Кто пытается стать новым лидером в рейтинге “Кошмары бизнеса”

14,737 млн грн – эту сумму ежегодно должен будет тратить малый бизнес на администрирование процедур, связанных с проверками Гоструда и местных органов власти выполнения трудового законодательства. Почти 2 млн грн – суммарные затраты крупного и среднего бизнеса.

На финансирование инспекций малых предпринимателей из госбюджета каждый год нужно будет выделять 14,334 млн грн, средних и крупных –  4,252 млн грн. Таковы выводы М-Теста и анализа регуляторного влияния к проекту постановления Кабмина с длинным названием «Некоторые вопросы реализации статьи 259 Кодекса законов о труде Украины и статьи 34 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине».

В анализе не учтены затраты малого бизнеса, которому придется нанимать кадровиков и юристов, чтобы подготовить всю необходимую для проверяющих документацию. А также вероятные расходы на «коррупционные издержки» инспекторам.

Но это лишь вершина айсберга. С 1 января этого года уже начали «действовать» огромные штрафы за несоблюдение трудового законодательства.

К примеру, 320 тыс грн – за не допуск инспектора труда к проверке, в случае, если она осуществляется с целью выявления работников с неоформленными трудовыми договорами, выплаты заработной платы без начисления и уплаты ЕСВ (выплаты зарплаты в конверте). При этом, в проекте постановления  одним из видов создания препятствий инспектору значится «отсутствие объекта посещения или уполномоченного им лица по месту нахождения» (адресу, указанному в Едином госреестре юридических и физических лиц-предпринимателей). Проще говоря, если офис компании – не по зарегистрированному в реестре адресу, или директор предприятия вздумал заболеть, уехать в командировку, отпуск и т.п. – после принятия постановления в нынешней редакции инспекторы будут иметь полное право включить фирму в список штрафников.

Заранее оповещать о проверке, согласно проекту, инспекторы не обязаны. Получается, что руководству компаний придется круглогодично, безвыездно сидеть в офисе в ожидании гостей. Еще более «анекдотичная» ситуация с частными предпринимателями, которые регистрируются по месту жительства.

ИнАУ уже дважды направляла письма в Гоструда и ГРС, подчеркивая в них, что в проекте постановления содержится целый ряд коррупционных рисков.

Выдержки из замечаний уже ко второму доработанному варианту проекта:

– Пунктом 5 проекту Порядку 1 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться:  за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, за зверненням фізичної особи, відносно яких порушено правила оформлення трудових відносин, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю. У проекті Порядку 1 необхідно встановити чіткі вимоги до форми звернення (письмове, усне) та його оформлення (зокрема, в чому саме полягають основні претензії найманого працівника/фізичної особи до суб’єкта господарювання, тощо). Така процедура необхідна задля уникнення безпідставних інспекційних відвідувань інспекторами праці роботодавців, в т.ч. за необґрунтованими зверненнями. Зазначене також унеможливить нанесення збитків суб’єктам господарювання шляхом здійснення незаконних або «замовних» інспекційних відвідувань інспекторами праці.

– У підпункті 6 пункту 5 проекту Порядку 1 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, ДФС та її територіальних органів щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності. Проте, така підстава для проведення інспекторами праці інспекційних відвідувань, підлягає виключенню із тексту Порядку 1, оскільки містить підґрунтя корупційної складової. Така інформація ДФС міститиме суб’єктивні та непідтверджені припущення, оскільки, відсутні нормативно-правові акти, які б містили методику та методологію таких обрахунків органами ДФС в межах компетенції та повноважень, норми та нормативи виробництва товарів (виконання робіт, надання послуг).

– Абзацом 5 пункту 6 Положення про Держпраці визначено, що, для виконання покладених на неї завдань Держпраці має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю… Законодавством України не визначено право будь-якого контролюючого органу «самостійно безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити» до приміщень об’єкта відвідування, та без врахування можливості режимності, секретності діяльності, як це намагається узаконити Держпраці у проекті Порядку. Частиною третьою статті 6 Закону про держнагляд визначено, що суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення на проведення заходу державного нагляду.

– У статті 15 Конвенції № 81 та статті 20 Конвенції № 129 зазначено, що з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці, зокрема, ставиться за обов’язок, під загрозою відповідних штрафів або дисциплінарних заходів, не розголошувати, навіть після залишення посади, виробничі або комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов’язків. Відтак, у проекті Порядку 1 необхідно встановити види відповідальності інспектора праці в т.ч. межі матеріальної відповідальності, у разі порушення ним обов’язку, вказаного у підпункті 5 пункту 13 проекту Порядку 1.

Недавно из Гоструда пришел ответ. В длинном письме не сообщается, учтены ли замечания ИнАУ. Между строк читается: «мнение общественной организации для нас – глубоко … не указ».

Глава Гоструда Роман Чернега, выступая на конференции «Почему бизнес боится проверок» и отвечая на дополнительные вопросы нашего издания, сообщил, что третья окончательная версия проекта будет готова в начале апреля.

– В останній редакції практично нічого не змінюється. Можливо, будуть деякі технічні зауваження від Мін’юсту, Мінекономіки, ДРС. Але істотних змін вже не буде. Держпраці співпрацює із об’єднаннями роботодавців, регуляторною службою і Мінекономрозвитку для того, щоб забезпечити кращий захист бізнесу і створити прозорі підстави, критерії перевірок. У Порядку передбачена норма, по якій підприємець добровільно може запросити до себе інспектора провести аудит. Якщо в ході нього виявлять порушення – бізнес не буде нести за них відповідальність.

Норма про те, що однією з перешкод інспектору є відсутність керівництва в офісі, з’явилася, тому що вже зараз стикаємося з випадками, коли підприємці, розуміючи, що у них є порушення, намагаються відтягнути момент перевірки. Так, можуть бути об’єктивні причини відсутності. Чи буде внесена правка, що розмежовує об’єктивні причини і «втечі»? Ми чекаємо остаточні пропозиції від представників держорганів. Потім будемо про це говорити.

Анонімні заяви ми не розглядаємо. У нас зараз є близько 500 таких скарг про не виплати мінімальної зарплати – по ним не проводимо перевірки.

Ми боремося з корупцією. Якщо співробітники Держпраці вимагають хабар, прошу підприємців безпосередньо звертатися до мене. Вже не один інспектор затриманий, справи розглядаються в судах. Я не хочу сказати, що у нас ідеальні інспектори, але процес змін почався. Ми переходимо від статусу інспекції до статусу сервісної служби.

Также Роман Чернега сообщил, что за последние три месяца проведено минимум тысяча проверок. Штраф в 320 тыс грн наложен на 6 субъектов, из них – два ФЛП.

Присутствовавшие на конференции представители бизнеса, депутаты, в свою очередь отметили, что 320 тыс грн для малого предпринимателя – это не штраф, а закрытие бизнеса, продажа квартиры и машины.

Спикеры подчеркнули, что важно не только снизить штрафы до адекватного нынешним реалиям уровня, а и запустить равные правила игры для бизнеса и власти. Принять четкие и простые нормы о личной ответственности недобросовестных контролеров. Штрафовать не только предпринимателей, а и представителей власти. К примеру, депутатов, которые без оформления трудового договора, нанимают своих коллег для «кнопкодавства».

Кроме того, изменения трудового законодательства требуют четких разъяснений от Минсоцполитики. По областям Украины уже собираются круглые столы, на которых предприниматели просят представителей власти пояснить, как правильно им действовать. Те в ответ разводят руками. А двойные трактовки норм заполнения документов для инспекторов – опять-таки отличный повод оштрафовать за “неправильную” докуменцию.

Оксана Продан, народний депутат, член Комітету ВР з питань податкової та митної політики:

– На мій погляд, Держпраці наділяють безпрецедентними повноваженнями. Не думаю, що бізнес і наймані працівники отримають від цього позитивний результат. Норми законодавства, що стосується Держпраці, повинні бути переглянуті.

Поки бізнес сприймає будь-якого контролера як людину, яка хоче щось з нього збити. Держава ж має показати, що Держпраці працює для захисту працівників. Бажано передбачити спрощений порядок встановлення трудових відносин для малого бізнесу. Один із варіантів врегулювати трудові відносини між ФОПом і його працівниками – розробити типовий договір, який би прописував взаємні права і обов’язки.

Ще в 2014 році, відразу після революції, ми змогли прийняти норму про особисту фінансову відповідальність конкретних працівників держорганів, які завдали шкоди бізнесу. Сьогодні ця норма діє в законі «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Так, це складна процедура. Але якщо бізнес через незаконні дії представника контролюючого органу зазнав збитків – він має можливість стягнути з цього працівника збиток. Сподіваюся, незабаром з’являться такі прецеденти.

Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України:

– Державна регуляторна служба отримала повноваження контролю за контролерами. Закликаю бізнес на всі порушення писати скарги до нас. Це запускає механізм перевірки дій інспектора. Якщо порушення справді було, це може закінчитися адмінпротоколом і звільненням. Цей же адмінпротокол є підставою для захисту прав підприємця у суді. Якщо ми створимо гучні прецеденти, для усіх це буде сигналом, що потрібно працювати у межах повноважень.

Відповідно до закону «Про державний нагляд і контроль», до кінця 2017 буде створено інтегральну базу, яка об’єднає в одне ціле вже існуючі бази контролюючих органів. Це дозволить координувати роботу, контролювати доцільність і законність перевірок.

На сьогодні повноваження контролю тільки на центральному рівні здійснюють 39 держорганів.  У ст.10 Закону «Про державний нагляд і контроль» прописано перелік підстав, які дають право бізнесу законно відмовитися від перевірки. Бізнес має повне право не допускати до перевірок інспекторів, якщо вони не можуть надати перелік того, що саме вони збираються перевіряти. Інспектори не мають права перевіряти щось, якщо цієї вимоги не оприлюднено на офіційному сайті органу.

У багатьох країнах є спрощений порядок для оформлення працівників в малому бізнесі. Вважаю, і в Україні важливо зменшити обороти бюрократії.

Любомир Чорній, старший експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»:

– Безкарність контролерів і величезні штрафи створюють сприятливі умови для корупції: малому бізнесу доводиться обирати між хабарем і банкрутством. Для того, щоб контролюючі органи ставали «службою із людським обличчям», потрібно змінити сам підхід до перевірки, щоб контроль не сприймався як тиск і вимагання хабаря.

За даними нашого дослідження бізнес-клімату в Україні, в 2016 році дотримання тільки базових регулювань обходилося будь-якому підприємству, в тому числі і малому, близько 30 тис грн на рік (при цьому ми не враховували додаткові вимоги регуляторів по окремих галузях). Це досить суттєва сума, особливо для невеликих підприємств. Крім цього, на контроль за виконанням вимог, багато з яких безглузді, витрачаються чималі державні кошти.

Найбільш оптимальний підхід – мінімізувати можливості втручання контролюючих органів у діяльність бізнесу. Доки Україна не забезпечить комфортні умови для роботи чесного бізнесу, українські товари не зможуть успішно конкурувати на зовнішніх ринках, тому що бізнес у розвинених країнах працює у набагато кращому кліматі.

Представители телеком-бизнеса прогнозируют народный бунт, в случае если «прозрачные» основания для проверок запустят без изменений, в том числе, простой возможности привлечения к ответственности «добросовестных» контролеров.

Александр Арутюнян, директор ООО “Паутина.NET”:

– Описанные в последней версии проекта основания для проверок не прозрачны. И это очевидно. Если по фактам коррупции надо обращаться лично к Чернеге, то что будет, если он не сможет сразу принять всех или его не будет на месте? Он станет платить 320 тыс грн штрафа, как отсутствующий директор компании, которого решил проверить инспектор? А если серьёзно, считаю, что  крупные компании не тронут, а мелких уничтожат.

Уплата налогов – это социальный договор между бизнесом и государством. Это улица с двухсторонним движением и нужна взаимность. Мелкие провайдеры уже начали закрываться, продаваться, уходить в полную тень. Чем массовее будут инспекторы посещать предприятия и выписывать тотальные штрафы, тем более вероятность социального бунта. Невозможно заплатить если денег нет. Но словами классика: “денег нет, но мы держимся пока что”…

Владимир Ляшенко, телеком-юрист:

– Мне надо срочно менять свою работу и идти устраиваться  инспектором к Чернеге. Думаю, свой жилищный вопрос как переселенец решу буквально за полгода.

А если серьезно, нельзя давать в руки инспекторам труда такие полномочия, не предусмотрев адекватную ответственность за злоупотребления ими. Ситуация, когда руководитель “державной установы”, говорит, что “в случае чего – звоните мне лично” вообще не допустима. Система должна быть выстроена так, чтобы она работала на благо развития правового государства в Украине, независимо от ФИО руководителя этой “держустановы”.

Александр Федиенко, глава Правления ИнАУ:

– Все это однозначно направлено на уничтожение бизнеса или конкурентов. Думаю, помимо кадровиков и юристов, небольшим компаниям придется нанимать и адвокатов, для них потом тоже найдется работа. Отчасти не завидую самим инспекторам, явно их не будут встречать хлебом и солью. Возможно, не знаю всех тонкостей, но если мы говорим о месте работы ФЛП, скажем, по месту жительства, которое является его частной собственностью, просто так – без решения суда – туда не попасть.

По поводу отсутствия руководства, которое, по проекту, является препятствием инспекции. А что плохого в том, что директор как-то ограничил себя на какой-то период времени от проверяющего с учетом того, что он понимает, какой штраф у него может “нарисоваться”?:) Я не хочу давать оценку таким директорам, но не вижу в этом ничего этакого. Это естественная реакция по защите компании от будущего беспредела, хотя, как по мне, не совсем эффективная.

Представители Гоструда уверяют, что борются с коррупцией и приложили все усилия, чтобы выписать максимально прозрачные и четкие основания для проверок? Думаю, этого никогда не будет! Коррупцию порождают не ПРАВИЛА, которые могут быть выписаны, как угодно. Ее порождает модель, когда штраф 320 тысяч для субъекта рынка, а зарплата проверяющего, скажем, 10 тысяч. Да, увы, если будет найдено нарушение, и предприниматель решит договориться, он наверняка предложит половину от суммы штрафа. А это означает, что контролер сразу получит свою годовую зарплату. Я давно не верю в чистоплотных и порядочных проверяющих. Есть и вторая модель – “похоронить” потом такое предприятие. Но и первое, и второе решение приведут к ухудшению бизнес-климата.

Спикеры подчеркнули, бизнес перестанет бояться проверок, когда у контролеров не останется рычагов для субъективного давления. Пока же в рассматриваемом проекте постановления их предостаточно. Перефразируя классика: своим – все, врагам – закон. 

Источник: internetUa