ЛИСТ
від 24.04.2015 р. N 8701/6/99-99-19-02-02-15
Щодо оподаткування результатів спільної діяльності
Після внесення змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.
Так, порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Таким чином, фінансовий результат в учасника спільної діяльності визначається на підставі даних фінансової звітності, складеної таким платником відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, який для обчислення об’єкта оподаткування коригується на різниці, якщо вони виникають згідно з нормами розділу III Кодексу.
Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 – 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за N 1456/26233 (далі – Положення).
Коло осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право або зобов’язані зареєструватися як платники податку на додану вартість, визначено пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та ст. 180 Кодексу.
Вимоги, за яких такі особи мають право або зобов’язані зареєструватись як платники податку на додану вартість, встановлено у статтях 181 – 183 Кодексу та Положенні.
Згідно з пп. 4 п. 180.1 ст. 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.
При цьому відповідно до положень пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування податком на додану вартість дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
Враховуючи викладене, реєстрація особи, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, як платника податку здійснюється у загальному порядку, за умови дотримання вимог, встановлених у статтях 180 – 183 Кодексу та Положенні.
Відповідно до ст. 2 ЦКУ учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Тобто ЦКУ не визначено учасником цивільних відносин фізичну особу – підприємця.
Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон N 996) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.
Отже, ведення бухгалтерського обліку передбачено для юридичних осіб. Для фізичних осіб – підприємців незалежно від системи оподаткування передбачено ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат.
Відповідно до п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, є податковий агент.
Податкові агенти зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, а також подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Враховуючи викладене, якщо юридична особа, яка уповноважена вести облік результатів спільної діяльності, виплачує фізичній особі – учаснику спільної діяльності дохід (прибуток) від участі у цій діяльності, така юридична особа повинна виконати усі зобов’язання, покладені на податкового агента, а саме нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та подати до органу доходів і зборів податковий розрахунок щодо сум виплачених доходів та сум утриманого податку на доходи фізичних осіб.
В. о. Голови
