ЛИСТ ДФС від 18.03.2015 р. № 9132/7/99-99-19-03-17

У зв’язку з численними запитами платників акцизного податку щодо практичного застосування положень Податкового кодексу України (далі -Кодекс) із запровадженням сплати з 01.01.2015 акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, зокрема, нафтопродуктів, Державна фіскальна служба України повідомляє таке.

1. Як розраховувати суми податкового зобов’язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів?

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 Кодексу), а у разі не прийняття такого рішення цей податок справляється із застосуванням мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу). Отже, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, Кодексом передбачена єдина ставка податку – 5 відсотків.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦ: 105×5, де

ФРЦ – фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти.
Сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦ – Пза): 120 х 20.
Роз’яснення щодо платників акцизного податку, бази, об’єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібних продажів, а також приклад обчислення суми податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів надано листом ДФС від 20.01.2015 №1519/7/99-99-19-03-03-17, який надіслано до головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників, та доручено довести зміст листа до платників акцизного податку, голів обласних та Київської міської держадміністрації, сільських селищних, міських рад.
Лист також розміщено на офіційному сайті ДФС (банер «Податкові зміни -2015»).

2. Чи є об’єктом оподаткування акцизним податком операції з відпуску підакцизного пального через мережу АЗС, що експлуатується відповідними операторами ринку нафтопродуктів, уповноваженим представникам (безготівковим клієнтам) іншого суб’єкта господарювання при пред’явленні ними старт – картки, бланку – дозволу (талону) чи відомості тощо, шляхом заправки автотранспортних засобів? При цьому оператор ринку нафтопродуктів (експлуатант АЗС) проводить повну суму операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів при безготівковій формі оплати.

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу).

При цьому реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий п.п.14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб’єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Згідно із Законом № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі – Інструкція №281):

талон – спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;

платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

nbsp; Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 № 620).

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з п. 216.9 ст.216 Кодексу.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі -Правила № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2).

АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні (п. З Правил № 1442).
Стаціонарні АЗС – комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.
Пересувні АЗС – комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.

Контейнерні АЗС – установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил № 1442).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу.

3. Хто є платником акцизного податку – оператор ринку нафтопродуктів, експлуатант АЗС, суб’єкт господарювання-посередник чи суб’єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, податкові зобов’язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

4. Хто є платником акцизного податку – комітент чи комісіонер – у разі коли комісіонер від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів, які належать комітенту, через мережу заправних комплексів за готівку або із застосуванням банківських платіжних карток та проводить розрахункові операції на повну суму покупки?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж, зокрема, нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також палива моторного альтернативного безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону № 265, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, платником податку з роздрібних продажів підакцизних товарів є комісіонер, тобто особа, яка від свого імені здійснює реалізацію підакцизних товарів через мережу заправних комплексів через колонки.

5. Яким чином можна визначити та документально підтвердити, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів проведена безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків?

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»:

роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг;

Відповідно до Правил № 1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442).

Згідно із Законом № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, здійснення якої документально підтверджується як для розрахункової операції (оформлення відповідного розрахункового документу).

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час прийняття звітності, при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

В.о. Голови