Мін’юст повідомив держреєстраторів та нотаріусів про зміни, які набрали чинності з 16 липня 2020 року, у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та бізнесу. Йдеться про Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” від 05.12.2019 р. № 340-IX.
Одна із новел у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – відображення в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами.
Ці дані вносять до Держареєстру прав виключно під час держреєстрації набуття прав на підставі документів, поданих для такої реєстрації. У разі відсутності в документах, поданих для держреєстрації прав, відповідних відомостей про ціну (вартість) такі відомості не вносять до Держреєстру прав, а додаткові документи для їх отримання не вимагають. Відомості про ціну нерухомого майна надають лише власнику такого майна, органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення ними повноважень, визначених законом.
Основна мета – відображати актуальні відомості про ціну (вартість), за якою набуто право власності на нерухоме майно, чи за якою реалізовано інші речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди, а також розмір плати за користування нерухомим майном. Тобто тут мова йде про відображення саме договірної ціни, а не різного роду оцінок нерухомого майна, які здійснюють відповідно до законодавства, чи вартості нерухомого майна, яку визначено сторонами (стороною) правочину, не пов’язаного з оплатним відчуженням відповідного майна.
При цьому відомості про ціну (вартість) вносять до Держреєстру прав виключно під час держреєстрації набуття прав на підставі документів, поданих для такої реєстрації. За таких умов відомості про ціну (вартість) не вносять під час держреєстрації змін чи припинення права власності чи інших речових прав. У тому числі не передбачено і держреєстрації змін іншого речового права, зокрема права оренди у разі зміни розміру орендної плати відповідно до договору.
Крім того, Закон не передбачає подання заявником чи витребовування держреєстратором яких-небудь додаткових документів, окрім тих, що визначені законодавством як підстава для проведення держреєстрації прав. При відсутності відомостей про ціну (вартість) у відповідних документах, такі відомості взагалі не вносять.
Тобто держреєстратор прав не виступає жодним чином ні контролюючим суб’єктом, ні суб’єктом, який має встановлювати чи перевіряти правильність чи достовірність відомостей про ціну (вартість), зазначену у документах, які подають для держреєстрації прав. Держреєстратор виступає в ролі суб’єкта, який констатує (фіксує) в Держреєстрі прав факт наявності в поданих документах відомостей про ціну (вартість). Ціну (вартість) нерухомого майна вносять під час держреєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна виключно на підставі документів, що посвідчують факт набуття такого права.
Джерело: лист Мін’юсту від 20.07.2020 р. N 5829/8.4.1/32-20.
