Проходження медоглядів обумовлено нормами статей 169 та 191 КЗпП, а також статті 17 Закону України «Про охорону праці», а їхнє проведення та організація відбуваються відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246).
Положення цього документа поширюються на юридичних, фізичних осіб не залежно від форми власності, у тому числі-підприємців, які використовують найману працю (роботодавців), а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (пп. 1.2 п. 1 Порядку № 246).
На обов’язковий медогляд роботодавцеві потрібно направити:
1) всіх працівників при прийомі на роботу (попередній медогляд);
2) працівників, зайнятих на важких роботах;
3) працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;
4) працівників, зайняті на роботах, де існує потреба в професійному доборі;
5) осіб віком до 21 року.
1-й етап. На підставі пп. 3.1 п. 3 Порядку № 246 роботодавець має організовувати лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників.
2-й етап. У результаті такого дослідження роботодавець визначає категорії працівників, що підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду, і подає ці дані у відділ гігієни праці Управління Держпраці. На кожному виробництві з небезпечними умовами праці, як роботодавцю, так і його працівникам необхідно мати:
Перелік шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, при роботі з якими є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.
Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичний) медичний огляд працівників.
3-й етап. Визначення списку працівників, яким необхідно пройти медогляд. Після того, як буде вивчено умови праці та з’являться підстави для проведення медоглядів, роботодавцю разом із Управлінням Держпраці потрібно визначити ті категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. Для цього роботодавець щорічно подає заяву у відділ гігієни праці Управління Держпраці, на підставі якої визначаються категорії серед його працівників. До 1 грудня заноситься до Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду (додаток 1 до Порядку № 246).
4-й етап. Протягом місяця на підставі Акта роботодавець на паперовому та електронному носіях складає в чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам (форму наведено в додатку 2 по Порядку № 246). Потім погоджує їх в Управлінні Держпраці.
Один примірник списку залишається в роботодавця, другий — надсилається до лікувально-профілактичного закладу (далі — ЛПЗ), у якому й проходитиме медогляд, третій — у відділ гігієни праці Управлінню Держпраці, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
5-й етап. Визначення медичного закладу, який проводить медогляд. Медогляди проводяться спеціальними лікувально-профілактичним закладом, який має дозвіл, перелік закладів визначається профільними відомствами.
6-й етап. Укладання угоди про медогляд між територіальним медичним закладом та роботодавцем. Для проведення попереднього (періодичного) медичного огляду працівників роботодавець має укласти угоду із територіальним ЛПЗ та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, ЛПЗ складає план-графік, їхнього проведення, погоджує його з роботодавцем і Управлінням Держпраці, який затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації. Оплата медоглядів проводиться за рахунок роботодавців.
7-й етап. Медичний заклад забезпечує проведення медогляду.
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, які залучаються до їхнього проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень. Медогляди проводяться спеціальною комісією. Перед їхнім проходженням працівник пред’являє в лікувальний заклад паспорт чи інший документ, що засвідчує особу, медичну картку профілактичного огляду та карту амбулаторного хворого. Якщо працівник проходить попередній медогляд (уперше перед укладенням трудового договору), то пред’являє направлення, видане роботодавцем (форму наведено в додатку 3 до Порядку № 246). В разі необхідності проходження наркологічного, психіатричного огляду, обстеження з приводу видачі медичного посвідчення водія, довідки на об’єкт дозвільної системи та ін. роботодавець чи працівник повинен попередити медичний заклад при цьому відомості про їхнє проходження повинні пред’являтися при цьому медогляді.
8-й етап. Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників.
По закінченню медоглядів головою лікарської комісії лікувального закладу (протягом місяця після їх закінчення) оформлюється Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою, зазначеною у додатку 9, який складається у шести примірниках — один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, Управлінню Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду. В заключному акті серед інших даних вказуються рекомендації (в разі наявності підстав) роботодавцю про працевлаштування працівника в умовах відсутності профшкідливостей, а в разі підозри на професійне захворювання про направлення працівника в спеціалізовані лікувальні заклади для встановлення діагнозу профзахворювання. Висновки (рекомендації) заключного акту є обов’язковими для виконання їх роботодавцем.
Слід пам’ятати, що рекомендації заключного акту є підставою роботодавцю для переведення працівника на інші роботи і, навіть, відсторонення від роботи в тій чи іншій професії.
