, що статистична та фінансова звітність подається респондентами виключно в електронній формі. Подати звітність в електронній формі можна за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу «Кабінет респондента». Доступ в систему буде цілодобовим і не потребує інсталяції будь-яких програм.

На початку грудня Держстат оприлюднив Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватись респондентами в електронному вигляді у 2022-2023 році. Станом на 05.12.2022 р. він налічував 70 звітів (59 статистичних та 11 фінансових). Проте фахівці Держстату попереджали, що перелік ще може доповнюватися у міру реалізації форм в електронному вигляді. 

Станом на 20.12.2022 р. він містить 85 форм звітів, з них – 74 статистичних та 11 фінансових.

Хто має оприлюднювати фінзвітність та проходити щорічний аудит? 

Це визначено ст. 14 Закону №996. Наведемо ці дані в таблиці. 

Увага! Навіть якщо вас немає в цьому переліку, ви повинні пам’ятати: фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Що буде, якщо фінансову звітність та/або аудиторський висновок не було оприлюднено?

На сьогодні за це передбачено адміністративну відповідальність за ст. 163-16 КУпАП.

Порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34000 до 51000 грн).

У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне і у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачено законодавством (пп. 4-1 ст. 1 Закону №2115).