Лист ДФC від 18.09.2015 №21988/10/28-10-06-11

Щодо допущення помилки в номері та даті зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та  питання переплати на інтегрованій картці платника податку

Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з ОВП розглянуло листи підприємства щодо допущення помилки в номері та даті зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної і  питання переплати на інтегрованій картці платника податку  та повідомляє.

Щодо допущення помилки в номері та даті зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Тобто, у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються пустими).

Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 957)).

Згідно з п. 5 Порядку № 957 облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться платником податку на додану вартість у довільних формі та порядку. Не допускається складання платником податку на додану вартість за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

Дата оформлення податкової накладної відповідно до п.187.1 ст. 187 ПКУ має збігатися з датою виникнення податкових зобов’язань із ПДВ, які виникають за принципом «першої події»:

а) або на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або на дату відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

         Згідно з п. 44.1 ст. 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє викривлення податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 розділу II ПКУ).

Таким чином, у разі безпідставного складання податкової накладної за відсутності факту здійснення операції з поставки товарів/послуг та/або оплати, розрахунок коригування до такої податкової не може бути виписаний, а сама податкова накладна не підлягає виключенню із реєстру.

Щодо питання переплати на інтегрованій картці платника податку.

Згідно із п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПКУ, п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).

Згідно з абз. другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Слід зазначити, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру отриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Разом з тим, згідно п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства доходів та зборів України і Міністерства фінансів України від 30.12.2013 №882/1188 (далі – Порядок), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплачених сум.

Разом з тим, враховуючи вищезазначене, питання ліквідації недоїмки на інтегрованій картці платника податку ДП “НЕК”УКРЕНЕРГО” з податку на землю по об’єктах з територіальною приналежністю до ВЕЗ «Крим», що обліковується в Генічеській ОДПІ, може бути врегульовано після прийняття відповідних нормативних актів по встановленню механізму зарахування сплати податків за місцем реєстрації платника податків в рахунок погашення податкового боргу з територіальною належністю до ВЕЗ «Крим».

При цьому, слід зазначити, що питання визначення  рахунків сплати податків і зборів (відкриття, закриття, реквізити тощо) належить до компетенції Державної казначейської служби України.