ЛИСТ ДФС від 28.08.2015 р. № 32067/7/99-99-22-04-02-17

Державна фіскальна служба України у зв’язку з набранням з 1 вересня 2015 року чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків» (далі – Закон № 655) повідомляє таке.

Відповідно до пункту 7, частини 2 пункту 8 та частини 3 пункту 12 розділу І Закону № 655 з Податкового кодексу України (далі – Кодекс) виключено підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.4 статті 58 та пункт 86.9 статті 86 розділу ІІ Кодексу. Таким чином, відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу обставин, у зв’язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків. Враховуючи наведене, з 1 вересня 2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу ІІ Кодексу.

Пунктом 36 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (із змінами, внесеними Законом № 655) визначено, що у разі якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом №655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

У зв’язку з цим загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу ІІ Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності вказаним Законом.

Щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом № 655, то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок,

розпочатих та закінчених до 1 вересня 2015 року,

розпочатих до, але закінчених після 1 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 1 вересня 2015 року,

приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Підстави для самостійного визначення контролюючим органом за результатами таких перевірок сум грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, чітко визначено у пункті 54.3 статті 54 розділу ІІ Кодексу, у тому числі у підпунктах 54.3.1 – 54.3.3 цього пункту.

При цьому положення підпункту 1.6.3 пункту 1.6. розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 № 22 (зі змінами), щодо ведення Журналу реєстрації перевірок, призначених за ініціативою правоохоронних та судових органів, доцільно застосовувати лише щодо тих перевірок, стосовно яких зберігається особливий порядок прийняття податкових повідомлень-рішень.

Що стосується прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами документальних перевірок щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, зазначаємо таке.

Частиною дванадцятою статті 354 Митного кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов’язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Кодексом для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

При цьому частиною тринадцятою статті 354 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов’язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.

Оскільки Законом № 655 не внесено зміни до Митного кодексу України, податкові повідомлення рішення за результатами проведених перевірок щодо дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, приймаються з урахуванням частини тринадцятої статті 354 Митного кодексу України. При цьому підстави для самостійного визначення контролюючим органом за результатами таких перевірок сум грошових зобов’язань визначено у підпункті 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ Кодексу.

Слід також звернути увагу, що відповідно до частини другої пункту 12 розділу I Закону № 655 пункт 86.7 статті 86 розділу ІІ Кодексу доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

«Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу».

Отже, з моменту набрання чинності Законом № 655, не відповідатиме вимогам цього Закону врахування при здійсненні перевірок платників податків висновків актів перевірок суб’єктів господарювання, за результатами яких не приймались податкові повідомлення-рішення, у тому числі складених до набрання чинності Законом № 655.

При цьому частиною 1 пункту 8 Закону № 655 внесено зміни до пункту 58.1 статті 58 розділу Кодексу, зокрема доповнено новою нормою щодо надсилання (вручення) платнику податків податкових повідомлень-рішень у випадках, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

З метою забезпечення виконання зазначеної норми ДФС України вживаються заходи щодо розробки нової форми податкового повідомлення-рішення. Проте слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, передбачено складання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадках, коли дані результатів перевірок діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У зв’язку з цим прийняття окремого податкового повідомлення-рішення, передбаченого частиною 1 пункту 8 Закону № 655, буде необхідним лише у випадках, коли виявлені порушення не враховані при винесенні інших податкових повідомлень-рішень (наприклад, за формами «Р», «В1», «В2», «В3», «В4» або формою «П»).

Слід також звернути увагу, що Законом № 655 внесено зміни до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 розділу ІІ Кодексу, відповідно до яких посилено вимоги щодо складання наказу про проведення перевірки. Зокрема, такий наказ додатково до інформації, наведеної у Методичних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 № 22 (зі змінами), повинен містити інформацію щодо періоду діяльності, який буде перевірятися.

Крім того, слід врахувати, що Законом № 655 доповнено статтю 79 розділу ІІ Кодексу новим пунктом 79.5, згідно з яким за наявності письмового звернення платника податків замість невиїзної документальної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

У зв’язку з цим, у випадках, коли платник податків під час організації документальної невиїзної перевірки при отриманні повідомлення та копії наказу про її проведення надає до контролюючого органу обґрунтоване звернення щодо проведення документальної виїзної перевірки (наприклад, у зв’язку із значною кількістю первинних документів, які необхідно надати контролюючому органу для проведення перевірки), такий контролюючий орган розглядає питання щодо можливості виїзного характеру перевірки (із врахуванням стану платника податків, наявності або відсутності його за місцезнаходженням (місцем проживання), відсутності інших обставин, які унеможливлюють належне проведення виїзної документальної перевірки) та про результати розгляду письмово повідомляє платника податків. При цьому слід звернути увагу, що у разі зміни виду документальної перевірки (з невиїзної на виїзну) необхідно забезпечити дотримання порядку організації та умов допуску до проведення виїзної документальної перевірки, встановлених статтями 77, 78 та 81 розділу ІІ Кодексу, зокрема, оформлення та надання (пред’явлення) платнику податків відповідних документів для проведення документальної виїзної перевірки.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональному головному управлінню ДФС – Центральному офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податків та підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Голова