Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.04.2017, далі – Кодекс), розглянула листи щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
При цьому згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за змістом частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Водночас ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Статтею 168 Кодексу встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу.
Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Ставка військового збору – 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Враховуючи викладене, суми коштів, які за рішенням суду спрямовуються (у т.ч. примусово стягнуто на користь платника податку – фізичної особи) на відшкодування збитків (інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми боргу), завданих такому платнику внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді пені, яка є складовою неустойки, та моральної шкоди, крім шкоди життю і здоров’ю.
Юридична особа – страховик при нарахуванні (виплаті) платнику податку вказаних сум, має виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом.
Разом з тим, відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.
Перший заступник Голови С.В. Білан
