Міжнародний стандарт фінансової звітності 8 (МСФЗ 8). Операційні сегменти

1 Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер та фінансовий вплив економічної діяльності, якою він займається, а також економічні умови, за яких він функціонує.

2 Цей МСФЗ застосовується:

а) до окремих чи індивідуальних звітів суб’єкта господарювання:

i) боргові інструменти чи інструменти власного капіталу якого обертаються на відкритому ринку (на вітчизняній чи зарубіжній фондовій біржі або ж на позабіржовому ринку, в тому числі на місцевому та регіональному ринках), або

ii) який подає або перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулівного органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок; та

б) до консолідованої фінансової звітності групи з материнським підприємством:

i) боргові інструменти чи інструменти власного капіталу якого обертаються на відкритому ринку (на вітчизняній чи зарубіжній фондовій біржі або ж на позабіржовому ринку, в тому числі на місцевому та регіональному ринках), або

ii) яке подає або перебуває в процесі подання консолідованої фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулівного органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок.

3 Якщо суб’єкт господарювання, від якого не вимагається застосовувати цей МСФЗ, вибирає розкриття інформації про сегменти, що не відповідає вимогам цього МСФЗ, йому не слід описувати таку інформацію як інформацію за сегментами.

4 Якщо фінансовий звіт містить як консолідовану фінансову звітність материнського підприємства, на які поширюється сфера застосування цього МСФЗ, так і окрему фінансову звітність материнського підприємства, інформація за сегментами має надаватися лише в консолідованій фінансовій звітності.

5 Операційний сегмент – це компонент суб’єкта господарювання:

а) який займається економічною діяльністю, від якої він може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, пов’язані з операціями з іншими компонентами того самого суб’єкта господарювання);

б) операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівником з операційної діяльності суб’єкта господарювання для прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент, та оцінювання результатів його діяльності; та

в) про який доступна дискретна фінансова інформація.

Операційний сегмент може стосуватися економічної діяльності, яка ще не генерує доходи, наприклад, операції з освоєння виробництва можуть бути операційними сегментами до отримання доходів.

6 Не кожна складова суб’єкта господарювання обов’язково являє собою операційний сегмент або частину операційного сегмента. Наприклад, головне управління чи деякі функціональні підрозділи корпорації можуть не отримувати доходи або отримувати доходи, що є лише випадковими для діяльності суб’єкта господарювання і не будуть операційними сегментами. Для цілей цього МСФЗ, програми суб’єкта господарювання з виплат по закінченні трудової діяльності не є операційними сегментами.

7 Термін “вищий керівник з операційної діяльності” визначає функцію, причому необов’язково менеджера на конкретній посаді. Ця функція полягає в розподілі ресурсів на операційні сегменти та оцінюванні результатів діяльності операційних сегментів суб’єкта господарювання. Часто вищий керівник з операційної діяльності суб’єкта господарювання є його головним виконавчим директором чи головним операційним директором, але, наприклад, він може бути представлений групою виконавчих директорів або іншими посадовими особами.

8 Для багатьох суб’єктів господарювання три характеристики операційних сегментів, описані в параграфі 5, чітко визначають їхні операційні сегменти. Проте суб’єкт господарювання може складати звіти, в яких види його економічної діяльності представлені різноманітними способами. Якщо вищий керівник з операційної діяльності використовує кілька видів інформації за сегментами, інші чинники можуть визначати одну групу компонентів як таку, що становить операційні сегменти суб’єкта господарювання, включаючи характер видів економічної діяльності кожного компонента, наявність менеджерів, відповідальних за них, та інформацію, що подається раді директорів.

9 Як правило, в операційному сегменті є менеджер сегмента, який підзвітний безпосередньо вищому керівникові, відповідальному за прийняття операційних рішень, та підтримує з ним регулярний контакт для обговорення операційної діяльності, фінансових результатів, прогнозів або планів щодо сегмента. Термін “менеджер сегмента” визначає функцію, причому необов’язково менеджера на конкретній посаді. Вищий керівник з операційної діяльності також може бути менеджером сегмента в деяких операційних сегментах. Один менеджер може бути менеджером сегмента кількох операційних сегментів. Якщо характеристики, наведені в параграфі 5 застосовуються до кількох груп компонентів організації, але є лише одна група, за яку відповідають менеджери сегмента, саме ця група компонентів становить операційні сегменти.

10 Характеристики, наведені в параграфі 5, можуть стосуватися двох або кількох груп компонентів, що частково дублюють одна одну, щодо яких менеджери несуть відповідальність. Таку структуру іноді називають матричною формою організації. Наприклад, у деяких суб’єктів господарювання, одні менеджери відповідають за різні асортименти продуктів і послуг на міжнародному рівні, тоді як інші менеджери відповідають за конкретні географічні регіони. Вищий керівник з операційної діяльності регулярно аналізує операційні результати обох груп компонентів, і фінансова інформація також надається щодо обох груп. У такій ситуації суб’єктові господарювання слід визначити, яка група компонентів становить операційний сегмент, виходячи з основного принципу.

11 Суб’єктові господарювання слід наводити окремо інформацію про кожен операційний сегмент, який:

а) визначений відповідно до параграфів 5 – 10 або є результатом угруповання двох або кількох сегментів відповідно до параграфа 12; та

б) перевищує кількісні пороги, зазначені в параграфі 13.

Параграфи 14 – 19 визначають інші ситуації, в яких слід наводити окрему інформацію про операційний сегмент.

12 Операційні сегменти часто демонструють схожі довгострокові фінансові результати діяльності, якщо їхні економічні характеристики подібні. Наприклад, від двох операційних сегментів, що мають подібні економічні властивості, можна очікувати подібні показники довгострокових середніх валових прибутків. Два або кілька операційних сегментів можна об’єднати в один операційний сегмент, якщо угруповання узгоджується з основним принципом цього МСФЗ, економічні характеристики сегментів подібні та сегменти подібні за кожним з таких аспектів:

а) характером продуктів і послуг;

б) характером виробничих процесів;

в) типом або класом клієнта їх продуктів і послуг;

г) методами, застосовуваними для розповсюдження продукції або надання послуг; та

д) характером правового середовища, наприклад, банківські, страхові або комунальні послуги (якщо прийнятно).

13 Суб’єкт господарювання відображає в звітності окремо інформацію про операційний сегмент, який відповідає будь-якому з таких кількісних порогів:

а) його відображений у звітності дохід, включаючи як продажі зовнішнім клієнтам, так і міжсегментні продажі або трансфертні операції, становить 10 % (або більше) сукупного (внутрішнього та зовнішнього доходу) всіх операційних сегментів;

б) абсолютна величина відображеного в звітності прибутку або збитку становить 10 % (або більше) більшої за абсолютною величиною суми: i) сукупного відображеного у звітності прибутку всіх операційних не збиткових сегментів, та ii) сукупного відображеного у звітності збитку всіх операційних збиткових сегментів;

в) його активи становлять 10 % (або більше) сукупних активів усіх операційних сегментів.

Операційні сегменти, які не відповідають жодному з кількісних порогів, можуть вважатися звітними та розкриватися окремо, якщо управлінський персонал вважає, що інформація про цей сегмент буде корисною користувачам фінансової звітності.

14 Суб’єкт господарювання може об’єднувати інформацію про операційні сегменти, які не відповідають кількісним порогам, з інформацією про інші операційні сегменти, які не відповідають кількісним порогам, з метою створення звітного сегмента, тільки якщо операційні сегменти мають подібні економічні характеристики та задовольняють більшість критеріїв угруповання, наведених у параграфі 12.

15 Якщо сукупний зовнішній дохід, відображений в звітності за операційними сегментами, становить менше 75 % доходу суб’єкта господарювання, додаткові операційні сегменти слід визначати як звітні сегменти (навіть якщо вони не відповідають критеріям, наведеним у параграфі 13), доки принаймні 75 % доходу суб’єкта господарювання не будуть включені до звітних сегментів.

16 Інформацію про інші види економічної діяльності та операційні сегменти, які не є звітними, об’єднують та розкривають у категорії “всі інші сегменти” окремо від інших статей, що вимагають узгодження, відповідно до параграфу 28. Слід наводити опис джерел доходу, включеного до категорії “всі інші сегменти”.

17 Якщо управлінський персонал вважає, що операційний сегмент, визначений як звітний сегмент в безпосередньо попередньому періоді, зберігає своє значення, інформацію про цей сегмент слід подовжувати відображати у звітності окремо в поточному періоді, навіть якщо він більше не відповідає критеріям відображення у звітності, наведеним у параграфі 13.

18 Якщо операційний сегмент визначений як звітний сегмент у поточному періоді відповідно до кількісних порогів, дані за сегментами за попередній період, подані з метою порівняння, слід перераховувати для відображення нового звітного сегмента як окремого сегмента, навіть якщо в попередньому періоді цей сегмент не відповідав критеріям, наведеним у параграфі 13, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними.

19 Може існувати практична межа кількості звітних сегментів, інформацію про які суб’єкт господарювання розкриває окремо, поза якою інформація за сегментами може стати надто деталізованою. Хоча точна межа не визначена, коли кількість сегментів, що є звітними відповідно до параграфів 13 – 18, перевищує десять, суб’єктові господарювання слід оцінити чи не була досягнута практична межа.

20 Суб’єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачі його фінансової звітності оцінити характер і фінансовий вплив видів економічної діяльності, якими він займається, та економічні умови, за яких він здійснює свою діяльність.

21 З метою реалізації принципу параграфа 20, суб’єкт господарювання за кожен період, за який подається звіт про сукупні доходи, розкриває таку інформацію:

а) загальну інформацію, опис якої наведений у параграфі 22;

б) інформацію про відображений у звітності прибуток або збиток сегмента, в тому числі визначені доходи та витрати, включені до відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активи сегмента, зобов’язання сегмента та основу оцінку, як наведено в параграфах 23 – 27; та

в) узгодження загальних сум доходів сегмента, відображеного в звітності прибутку або збитку сегмента, активів сегмента, зобов’язань сегмента та інших суттєвих показників сегмента з відповідними сумами суб’єкта господарювання, як зазначено в параграфі 28.

Узгодження сум у звіті про фінансовий стан за звітними сегментами із сумами в звіті про фінансовий стан суб’єкта господарювання вимагаються на кожну дату, на яку подається звіт про фінансовий стан. Інформацію за попередні періоди слід перераховувати, як наведено в параграфах 29 і 30.

22 Суб’єкт господарювання розкриває таку загальну інформацію:

а) чинники, використані для визначення звітних сегментів суб’єкта господарювання, включаючи основу організації (наприклад, чи визначає управлінський персонал організацію суб’єкта господарювання, беручи за основу відмінності продуктів та послуг, географічних регіонів, правового середовища, або комбінації декількох чинників, та чи об’єднувались операційні сегменти); та

б) види продуктів і послуг, від яких кожен звітний сегмент отримує доходи.

23 Суб’єкт господарювання відображає у звітності оцінку прибутку або збитку за кожним звітним сегментом. Суб’єкт господарювання відображає в звітності оцінку сукупних активів і зобов’язань за кожним звітним сегментом, якщо такі суми регулярно надаються вищому керівникові з операційної діяльності. Суб’єкт господарювання також розкриває інформацію, наведену далі, про кожен звітний сегмент, якщо визначені суми включаються до оцінки прибутку або збитку сегмента, що її переглядає вищий керівник з операційної діяльності, або ж вони регулярно надаються вищому керівникові з операційної діяльності, навіть якщо вони не включені до оцінки прибутку або збитку сегмента:

а) доходи від зовнішніх клієнтів;

б) доходи від операцій з іншими операційними сегментами того самого суб’єкта господарювання;

в) дохід від відсотків;

г) витрати на відсотки;

ґ) амортизація;

д) суттєві статті доходів і витрат, інформація про які розкрита відповідно до параграфа 97 МСБО 1 “Подання фінансової звітності” (переглянутого в 2007 р.);

е) частку суб’єкта господарювання в прибутку чи збитку асоційованих та спільних підприємств, облік яких ведеться за методом участі в капіталі;

є) витрати податок на прибуток чи доход від нього;

ж) суттєві негрошові статті, крім амортизації.

Суб’єкт господарювання відображає у звітності дохід від відсотків окремо від витрат на відсотки за кожним звітним сегментом, за винятком випадків, коли більшість доходів сегмента складається з відсотків, а вищий керівник з операційної діяльності головним чином спирається на суму чистого доходу від відсотків під час оцінювання результатів діяльності сегмента та прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент. У такій ситуації суб’єкт господарювання може відображати в звітності цей дохід сегмента від відсотків за вирахуванням витрат на відсотки та розкривати інформацію, що він зробив це.

24 Суб’єкт господарювання розкриває таку інформацію про кожен звітний сегмент, якщо визначені суми включені до оцінки активів сегмента, що її переглядає вищий керівник з операційної діяльності, або вони регулярно надаються вищому керівникові з операційної діяльності, навіть якщо вони не включені до оцінки активів сегмента:

а) суму інвестицій в асоційовані та спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі;

б) суми приросту непоточних активів*, за винятком фінансових інструментів, відстрочених податкових активів, активів програм виплат по закінченні трудової діяльності (див. МСБО 19 “Виплати працівникам”, параграфи 54 – 58) та прав, що виникають за страховими контрактами.

25 Сума кожної статті сегмента, відображеної в звітності, повинна бути оцінкою, що надається вищому керівникові з операційної діяльності з метою прийняття рішень про розподіл ресурсів на сегмент та оцінювання результатів його діяльності. Коригування та вилучення, зроблені при складанні фінансової звітності суб’єкта господарювання, та розподіл доходів, витрат і прибутків або збитків включаються до визначення відображеного в звітності прибутку чи збитку сегмента, тільки якщо вони включені в оцінку прибутку чи збитку сегмента, що її використовує вищий керівник з операційної діяльності. Так само, лише ті активи та зобов’язання, які включені до оцінки активів сегмента та зобов’язань сегмента, що їх використовує вищий керівник з операційної діяльності, відображаються в звітності за цим сегментом. Якщо суми розподіляються на відображений в звітності прибуток або збиток, активи чи зобов’язання сегмента, їх слід розподіляти на обґрунтованій основі.

26 Якщо вищий керівник з операційної діяльності використовує лише одну оцінку прибутку чи збитку операційного сегмента, активів сегмента або зобов’язань сегмента при оцінюванні результатів діяльності сегмента та прийнятті рішень про спосіб розподілу ресурсів, то прибуток або збиток, активи та зобов’язання сегмента слід відображати в звітності у відповідності до такої оцінки. Якщо вищий керівник з операційної діяльності використовує більше однієї оцінки прибутку чи збитку операційних сегментів, активів сегмента або зобов’язань сегмента, то відображені у звітності суми мають відповідати оцінками, які, як вважає управлінський персонал, є найбільш зіставними з тими оцінками, що використовуються під час оцінки відповідних сум у фінансовій звітності суб’єкта господарювання.

27 Суб’єкт господарювання надає пояснення оцінок прибутку чи збитку сегмента, активів сегмента та зобов’язань сегмента за кожним звітним сегментом. Щонайменше суб’єктові господарювання слід розкривати таке:

а) основу обліку будь-яких операцій між звітними сегментами;

б) характер будь-яких розбіжностей між оцінками прибутків або збитків звітних сегментів та прибутку чи збитку суб’єкта господарювання до витрат на податок на прибуток чи доходу від нього та припиненої діяльності (якщо це не очевидно з узгодження, наведеного в параграфі 28). Ці розбіжності можуть охоплювати облікові політики та політики розподілу централізовано понесених витрат, які необхідні для розуміння відображеної в звітності інформації за сегментами;

в) характер будь-яких розбіжностей між оцінками активів звітних сегментів і активів суб’єкта господарювання (якщо це не очевидно з узгодження, наведеного в параграфі 28). Ці розбіжності можуть охоплювати облікові політики та політики розподілу спільно використовуваних активів, які необхідні для розуміння відображеної в звітності інформації за сегментами;

г) характер будь-яких розбіжностей між оцінками зобов’язань звітних сегментів та зобов’язань суб’єкта господарювання (якщо це не очевидно з узгодження, наведеного в параграфі 28). Ці розбіжності можуть охоплювати облікові політики та політики розподілу спільно використовуваних зобов’язань, які необхідні для розуміння відображеної в звітності інформації за сегментами;

ґ) характер будь-яких змін порівняно з попередніми періодами у методах оцінки, використаних для визначення відображеного в звітності прибутку чи збитку сегмента та впливу, якщо він є, цих змін на оцінку прибутку чи збитку сегмента;

д) характер і вплив будь-яких асиметричних розподілів на звітні сегменти. Наприклад, суб’єкт господарювання може розподілити витрати на амортизацію на сегмент, не розподіляючи на цей сегмент відповідні активи, що амортизуються.

28 Суб’єкт господарювання надає узгодження усіх таких показників:

а) сукупного доходу звітних сегментів із доходом суб’єкта господарювання;

б) сукупної оцінки прибутку чи збитку звітних сегментів із прибутком або збитком суб’єкта господарювання до витрат на податки (доходу від податків) та припиненої діяльності. Проте, якщо суб’єкт господарювання розподіляє на звітні сегменти такі статті, як витрати на податки (дохід від податків), то суб’єкт господарювання може узгоджувати сукупну оцінку прибутку чи збитку сегментів із прибутком або збитком суб’єкта господарювання після включення цих статей;

в) сукупних активів звітних сегментів із активами суб’єкта господарювання;

г) сукупних зобов’язань звітних сегментів із зобов’язаннями суб’єкта господарювання, якщо зобов’язання сегмента відображені в звітності відповідно до параграфа 23;

д) сукупні показники звітних сегментів за кожною іншою суттєвою статтею розкритої інформації з відповідним показником суб’єкта господарювання.

Усі суттєві узгоджувальні статті визначаються та описуються окремо. Наприклад, сума кожного суттєвого коригування, необхідного для узгодження прибутку чи збитку звітного сегмента з прибутком або збитком суб’єкта господарювання, що виникає внаслідок різних облікових політик, має бути окремо визначена та описана.

29 Якщо суб’єкт господарювання змінює структуру своєї внутрішньої організації в спосіб, що спричиняє зміну складу його звітних сегментів, відповідна інформація за минулі періоди, включаючи проміжні періоди, перераховується, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними. Визначення того, чи є інформація недоступною та чи будуть надмірними витрати на її розробку, слід робити для кожної окремої статті розкриття інформації. Після зміни у складі своїх звітних сегментів суб’єкт господарювання розкриває інформацію, чи були перераховані відповідні статті інформації за сегментами, за минулі періоди.

30 Якщо суб’єкт господарювання змінив структуру своєї внутрішньої організації в спосіб, що спричиняє зміну складу його звітних сегментів, та якщо інформація за сегментами за минулі періоди, включаючи проміжні періоди, не перерахована для відображення зміни, суб’єкт господарювання розкриває в тому році, в якому відбувається зміна, інформацію за сегментами за поточний період як за старою, так і за новою основою сегментації, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними.

31 Параграфи 32 – 34 застосовуються до всіх суб’єктів господарювання, на яких поширюється цей МСФЗ, включаючи тих суб’єктів господарювання, що мають один звітний сегмент. Деякі види економічної діяльності суб’єкта господарювання не організовані ані на основі відмінностей зв’язаних продуктів і послуг, ані на основі відмінностей у географічних регіонах операцій. Такі звітні сегменти суб’єкта господарювання можуть відображати в звітності доходи від суттєво різних продуктів і послуг широкої номенклатури, або кілька звітних сегментів можуть виробляти по суті однакові продукти та послуги. Так само, звітні сегменти суб’єкта господарювання можуть утримувати активи в різних географічних регіонах і відображати в звітності доходи від клієнтів в різних географічних регіонах, або кілька з його звітних сегментів можуть функціонувати в одному і тому ж географічному регіоні. Інформацію, що її вимагають параграфи 32 – 34, надається, тільки якщо вона не надається як частина інформації за звітними сегментами, що її вимагає цей МСФЗ.

32 Суб’єкт господарювання відображає в звітності доходи від зовнішніх клієнтів за кожним продуктом та послугою, чи кожною групою подібних продуктів і послуг, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними; у такому випадку розкривається інформація про цей факт. Сума доходів, відображена в звітності, базується на фінансовій інформації, використаній для складання фінансової звітності суб’єкта господарювання.

33 Суб’єкт господарювання відображає в звітності таку географічну інформацію, крім випадків, коли необхідна інформація є недоступною та витрати на її розробку будуть надмірними:

а) доходи від зовнішніх клієнтів i), що відносяться до країни походження суб’єкта господарювання, та ii) що відносяться до всіх іноземних країн у сукупності, в яких суб’єкт господарювання отримує доходи. Якщо доходи від зовнішніх клієнтів, що відносяться до окремої іноземної країни, є суттєвими, інформація про ці доходи розкривається окремо. Суб’єкт господарювання розкриває інформацію про основу розподілу доходів від зовнішніх клієнтів між окремими країнами;

б) непоточні активи*, за винятком фінансових інструментів, відстрочених податкових активів, активів програм виплат по закінченні трудової діяльності та прав, що виникають за страховими контрактами, i) що розташовані в країні постійного проживання суб’єкта господарювання, та ii) що розташовані в усіх іноземних країнах у сукупності, в яких суб’єкт господарювання утримує активи. Якщо активи в окремій іноземній країні є суттєвими, інформація про ці активи розкривається окремо.

Суми, відображені в звітності, базуються на фінансовій інформації, що її використовують для складання фінансової звітності суб’єкта господарювання. Якщо необхідна інформація недоступна та витрати на її розробку будуть надмірними, інформація про цей факт розкривається. Суб’єкт господарювання може надавати, на додаток до інформації, що її вимагає цей параграф, проміжні підсумки географічної інформації за групами країн.

34 Суб’єкт господарювання надає інформацію про ступінь залежності від своїх основних клієнтів. Якщо доходи від операцій з одним зовнішнім клієнтом досягають 10 % (або більше) доходів суб’єкта господарювання, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про цей факт, загальну суму доходів від кожного такого клієнта, та назву сегменту чи сегментів, у яких відображено такі доходи. Суб’єкт господарювання не зобов’язаний розкривати назву основного клієнта або суму доходів, яку відображає кожен сегмент відносно цього клієнта. Для цілей цього МСФЗ, група суб’єктів господарювання, відомих суб’єктові господарювання, що звітує, як такі, що перебувають під спільним контролем, вважається одним клієнтом. Однак, щоб оцінити, чи вважаються одним клієнтом орган державного управління (в тому числі державні агентства і подібні органи – місцеві чи міжнародні) та суб’єкти господарювання, відомі суб’єктові господарювання, що звітує, як такі, що перебувають під контролем цього органу управління, потрібне судження. Оцінюючи це, суб’єкт господарювання, що звітує, розглядає рівень економічної інтеграції між цими суб’єктами господарювання.

35 Суб’єкт господарювання застосовує цей МСФЗ у своїй річній фінансовій звітності за періоди, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється. Якщо суб’єкт господарювання застосовує цей МСФЗ у своїй фінансовій звітності за період до 1 січня 2009 р., він розкриває інформацію про цей факт.

35А Параграф 23 був змінений “Удосконаленнями МСФЗ”, виданими у квітні 2009 р. Суб’єкт господарювання застосовує цю зміну для річних періодів, що починаються 1 січня 2010 р. або пізніше. Застосування до цієї дати дозволяється. Якщо суб’єкт господарювання застосовує цю зміну до періодів до цієї дати, він розкриває цей факт.

36 Інформація за сегментами за попередні роки, що відображена у звітності як порівняльна інформація для першого року застосування (у тому числі застосування зміни до параграфа 23, здійсненої у квітні 2009 р.), перераховується для дотримання вимог цього МСФЗ, окрім випадків, коли необхідна інформація є недоступною, а витрати на її розробку будуть надмірними.

36А Унаслідок видання МСБО 1 (переглянутого в 2007 р.) змінено терміни, що вживаються в інших МСФЗ. Крім того, він змінив параграф 23 д). Суб’єкт господарювання застосовує ці зміни для річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або пізніше. Якщо суб’єкт господарювання застосовує МСБО 1 (переглянутий у 2007 р.) до періоду раніше цієї дати, ці зміни застосовуються до такого періоду.

36Б МСБО 24 “Розкриття інформації про зв’язані сторони” (переглянутий у 2009 р.) змінив параграф 34 для річних періодів, які починаються 1 січня 2011 р. або пізніше. Якщо суб’єкт господарювання застосовує МСБО 24 (переглянутий у 2009 р.) для періодів до цієї дати, то він застосовує зміну параграфа 24 для такого періоду.

37 Цей МСФЗ замінює МСБО 14 “Звітність за сегментами”.

Цей Додаток є невід’ємною частиною цього МСФЗ.