Постановою КМУ від 02.12.2022 №1350 внесено зміни до Порядку №1266.
Від цих змін очікували багато і говорилося багато, адже йшлося про передачу справ від ФСС до ПФУ. Та довгоочікувані зміни виявилися радше косметичними поправками. Проте є моменти, на які треба звернути увагу в цей перехідний період.
Порядок оплати лікарняних та декретних
Оплата лікарняних поділяється на дві частини: оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, яка відбувається починаючи з шостого дня коштом соціального Фонду.
Перші 5 днів тимчасової непрацездатності незалежно від її причини оплачуються коштом роботодавця (ст. 15 Закону №1105 у редакції, чинній на 01.01.2023).
Але допомога з тимчасової непрацездатності для догляду за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї, а також допомога по вагітності та пологах оплачується з першого дня коштом держави (ст. 15 та 18 Закону №1105 у редакції, чинній на 01.01.2023).
Зверніть увагу: з 01.01.2023 страхові виплати, передбачені Законом №1105, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців (а не дванадцяти) з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї (ст. 24 Закону №1105 у редакції, чинній на 01.01.2023).
Обмеження розміру матеріального забезпечення
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців:
— допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку (у 2023 році — 220,11 грн, цей показник уже змінився у жовтні 2022 р.);
— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище від двократного розміру МЗП, установленого законом у місяці настання страхового випадку (у 2023 році — 440,20 грн (показник змінився у жовтні 2022 р.) (ч. 4 ст. 19 Закону №1105).
Відобразимо це у зручній таблиці (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Обмеження лікарняних та декретних, якщо страховий стаж застрахованої особи менший ніж 6 місяців
Вид виплати | Мінімальна межа | Максимальна межа |
Жовтень 2022 — грудень 2023 | Жовтень 2022 — грудень 2023 | |
МЗП : 30,44 | ||
Лікарняні | 220,11 (6700 : 30,44) |
|
Декретні | МЗП : 30,44 | 2 МЗП : 30,44 |
220,11 (6700 : 30,44) |
440,21 (2 х 6700 : 30,44) |
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності
Нагадаємо: допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:
1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»; особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Розрахунок лікарняних та декретних: покроковий алгоритм
Пропонуємо розглянути порядок розрахунку лікарняного за простим алгоритмом (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Розрахунок лікарняних-2023: покроковий алгоритм
Крок | Дія бухгалтера |
1 | Визначення розрахункового періоду |
2 | Вилучення з розрахункового періоду днів, не відпрацьованих з поважних причин |
3 | Розрахунок сукупного доходу, що враховується для обчислення середньої денної зарплати |
4 | Обчислення середньоденної заробітної плати з урахуванням відсотка страхового стажу |
5 | Визначення календарних днів тимчасової непрацездатності, що підлягають оплаті |
6 | Обчислення суми допомоги з тимчасової непрацездатності |
Крок 1: визначаємо розрахунковий період
Під час обчислення лікарняних та декретних можуть бути варіації з розрахунковим періодом, а саме:
1) повний розрахунковий період (за загальними правилами лікарняні та декретні розраховують виходячи з доходів застрахованої особи за розрахунковий період 12 календарних місяців);
2) неповний розрахунковий період (якщо працівник пропрацював менше ніж 12 календарних місяців, то до розрахунку беруть повністю відпрацьовані місяці до місяця настання страхового випадку; якщо працівник перебував у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, середню зарплату обчислюють за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку);
3) відсутність розрахункового періоду (якщо ж за розрахунковий період працівник з поважних причин не відпрацював жодного робочого дня, то середню зарплату визначають виходячи з установленої йому тарифної ставки (окладу), поділеної на середню кількість днів у місяці (30,44)).
Приклад 1 Працівник на підприємстві працює з 01.02.2015. Листок тимчасової непрацездатності видано з 22.10.2022 до 19.11.2022. Розрахунковим періодом у цьому разі буде 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку (початку періоду непрацездатності): жовтень 2021 р. — вересень 2022 р.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за останнім місцем роботи, розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).
Приклад 2 Працівник на підприємстві працює з 06.10.2022. Листок тимчасової непрацездатності видано на період 01.01.2023 — 05.01.2023. Розрахунковим періодом буде листопад — грудень 2022 р.
Зверніть увагу: місяць, у якому працівника прийнято на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунковому періоді. Хоча за такий місяць роботодавець і мав нарахувати ЄСВ не менше ніж мінімальний розмір страхового внеску.
Якщо застрахована особа перебуває в трудових відносинах менше за календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період слід визначати за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).
Приклад 3 Працівника прийнято на роботу 01.01.2023. Листок тимчасової непрацездатності видано за період 11.01.2023 — 15.01.2023. Розрахунковим періодом буде період з 01.01.2023 до 10.01.2023.
Крок 2: вилучаємо з розрахункового періоду дні, не відпрацьовані з поважних причин
Відповідно до п. 3 Порядку №1266, дні відсутності працівника з поважних причин вилучають із розрахункового періоду. Виплати за ці періоди не включають до розрахунку середньої заробітної плати.
Поважні причини відсутності працівника
Тимчасова непрацездатність
Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного — за медичним висновком)
Відпустка без збереження заробітної плати
Призупинення трудового договору у зв’язку з агресією російської федерації проти України*
* Щодо «призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України», то поважною причиною, яку вилучають із розрахункового періоду, призупинення стає згідно з Порядком №1266 лише з 01.01.2023, тобто коли рахуватимемо лікарняні починаючи з січня 2023 р. А от якщо рахувати лікарняні за 2022 рік, то такої поважної причини в Порядку №1266 немає. Хоча Мінсоцполітики вже в листі від 07.07.2022 №53/0/248-22 (див. «ДК» №44/2022) писало, що, на його думку, період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією проти України може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин. Але цей лист має лише рекомендаційний характер, тому, брати його до уваги чи ні, кожен роботодавець вирішує самостійно.
Приклад 4 Розраховуємо лікарняні працівникові, з яким призупинено дію трудового договору. Що буде, якщо цей період не вилучати?
Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.08.2022. Для працівника ТОВ «А» це не перше місце роботи, він працював протягом 12 місяців перед улаштуванням на роботу у ТОВ «А». З працівником призупиняли дію трудового договору з 01.10.2022 до 31.10.2022. Посадовий оклад — 20000 грн. Страховий стаж — понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 01.12.2022 до 07.12.2022 працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними (20000 грн + 20000 грн + 20000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.+30) = 491,80 грн (призупинення дії трудового договору не вилучаємо з розрахункового періоду);
2) з урахуванням загального страхового стажу: 491,80 х 100% = 491,80 грн;
3) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі фактичного заробітку: 491,80 х 7 к. д. = 3442,60 грн.
Зверніть увагу!
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, вилучаються з розрахункового періоду. Проте, якщо працівник у місяці, що входить до розрахункового періоду, не відпрацював частину днів з поважним причин, решту календарних днів такого місяця з розрахункового періоду не вилучають.
Приклад 5 Розраховуємо лікарняні працівникові, з яким призупинено дію трудового договору. У 2023 році вилучення періоду призупинення є обов’язковим! ОКЛИК
Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.08.2022. Для працівника ТОВ «А» це не перше місце роботи, він працював протягом 12 місяців перед улаштуванням на роботу у ТОВ «А». З працівником призупиняли дію трудового договору з 01.10.2022 до 31.10.2022. Посадовий оклад — 20000 грн. Страховий стаж — понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 01.01.2023 до 07.01.2023 працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними (20000 грн + 20000 грн + 20000 грн + 20000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.) = 655,74 грн (призупинення дії трудового договору вилучаємо з розрахункового періоду);
2) з урахуванням загального страхового стажу: 655,74 х 100% = 655,74 грн;
3) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі фактичного заробітку: 655,74 х 7 к. д. = 4590,18 грн.
Крок 3: визначаємо сукупний дохід, що враховується для обчислення середньої зарплати
Середню заробітну плату для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом роботодавця обчислюють на підставі відомостей, що включаються до додатка Д1 (п. 32 Порядку №1266).
Сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включно з доглядом за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 2 Порядку №1266). Це досягається шляхом включення до сукупного доходу лише виплат, з яких сплачено ЄСВ.
Якщо лікарняні виплачуються за місцем роботи за сумісництвом, слід пам’ятати, що сумарна заробітна плата, з якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку №1266).
Крок 4: визначаємо середньоденну заробітну плату
Середньоденну заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку №1266).
Тобто розрахунок середньоденної зарплати можна умовно навести у вигляді формули:
СрЗф = Дс : Кр,
де:
СрЗф — це середньоденна зарплата, обчислена з фактичних доходів працівника;
Дс — сукупний дохід, визначений за кроком 3;
Кр — кількість днів розрахункового періоду, визначена за кроками 1 та 2.
Але якби все було так просто! На жаль, знати значення показника СрЗф недостатньо для того, щоб обчислити лікарняні. Його слід порівняти з іншими середньоденними доходами, обчисленими за спеціальними правилами. А ще — треба пам’ятати про правила застосування загального страхового стажу працівників під час обчислення лікарняних.
Відпустка у розрахунку лікарняних
Чи враховуються у розрахунку лікарняних календарні дні відпустки, суми відпусткових?
Якщо у розрахунковому періоді є не відпрацьований з інших причин час (час перебування в оплачуваних відпустках (щорічній основній або додатковій, навчальній відпустці, на курсах підвищення кваліфікації, у простої тощо)), ніж перелічені у Порядку №1266 п’ять поважних причини, календарні дні, не відпрацьовані з таких причин, не вилучають із розрахункового періоду. Виплати, нараховані за такі дні, за умови сплати з них ЄСВ, враховують у розрахунку середньоденної зарплати.
Приклад 6 Розрахунок лікарняних працівникові, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював.
Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.10.2022. Для нього ТОВ «А» — не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад — 20000 грн. Страховий стаж — понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 01.01.2023 до 07.01.2023 працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними (20000 грн + 20000 грн + 20000 грн) : (31 к. д. + 30 к. д. + 31 к. д.) = 652,17 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 652,17 х 100% = 652,17 грн;
3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — 6700,00 : 30,44 к. д. = 220,11;
4) розрахунок лікарняних коштом підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 220,11 х 7 к. д. = 1540,77 грн.
Приклад 7 Розраховуємо лікарняні працівникові, який захворів у перший день роботи.
Працівника у ТОВ «В» прийнято 04.01.2023. Для нього ТОВ «В» — не перше місце роботи, але він не має страхового стажу 12 місяців перед настанням страхового випадку. Посадовий оклад — 6000,00 грн. Страховий стаж більший за 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 04.01.2023 до 10.01.2023 працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними — 6000,00 грн : 30,44 к. д. = 197,11 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 197,11 грн х 100% = 197,11 грн;
3) середньоденна зарплата на рівні МЗП — МЗП 6700,00 : 30,44 к. д. = 220,11;
4) розраховують лікарняні коштом підприємства на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з денної зарплати за фактичними даними, бо вона менша за МЗП: 197,11 х 7 к. д. = 1379,77 грн.
Приклад 8 Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3-х років.
Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною з 10.01.2019 до 01.01.2023. Посадовий оклад — 10500,00 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 06.01.2023 до 11.01.2023 працівниця хворіла.
Розрахунок лікарняних:
1) розрахунковим періодом для цього випадку є січень — грудень 2022 р. Але позаяк у цьому періоді працівниця не мала заробітку, середньоденну зарплату за фактичними даними обчислюємо виходячи з окладу: 10500,00 грн : 30,44 = 344,94 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 344,94 грн х 100% = 344,94 грн;
3) розрахунок лікарняних коштом підприємства на рівні фактичних даних, бо перебування у відпустці для догляду за дитиною включається до страхового стажу: 344,94 грн х 7 к. д. = 2414,58 грн.
Приклад 9 Розраховуємо лікарняні працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років за медичним висновком.
Працівниця ТОВ «С» перебувала у відпустці для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років увесь 2022 рік. Посадовий оклад — 10500,00 грн. Страховий стаж більший ніж 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 06.01.2023 до 11.01.2023 працівниця хворіла.
Розрахунок лікарняних:
1) розрахунковим періодом для цього випадку є січень — грудень 2022 р. Але позаяк у цьому періоді працівниця не мала заробітку, середньоденну зарплату за фактичними даними обчислюємо виходячи з її окладу: 10500,00 грн : 30,44 = 344,94 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 344,94 грн х 100% = 344,94 грн;
3) період перебування у відпустці для догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років не входить до страхового стажу. Розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 220,11 х 7 к. д. = 1540,77 грн.
Таблиця 3
Випадки застосування 30,44 (коли слід ділити на 30,44)
№ з/п | Варіанти |
1. | Для розрахунку виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності добровільно застрахованим особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, середній дохід обчислюється: — для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності — виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку; — для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — виходячи з розміру доходу, на який нарахований ЄСВ, але не вище від двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку |
2. | Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату |
3. | Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку |
30,44 — що це за величина та коли її застосовувати?
30,44 — це середньомісячна кількість календарних днів у році (з Порядку №1266).
У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячну заробітну плату (дохід) обчислюють шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Також на 30,44 у певних випадках потрібно й ділити.
У таблиці 3 покажемо, коли саме.
Відповідно до вищезгаданого, середньоденну заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначають шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (якщо особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку №1266).
Насамкінець
Із 1 січня 2023 р. під час розрахунку та виплат лікарняних слід керуватися не лише новою редакцією Закону №1105, а й низкою нормативних актів. Уряд і ПФУ мають затвердити або ж оновити низку порядків. А поки не оновили, слід застосовувати їх чинні редакції та зважати на зміни до Закону №1105. Зокрема, заяву-розрахунок подавайте до ПФУ за Порядком №12.