КОРО: коли застосовувати, кому, як реєструвати

Іще більше року тому, 01.08.2020 року, юридичні особи та фізособи-підприємці при здійсненні розрахункових операцій можуть використовувати поряд з традиційними РРО програмні РРО (далі – ПРРО).

Кому необхідно реєструвати та вести КОРО?

Книгу обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) потрібно реєструвати та вести у випадках, зазначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок ведення КОРО).

Так, згідно з п. 1 гл.1 р. ІІ Порядку ведення КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО. Ця вимога не розповсюджується на тих суб’єктів господарювання, які прийняли рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Такі суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо вони використовували КОРО на РРО). У цьому разі вони не зможуть здійснювати розрахункові операції у період відключення електроенергії або виходу з ладу РРО.

Зазначимо, що використання КОРО на період відсутності електроенергії або виходу з ладу РРО для проведення розрахункових операцій передбачено лише для класичного РРО (п.2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 року № 547.

Для ПРРО передбачено інший порядок роботи. А саме, на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером ДПС проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Водночас можна користуватись зареєстрованим резервним РРО (п. 12 р. ІІ, п.1 р. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 23.06.2020 року № 317 (далі – Порядок застосування ПРРО).

Таким чином, у разі застосування ПРРО КОРО не використовується на період виходу з ладу ПРРО або відсутності електроенергії чи зв’язку.

Чи потрібно роздруковувати та зберігати Z-звіти у КОРО?

Ще одне питання, яке турбує бухгалтерів, стосується зберігання Z-звітів.

Нагадаємо, що змінами до Порядку ведення КОРО, які набрали чинності ще з 01.10.2018 року, було скасовано обов’язок суб’єкта господарювання, який використовує КОРО на РРО, підклеювати фіскальні звітні чеки до відповідних сторінок КОРО та щоденно виконувати записи (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО). При цьому, зберігання роздруківок фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій здійснюється СГ у зручний для нього спосіб.

Що стосується Z-звітів ПРРО, то згідно з п. 1 р. ІV Порядку застосувння ПРРО потрібно щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки / фіскальні звіти у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій.

Після передачі до фіскального сервера Z-звіту й отримання відповідного підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

Водночас п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку ведення КОРО передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (не менш як 1095 днів). Докладніше про це читайте у матеріалі «Z-звіт при використанні ПРРО».

Як бачимо, при використанні ПРРО КОРО не використовується, а тому і реєструвати її не потрібно.

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на РРО?

Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), при цьому кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша книга ОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої книги ОРО на РРО є дата реєстрації РРО.

Підставою для реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311303), яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації книги ОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

Скасування реєстрації КОРО: що необхідно знати?

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій регулюється наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547).

Так, п. 2 глави 3 розд. II Порядку № 547 визначено, що скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, коли:

1. суб’єктом господарювання (далі – СГ) подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);
2. КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці (далі – ГО) СГ;
3. установчі документи СГ згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
4. наявне судове рішення про ліквідацію СГ – банкрута;
5. наявне судове рішення щодо припинення СГ, що не пов’язане з банкрутством;
6. щодо ГО, де використовується КОРО, СГ повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган, як про закритий або такий, що не експлуатується СГ;
7. СГ – фізособа – підприємець померла, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
8. в контролюючих органах наявні відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення;
9. КОРО непридатна для використання;
10. порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО;
11. виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Таким чином, скасування реєстрації КОРО на ГО на підставах, визначених у пп. 2 – 11 п. 2 глави 3 розд. II Порядку № 547, може здійснюватися за заявою СГ або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО.

Контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО на окрему ГО не пізніше місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації КОРО, визначених у підпунктах 2 – 8 п. 2 глави 3 розд. II Порядку № 547, приймає рішення про скасування реєстрації КОРО у разі, якщо СГ не подано заяву про скасування реєстрації КОРО за формою № 2-КОРО (додаток 4) та такі підстави залишились актуальними.

Рішення про скасування реєстрації КОРО приймається контролюючим органом за формою № 3-КОРО (додаток 5) у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) СГ, інший – надсилається за місцезнаходженням або місцем проживання СГ, реєстрацію КОРО якого скасовано. Примірник рішення про скасування КОРО розміщується в Електронному кабінеті.

Про це зазначили податківці центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.

Нагадаємо, що Заяву про скасування КОРО за формою № 2-КОРО додатку 4 СГ подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування (п. 3 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547).

Крім того, форми Заяв про реєстрацію КОРО та/або РК (ф. №1-КОРО, ідентифікатор – J1311303), про скасування реєстрації КОРО (ф. №2-КОРО, J1314804)