Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо подання звітності фізичними особами – підприємцями, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та в межах компетенції повідомляє таке.
Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464) визначено перелік платників єдиного внеску, порядок нарахування та сплати єдиного внеску.
Платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону N 2464).
Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.
Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435, (далі – Порядок) у разі припинення діяльності, зокрема, фізичної особи – підприємця такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми “ліквідаційна”, де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем у Звіті з позначкою “ліквідаційний”, настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.
Відповідно до пункту 9 розділу II Порядку у разі, зокрема, зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону N 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем.
Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, який набрав чинності з 01.01.2017 р., внесено зміни до Кодексу щодо визначення останнього базового податкового (звітного) періоду та строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Відповідно до абзаців другого та третього п. 177.11 ст. 177 Кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Отже, фізичні особи, які перебували на загальній системі, щодо яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 Кодексу). Нормами Кодексу не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи, щодо яких починаючи з 01.01.2017 р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків у відповідності до п. 49.3 ст. 49 Кодексу в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Обов’язок щодо подання податкової декларації платником податку, а також перелік випадків у разі яких платник податку звільняється від обов’язку щодо подання податкової декларації, встановлено у ст. 179 Кодексу.
Разом з тим, відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, визначено п. 120.1 ст. 120 Кодексу, згідно з яким, кожне таке неподання або несвоєчасне подання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
