Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 8,5% річних. Крім того, Національний банк припиняє використання антикризових монетарних заходів з початку IV кварталу.
Посилення монетарної політики сприятиме утриманню під контролем інфляційних очікувань і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%, досягнення якої прогнозується в 2022 році.
Інфляція впродовж останніх місяців перевищує 10% під впливом як тимчасових, так і фундаментальних чинників, проте залишається близькою до прогнозної траєкторії.
У липні 2021 року споживчі ціни зросли на 10,2% у річному вимірі, що відповідало останньому макроекономічному прогнозу (Інфляційний звіт, липень 2021 року). За попередніми оцінками Національного банку, у серпні інфляція і далі прискорювалася.
Попри корекцію вартості окремих продуктів харчування та поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння, збереження високих світових цін на енергоносії та продовольство мало значний внесок у загальну інфляцію. Несприятливі погодні умови в липні-серпні також позначилися на вартості низки продуктів харчування на внутрішньому ринку.
Зберігається також фундаментальний інфляційний тиск. Згідно з оперативною оцінкою Державної служби статистики зростання ВВП у ІІ кварталі 2021 року (5,4% р/р) виявилося нижчим за прогноз Національного банку (7,5% р/р) насамперед під впливом тимчасових та технічних чинників. Водночас на початку ІІІ кварталу економіка стрімко відновлюється завдяки високим врожаям, сприятливим зовнішнім умовам, стійкому споживчому попиту та пожвавленню інвестиційної активності. З огляду на економічне відновлення, посилення міграційного тиску та вплив структурних чинників, темпи зростання заробітних плат залишаються значними. Швидке підвищення реальних доходів громадян підтримує високий внутрішній попит. Про це, зокрема, свідчать зростання роздрібної торгівлі та значний попит на товари довгострокового користування.
Інфляційні очікування залишаються підвищеними та дещо погіршилися з часу попереднього засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики. Зберігається ризик їх подальшого розбалансування.
Водночас упродовж останніх місяців базова інфляція стабілізувалася, зокрема завдяки корекції цін на соняшникову олію та зміцненню курсу гривні. Останнє зумовлювалося як сприятливою зовнішньою кон’юнктурою для українських експортерів, так і виваженою монетарною політикою Національного банку.
Інфляція сповільниться наприкінці цього року, а в наступному – поступово повернеться до цілі 5%.
За очікуваннями Національного банку, протягом вересня-жовтня інфляція залишатиметься в діапазоні 10–11%, а в останні місяці року сповільниться нижче 10%. У наступному році зниження темпів інфляції триватиме – вона поступово повернеться до цілі 5%.
Сповільненню інфляції сприятимуть вичерпання ефектів низької бази порівняння минулого року, корекція світових цін на сировинні товари та надходження нового більшого врожаю сільськогосподарських культур. Стримуючий влив на цінову динаміку також матиме посилення монетарної політики Національного банку.
Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.
Отримання Україною 2,7 млрд дол. США в межах розподілу спеціальних прав запозичень (СПЗ) МВФ спростило фінансування бюджетних потреб у короткостроковій перспективі, зокрема виплат за зовнішніми зобов’язаннями. Водночас продовження співпраці з МВФ за чинною програмою stand-by є необхідним для підтримки макрофінансової стабільності в наступні роки.
Виконання програми МВФ дасть змогу отримати офіційне фінансування з інших джерел, а також сприятиме нижчим ставкам за зовнішніми запозиченнями та підтримці інтересу іноземних інвесторів до гривневих активів.
Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.
Поширення нових варіантів коронавірусу може призвести до чергового посилення карантинних обмежень та послаблення економічної активності. Напрям впливу на інфляцію визначатиметься співвідношенням проінфляційних (через порушення виробничих ланцюгів) та дезінфляційних (через пригнічення сукупного попиту) чинників.
Довший, ніж очікується зараз, ціновий сплеск на сировинних ринках та в країнах – торговельних партнерах тиснутиме на внутрішні ціни та загрожуватиме тривалішим відхиленням інфляції від цілі 5%.
Актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація військового конфлікту з Росією та різке погіршення умов торгівлі.
Ураховуючи баланс ризиків та близькість фактичної динаміки макропоказників до поточного прогнозу, Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку до 8,5%. Це рішення відповідає прогнозній траєкторії ставки (Інфляційний звіт, липень 2021 року).
Крім того, як анонсувалося раніше, затверджено згортання антикризових монетарних заходів, а саме припинення проведення тендерів з довгострокового рефінансування та аукціонів своп процентної ставки з початку IV кварталу 2021 року.
Для підвищення ефективності монетарної трансмісії Національний банк також продовжив нормалізацію дизайну монетарної політики. Так, з 1 жовтня строковість операцій з надання кредитів рефінансування скорочено з 90 до 30 днів.
У разі суттєвого посилення фундаментального інфляційного тиску, а також стійкого погіршення інфляційних очікувань Національний банк готовий вжити додаткових заходів для повернення інфляції до цілі 5%.
Підвищення облікової ставки до 8,5% з 10 вересня 2021 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 09 вересня 2021 року № 461-рш “Про розмір облікової ставки”.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 20 вересня 2021 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 21 жовтня 2021 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка
