ЛИСТ ДФС від 26.01.2016 р. N 2374/7/99-99-17-04-01-17

ЛИСТ

від 26.01.2016 р. N 2374/7/99-99-17-04-01-17

Про зміни в адмініструванні транспортного податку

Законом України від 24 грудня 2015 року N 909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” (далі – Закон N 909) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Зокрема, з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу “Транспортний податок”.

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктами оподаткування.

Щодо об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (1378 грн. м. з. п. х 750 м. з. п. = 1 033 500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно).

Згідно з підпунктом 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Кодексу виготовлення транспортного засобу – це календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік), для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, – 1 січня року виготовлення, зазначеного у реєстраційних документах.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2016 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Водночас повідомляємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітуватимуть у 2016 році за формою податкової декларації з транспортного податку, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. N 415 “Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 р. за N 474/26919.

Також внесеними змінами визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю), податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Єдиний реєстр досудових розслідувань утворено на виконання пункту 22 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1.6 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 р. N 69 (далі – Положення), виконання функцій адміністратора Реєстру покладається на Генеральну прокуратуру України, прокуратури областей та міста Києва.

Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (пункт 4.1 Положення).

Підпунктом 267.6.9 пункту 267.6 статті 267 Кодексу встановлено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Також підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти для проведення звірки даних звертаються до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Враховуючи зазначене вище, зобов’язуємо довести вказане до відома територіальних органів ДФС і забезпечити проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків.