Дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо виплата доходу здійснюється фізичною особою – резидентом на території України.
Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Проте на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею.
Враховуючи зазначене, немає підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Податкова служба не перевірятиме джерело походження активів, які громадянин зазначив у своїй одноразовій декларації.
«Платник самостійно визначає суму активів, з яких не було сплачено податки, та суму одноразового збору до сплати. Податкова приймає визначену вартість і не вимагатиме від платника підтверджуючих документів, якщо це – українські активи»
Якщо мова йде про закордонні активи, то платник зобов’язаний надати відповідні документи.
Враховуючи численні запити щодо перевірок, які проводяться за результатами аналізу декларацій, податкова служба проводить камеральну та документальну позапланову перевірки. При цьому під час камеральних перевірок перевіряються лише логічні та арифметичні помилки в деклараціях, яких, як свідчить практика, практично немає.
ДПС має право звернутись до декларанта з запитом для підтвердження права власності на задекларовані активи, або у разі встановлення розбіжностей з наявною інформацією в базах даних. У разі ненадання платником відповіді на запит, буде проводитися документальна позапланова перевірка.
«Умови, за яких податкова служба може надати інформацію про платника, чітко визначено в ст. 17 Податкового кодексу України. Працівники ДПС несуть персональну відповідальність за розголошення такої інформації – кримінальну, адміністративну та дисциплінарну»
Під час заходу фахівці ДПС надали відповіді на питання щодо можливості декларування криптовалюти, спадщини, отриманої з-за кордону, можливості скористатись процедурою одноразового декларування фізичними особами-підприємцями тощо.
Багато запитань стосувалося декларування рухомого та нерухомого майна. Так, зокрема, зазначалося, що платник самостійно визначає вартість свого майна, яке буде об’єктом одноразового декларування, та суму, з якої не було сплачено податки. Саме з цієї неоподаткованої вартості і буде вираховуватися сума одноразового збору.
Також цікавилися особливостями декларування активів, отриманих у 2020 році, але витрачених на купівлю рухомого та нерухомого майна вже у 2021 році. Так, за словами представників ДПС, у такому випадку декларується саме придбане майно.
Спілкування з цієї тематики буде продовжено у форматі питання-відповіді, які будуть оприлюднені на ресурсах ДПС. Також буде надано детальне роз’яснення, яким чином можна отримати відомості про власні доходи особи, які обліковуються в ДПС.
Враховуючи постійно зростаючий інтерес до процедури одноразового декларування, ДПС і надалі активно роз’яснюватиме механізм податкової амністії.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут
