ЛИСТ ДФС від 01.10.2015 р. № 20887/6/99-99-22-07-03-15

Державна фіскальна служба України розглянула звернення Європейської Бізнес Асоціації від 21.08.2015 № 917/2015/24 та від 26.08.2015 № 933/2015/24 та численні звернення інших платників податків щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), з метою однакового трактування і правильного застосування норм законодавства про порядку проведення розрахунків повідомляє таке.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Так, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі статтею 2 Закону № 265:

розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Крім того, пунктом 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, визначено:

назва господарської одиниці – назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

господарська одиниця – стаціонарний або пересувний об’єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Отже, бланк заяви про реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) заповнюється залежно від вибору господарської одиниці, виду діяльності та місця, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги), а також місця отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Що стосується доставки товарів кур’єрською службою.

При продажу товарів продавець повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром за допомогою кур’єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.

Також розрахунковий документ (чек) може бути виданий покупцю кур’єром (поштовою службою) при передачі покупцю придбаного товару та сплаті ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур’єра (поштову службу).

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі – Правил), пунктом 4 яких передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства.

Суб’єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Отже, оскільки торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися відповідно до Правил, які, зокрема, передбачають наявність відповідних торговельних та складських приміщень для здійснення реалізації цих виробів, суб’єкт господарської діяльності не має права займатись торгівлею алкогольними напоями через інтернет-магазин.

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 визначає загальні умови провадження торговельної діяльності суб’єктами господарювання.

Згідно з пунктом 22 Правил торговельного обслуговування споживачів (покупців) розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, визначено, що готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Отже, операції з оплати вартості товару чи послуг готівкою є готівковими розрахунками, а операції з оплати товарів та послуг через платіжні термінали та мережу Інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками.

Водночас звертаємо увагу, що статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Директор Департаменту
податкового та митного аудиту