Літні майданчики біля кафе, ресторанів і магазинів

Літні майданчики біля кафе та ресторанів уже багато років є невід’ємною частиною міського пейзажу в теплу пору року. Облаштувати літній майданчик не важко. Але тим суб’єктам господарювання, які організовують його вперше, лячно не від додаткової роботи, а від думок про те, з якими контролюючими органами потрібно узгоджувати відкриття майданчика. Про це сьогодні й поговоримо.

Ситуація

Дуже часто теми для аналітичних матеріалів «Бухгалтерії» дають наші читачі. От і нещодавно до редакції надійшло таке запитання:

«Підприємство відкрило новий магазин продовольчих товарів. А з 1 травня 2018 року планує відкрити літній майданчик поруч із ним, на якому буде провадитись торгівля обмеженим асортиментом покупних товарів (кондитерські вироби, десерти, фасовані фруктові соки, вода та інші безалкогольні напої).Чи потрібно узгоджувати відкриття літнього майданчика з якими-небудь державними органами?»

Місцеві документи про літні майданчики

В окремих населених пунктах діють власні порядки розміщення літніх майданчиків, і вони можуть відрізнятись один від одного. Ми ж для прикладу розглянемо м.Київ, де діє Порядок № 2027⁽¹⁾. У ньому визначеномайданчик для харчуваннябіля стаціонарного закладу ресторанного господарства як місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, який відкритий для обслуговування населення на певний сезон року, розміщений на відкритому повітрі (під тентами, на верандах, у павільйонах легкого типу) або виготовлений з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до відповідних споруд, встановлений тимчасово, без улаштування фундаменту.

Порядок № 2027 розрізняє два типи майданчиків:

1) відкриті (літні)— розташовані на відкритому повітрі (під тентами, на верандах, у павільйонах легкого типу), що діють щорічно з 1 травня до 31 жовтня відповідного року;

2) сезонні— влаштовані з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до відповідних споруд, встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, не є капітальною спорудою та можуть функціонувати в термін, визначений у паспорті прив’язки.

Підставою для розміщеннялітніхмайданчиків єінформаційний талон(п.3.1 Порядку № 2027). Щоб його отримати, слід укласти договір щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою. Для цього в ЦНАП (центр надання адміністративних послуг) відповідної районної держадміністрації треба подати письмову заяву та пакет документів, перелік яких міститься у п.2.6 Порядку № 56/5443⁽²⁾:

• реквізити замовника (для юридичних осіб: повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, банківські реквізити (розрахунковий рахунок, установа банку, МФО банку), посада та П.І.Б. керівника, телефон; для фізичної особи — підприємця: П.І.Б. повністю, місце проживання, ідентифікаційний номер, банківські реквізити (розрахунковий рахунок, установа банку, МФО банку), телефон);
• для фізичних осіб — підприємців — додатково копія паспорта;
• схема місця розташування тимчасової споруди (далі — ТС), засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства із зазначенням контуру та площі об’єкта, з прив’язкою до місцевості, на основі фрагмента ортофотоплану, наданого Департаментом на безоплатній основі;
• актуальна фотофіксація з чотирьох сторін місця розташування ТС, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відстані 5—10 м (для ТС — додатково фото фасаду з товаром, на відстані 3—4 метрів);
• документи на розміщення ТС, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, оформлені до 1 січня 2014 року.

ЦНАП передає документи Департаменту містобудування, той їх розглядає і протягом 10 робочих днів готує і передає до ЦНАП два примірники договору щодо пайової участі. Підприємство їх підписує, сплачує 100% розміру пайової участі за період розміщення та повертає через ЦНАП один примірник договору. Отримавши цей примірник, Департамент оформлює та передає до ЦНАП інформаційний талон для видачі підприємству. Такий талон оформлюється щорічно та діє з 1 травня до 31 жовтня відповідного року.

Підставою для розміщеннясезоннихмайданчиків є оформлений в установленому порядкупаспорт прив’язки(п.4.1 Порядку № 2027). Для отримання паспорта потрібно подати до ЦНАП той самий пакет документів, що й для розміщення літнього майданчика, плюс складену в довільній формі схему розміщення майданчика і благоустрою прилеглої до нього території. Отримані документи ЦНАП також подає до Департаменту містобудування. Той протягом 10 робочих днів вносить їх на розгляд комісії з питань розміщення сезонних майданчиків. Якщо комісія прийме позитивне рішення, Департамент протягом 10 робочих днів готує два примірники договорів щодо пайової участі і передає їх до ЦНАП. Підприємство підписує договори, сплачує 100% розміру пайової участі і повертає один примірник до ЦНАП, а той — Департаменту.

Після цього починається другий етап — подання підприємством до Департаменту містобудування через ЦНАП заяви та пакета документів (п.4.8 Порядку № 2027) для отримання паспорта прив’язки:

• завірений документ про оплату пайової участі;
• схема розміщення майданчика;
• ескізи фасадів у кольорі М 1:50, які виготовляє суб’єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
• схема благоустрою прилеглої території майданчика, складена зазначеними в попередньому абзаці особами;
• технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані суб’єктом господарювання у балансоутримувача відповідних інженерних мереж, та схема прив’язки об’єкта на чинній топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, попередньо погоджена з утримувачами інженерних комунікацій (у разі розміщення сезонного майданчика в межах охоронних зон цих комунікацій).

Департамент містобудування протягом 10 робочих днів оформляє паспорт прив’язки і передає до ЦНАП для видачі підприємству. Паспорт видається на безоплатній основі строком на один рік. Після розміщення майданчика підприємство в п’ятиденний термін письмово повідомляє Департамент про виконання вимог паспорта та додає фото місця розташування майданчика (розміром не менше ніж 6 см х 9 см).

Неузгодженість місцевих Порядків із Законом

У розпорядженні, яким затверджено Порядок № 2027, зазначено, що його розроблено відповідно до цілої низки законодавчих актів державного, а не місцевого рівня. Це, зокрема, ст.30 Закону про місцеве самоврядування⁽³⁾, Правила № 369⁽⁴⁾, Правила № 198⁽⁵⁾, Порядок розміщення ТС⁽⁶⁾. Якщо почитати вказані документи, то там така карусель! Одразу зауважимо, що в ст.30 Закону про місцеве самоврядування не передбачено повноважень для місцевих рад затверджувати документи на кшталт Порядку № 2027. У Правилах № 369 йдеться про те, що відведення місць для розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі слідздійснювати відповідно до Правил № 198, а розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі — відповідно до вимог Земельного кодексу та законодавства про благоустрій населених пунктів.

Правила № 198 регламентують встановлення МАФів (малих архітектурних форм) — споруд до 30 кв. м торговельно-побутового призначення з полегшених конструкцій. Проте з 12.12.2011 р. для визначення подібних споруд застосовують поняття «тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності», правила встановлення яких регламентуються Порядком розміщення ТС. А Порядок розміщення ТС видано на виконання Закону про містобудівну діяльність⁽⁷⁾(щодо питання розміщення ТС вказаний Закон посилається саме на цей Порядок — ч.4 ст.28).

А тепер увага: в п.1.11 Порядку розміщення ТС прямо вказано, що«розміщення ТС під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування».

Із наведеного випливає, що органи місцевого самоврядування мають визначати порядок встановлення літніх майданчиківтільки на період конкретних масових заходів, а не на весь весняно-осінній період. Тобто, з формальної точки зору, при встановленні майданчиків на весняно-осінній період слід було б користуватися процедурою, визначеною Порядком розміщення ТС. Але ж навіщо тоді КМДА не тільки затвердила Порядок № 2027 (норми якого виконати значно простіше, особливо щодо відкритих (літніх) майданчиків), але й зареєструвала документ у Головному управлінні юстиції в м.Києві? Тож, на думку автора, підприємству буде зручніше користуватися Порядком № 2027, аніж Порядком розміщення ТС.

Загалом на основі аналізу чинного законодавства можна зробити висновок, що ситуація з відкритими (літніми) та сезонними майданчиками до кінця не врегульована. Тобто кожний суб’єкт господарювання, який захоче відкрити майданчик, матиме свою «особисту історію» цього процесу. Тим більше що, як було зазначено вище, місцеві документи щодо відкриття таких майданчиків можуть мати певні особливості.

Майданчик біля магазину

Головна особливість розглядуваної ситуації полягає у тому, що літній майданчик планують розташуватибіля магазину, а не біля закладу ресторанногогосподарства. Чи можна тут користуватись Порядком № 2027, який регламентує розміщення майданчиків біля стаціонарних закладів саме ресторанного господарства?

Давайте поміркуємо. За буквального підходу Порядок № 2027 не поширюється на розміщення майданчиків біля магазинів. Тоді суб’єкту господарювання потрібно дотримуватись процедури відкриття майданчика відповідно до Порядку розміщення ТС.

З іншого боку, на практиці норми Порядку № 2027 можуть бути застосовані за аналогією, адже маємо подібні умови. У магазині торгують продовольчими товарами — і поруч на майданчику торгують тими самими товарами. У ресторанному закладі торгують, по суті, продовольчими товарами (готовими стравами) — і поруч на майданчику теж. Тому можна порадити підприємству спробувати узаконити майданчик за процедурою згідно з Порядком № 2027. А якщо щось піде не так, то вже тоді намагатися пройти процедуру за Порядком розміщення ТС.

Основні етапи процедури за Порядком розміщення ТС

Літній майданчик у термінах цього Порядку має таку повну назву — тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності. Підставою для розміщення майданчика для підприємства будепаспорт прив’язки.

Спочатку підприємство визначаєможливість розміщеннямайданчика. Для цього воно звертається до відповідного виконкому (можна через ЦНАП) із заявою та документами (див. п.2.3 Порядку розміщення ТС). Це відповідні графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС і реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Причому цей перелік є вичерпним. Протягом 10 робочих днів (чи 15 робочих днів, якщо у складі відповідного виконкому немає органу з питань містобудування і архітектури) має надійти відповідь.

Наступний етап — до органу з питань містобудування та архітектури (через ЦНАП) слід подати заяву і пакет документів для отримання паспорта прив’язки. Пакет документів такий самий, як і для отримання паспорта за процедурою Порядку № 2027, єдина відмінність — немає договору про пайову участь.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону про благоустрій⁽⁸⁾власник ТС, розташованої на території об’єкта благоустрою державної та комунальної власності:

• зобов’язаний забезпечити належне утримання прилеглої до ТС територіїабо
• може брати пайову участь в утриманні цього об’єкта на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.

Тобто Законом про благоустрій не встановлено обов’язку укладати договори про пайову участь, за умови, що прилегла до майданчика територія утримується самостійно підприємством. Водночас, якщо дотримуватись процедури за Порядком № 2027, то договір слід укладати обов’язково, що є порушенням Закону про благоустрій. Але навіть якщо підприємство буде дотримуватись процедури згідно з Порядком розміщення ТС, то припускаємо, що його примушуватимуть укласти названий вище договір. Укладати договір потрібно буде відповідно до Порядку № 56/5443, хоча він безпосередньо стосується тільки закладів ресторанного господарства.

Проміжний висновок

Порядок узаконення літніх майданчиків поряд із магазинами врегульований не досить чітко. За загальним правилом майданчик належить до ТС, і процедура його встановлення визначається згідно з Порядком розміщення ТС. Разом з тим окремі населені пункти розробили свої місцеві порядки розміщення літніх майданчиків, але стосуються вони закладів ресторанного господарства, а не магазинів. Місцеві порядки можуть передбачати додаткові порівняно з Порядком розміщення ТС вимоги. Законність місцевих порядків під питанням. Але навряд чи середньостатистичне підприємство буде вчиняти якісь активні дії з визнання їх такими, що суперечать закону.

Тому рекомендація підприємствам, які облаштовують літні майданчики біля магазинів, є такою: узаконювати їх за процедурою місцевого порядку для закладів ресторанного господарства. Якщо ж їм відмовлять з огляду на те, що магазин — це не заклад ресторанного господарства, то почати діяти відповідно до Порядку розміщення ТС.

Якщо літній майданчик розміщено без узгодження з місцевою владою

Основна неприємність — можливість демонтажу майданчика. Наприклад, для міста Києва процедура демонтажу визначена п.13.3 Правил № 1051/1051⁽⁹⁾. Спочатку уповноважені посадові особи Департаменту міського благоустрою чи інших відповідальних підрозділів вносять припис підприємству — власнику майданчика про демонтаж майданчика і строк демонтажу. Підприємство має власним коштом здійснити демонтаж та провести відновлення порушеного благоустрою на місці розміщення майданчика. У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, складає протокол про адміністративне правопорушення за ст.152 КпАП.

Нагадаємо: вказана стаття передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. На посадових осіб підприємства (тобто на керівника та головного бухгалтера) згідно зі ст.152 КпАП накладають штраф у розмірі від 50 до 100 нмдг (від 850 грн. до 1700 грн.). Протоколи про це порушення мають право складати посадові особи Національної поліції, уповноважені посадові особи виконкомів місцевих рад, члени громадського формування з охорони громадського порядку і навіть державного кордону (ст.255 КпАП). А розглядають ці справи відповідно до ст.218 КпАП адміністративні комісії при виконкомах місцевих рад.

Також зазначимо, що тут може бути застосовано норми ст.96 КпАП за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд. Штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг (від 3400 грн. до 5100 грн.) накладають на посадових осіб підприємства. Розглядають ці справи і складають відповідні протоколи органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ст.244⁶, ст.255 КпАП).

Застосування адміністративної відповідальності з доволі відчутними штрафами — це ще півбіди. Також Департамент міського благоустрою може вжити заходів щодо демонтажу майданчика за кошти міського бюджету, з подальшим відшкодуванням витрат власником майданчика. І тут невідомо, що дешевше — самостійний демонтаж майданчика, чи «бюджетний».

⁽¹⁾Порядок розміщення майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в м.Києві, затверджений розпорядженням КМДА від 07.11.2013 р. № 2027 (прим. ред.).

⁽²⁾Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об’єктів благоустрою м.Києва, затверджений рішенням Київської міськради від 24.02.2011 р. № 56/5443 (прим. ред.).

⁽³⁾Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (прим. ред.).

⁽⁴⁾Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Мінторгу України від 08.07.96 р. № 369 (прим. ред.).

⁽⁵⁾Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою КМУ від 30.03.94 р. № 198 (прим. ред.).

⁽⁶⁾Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінбуду України від 21.10.2011 р. № 244 (прим. ред.).

⁽⁷⁾Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (прим. ред.).

⁽⁸⁾Закон України від 06.09.2005 р. № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (прим. ред.).

⁽⁹⁾Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київської міськради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 (прим. ред.).

Олександр ЗОЛОТУХІН , консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування