Головна » Бухгалтеру » Новини законодавства » Контрольовані операції 2017. Податкові новації
Новини законодавства

Контрольовані операції 2017. Податкові новації

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Print Friendly, PDF & Email

Кожен рік ВРУ під новий рік приймає новий закон, який суттєво змінює податкове законодавство в новому році і на дає розслаблятися ні бухгалтерам ні бізнесу.

В 2016 р. таким законом став законопроект №1797. Ми вже вчора писали про зміни, які відбудуться в разі його прийняття з ПДВ та податок на прибуток. Не залишилося поза увагою і трансфертне ціноутворення.

Законопроект №1797 був прийнятий ВРУ і вніс суттєві корективи в трансфертне ціноутворення.

 

Сфера застосування трансфертного ціноутворення

Закон 1797 суттєво збільшує граничні суми для визнання операцій контрольованими. Для того, щоб операції платника податку були визнані контрольованими, його обсяг річного доходу має тепер перевищувати 150 млн. грн., замість 50 млн. грн. як раніше.

Якщо ж перевірку першим критерієм пройдено, переходимо до другого — обсяг операцій платника податків із контрагентом. По відношенню до старого показника у 5 млн грн, у 2017 році він становитиме 10 млн грн. Певна річ, ці зміни є надзвичайно позитивними, адже дають змогу вивести з-під ТЦУ-контролю безліч операцій до 10 млн грн і зосередитися на справді великому бізнесі — так, як це і передбачає ТЦУ-контролінг.

Малий бізнес ще раніше був виведений з-під дії законодавства про трансфертне ціноутворення. Внаслідок пропонованих змін до Податкового кодексу дія цього законодавства не поширюватиметься також на частину середнього бізнесу.

Натомість перелік операцій, що підпадають під трансфертне ціноутворення, розширився. Відтепер до них належатимуть також операції з нерезидентами, які не є пов’язаними особами та не є резидентами юрисдикцій з переліку Кабміну (офшорних територій), але які не сплачують податок на прибуток відповідно до законодавства країни знаходження.

Хоча ця норма на перший погляд виглядає цілком зрозумілою, її практичне застосування може наштовхнутися на перешкоди. У податковому законодавстві багатьох країн існують норми, відповідно до яких прибуток компаній звільняється від оподаткування за певних умов. При цьому сама компанія не звільняється від обов’язку сплачувати податок з інших операцій, на які не розповсюджується звільнення. Чи вважатиметься компанія такою, що не сплачує податок лише на тій підставі, що у звітному періоді вона отримувала лише звільнений від оподаткування прибуток – питання залишається відкритим.

Операції з резидентами територій із переліку Кабміну будуть вважатися контрольованими з 1 січня наступного року за датою внесення, а не з дати внесення юрисдикції до переліку, як це було раніше.

Застосування методів трансфертного ціноутворення

Платники податку, які укладають форвардні або ф’ючерсні контракти на товари, що мають біржове котирування, повинні повідомляти податковий орган про укладення таких контрактів у електронній формі протягом 10 робочих днів з дня укладення відповідного контракту. Це є необхідною умовою для застосування до таких контрактів форвардних або ф’ючерсних біржових котирувань відповідного товару під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Під час застосування методу ціни перепродажу має порівнюватися валова рентабельність перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій та зіставних неконтрольованих операціях. Раніше застосовувався термін «результат перепродажу», який допускав більш вільне трактування.

Під час застосування методу «витрати плюс» має порівнюватися валова рентабельність собівартості продажу у контрольованій та зіставних неконтрольованих операціях. Раніше замість собівартості продажу використовувався більш розмитий термін «витрати, понесені прямо чи опосередковано під час поставки товарів (робіт, послуг)». Оскільки собівартість продажу має чіткі правила визначення у бухгалтерських стандартах, то застосування цього методу спрощується.

Під час визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” (крім методу порівняльної неконтрольованої ціни), платник податків матиме змогу розраховувати показники рентабельності для групи взаємопов’язаних операцій, а не окремо для кожної операції. Операції визнаються взаємопов’язаними, зокрема, якщо вони:

• здійснюються за довгостроковими контрактами протягом усього звітного періоду;

• передбачають придбання або продаж тісно пов’язаних між собою товарів (послуг), товарів однієї продуктової групи;

• передбачають придбання або продаж різних нематеріальних активів, пов’язаних з одним товаром або послугою;

• придбання різних товарів (послуг), коли один товар або послуга створюють попит на інший товар або послугу.

Якщо платник самостійно проводить коригування суми податкових зобов’язань за наслідками контрольованих операцій, що не відповідають принципу “витягнутої руки”, то для визначення зіставної ціни або зіставного рівня рентабельності береться найближча до фактичної ціни границя діапазону зіставних цін (зіставних рівнів рентабельності), а не їх медіана, як було раніше. Внаслідок цього податкові зобов’язання платника податку будуть меншими за ті, які були б нараховані за старим порядком.

Звітність та документація з контрольованих операцій

Значно розширений склад інформації, яка повинна міститися у документах з трансфертного ціноутворення, які має складати платник податку.

До неї додані:

• інформація про осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо або опосередковано володіє платник податків;

• інформація про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти;

• опис структури управління та схема організаційної структури платника податків;

• опис діяльності та комерційної стратегії платника податків, аналіз ринків та конкурентів платника податків;

• відомості щодо операцій з реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів;

• відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції;

• бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни;

• інформація щодо зіставних операцій та зіставних осіб.

У разі виявлення платником податку помилок у звіті про контрольовані операції він має право подати новий або уточнюючий звіт. Однак подання уточнюючого звіту не звільняє платника податку від відповідальності за неправильне декларування.

Документи, пов’язані з трансфертним ціноутворенням, мають зберігатися платником податків не менше 7 років з дня подання відповідної звітності.

Гранична дата подання звіту про КО

Гранична дата подання звіту про контрольовані операції перенесена з 1 травня на 1 жовтня (пп. 39.4.2 ПКУ). Тепер у платників податків буде аж 9 місяців на підготовку звітності з контрольованих операцій.

Перелік інформації в Документації з ТЦУ

Взамін продовження граничного строку подання звітності з контрольованих операцій із 4-х місяців аж до 9 місяців, законодавець розширив перелік обов’язкової до зазначення в Документації інформації. Так, до вже існуючого переліку інформації слід буде додатково подати:

• інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

• опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури (раніше мова йшла про опис структури групи);

• опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

• відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

• копії відповідних договорів (контрактів), якими супроводжується контрольована операція (раніше було достатньо опису такої операції).

Якщо йдеться про поставки за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, в такому разі документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики.

Штрафні санкції

Штрафні санкції в рамках ТЦУ

Правопорушення

2016 рік

2017 рік

Неподання звітності про контрольовані операції

300 розмірів мінімальної заробітної плати* (413 400 грн)

300 розмірів прожиткового мінімуму** (480 000 грн)

Увага! Окрім того, у разі неподання звітності після спливу 30 к.д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (тобто у разі отримання ППР про сплату штрафу та несплати його протягом 10 к.д. з дати отримання такого рішення) додатково слід буде сплатити 5 розмірів прожиткового мінімуму** за кожен календарний день неподання звітності (8000 грн)

Несвоєчасне подання звітності про контрольовані операції

300 розмірів мінімальної заробітної плати* (413 400 грн)

1 розмір прожиткового мінімуму** (1600 грн) за кожний календарний день несвоєчасного подання звітності, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму** (480 000 грн)

Неподання документації з ТЦУ

3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 розмірів мінімальної зарплати* (275600 грн) за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році

3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму** (320 000 грн), за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Увага! Крім того, у разі неподання документації з ТЦУ після спливу 30 к.д., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (тобто у разі отримання ППР про сплату штрафу та несплати його протягом 10 к.д. з дати отримання такого рішення) додатково слід буде сплатити 5 розмірів прожиткового мінімуму** за кожен календарний день неподання документації (8000 грн).

Несвоєчасне подання документації з ТЦУ

Штрафу не передбачено

2 розміри прожиткового мінімуму** (3200 грн)за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з ТЦУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму** (320 000 грн).

Недекларування контрольованих операцій

1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданій звітності, але не більше 300 розмірів мінімальної зарплати* (413 400 грн), за всі незадекларовані контрольовані операції

1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданій звітності, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму** (480 000 грн), за всі незадекларовані контрольовані операції

Несвоєчасне декларування контрольованих операцій

(у разі подання уточнюючого Звіту)

1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати* (413 400 грн), за весь обсяг незадеклароваих контрольованих операцій.

1 розмір прожиткового мінімуму** (1600 грн), за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданій звітності, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму**(480 000 грн).

Встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року для працездатної особи.

** Встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 


Поділіться з друзями - підтримайте проект